Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Сьогодні, 8 жовтня 2019 року, в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про початок подання заявок на участь у концесійному конкурсі у морському порту Херсон. Про це повідомив Міністр інфраструктури Владислав Криклій. Об'єктом концесії є цілісний майновий комплекс, що забезпечує комплексне надання послуг у морському порту Херсон та включає майно ДП «ХМТП» та майно ДП «АМПУ» згідно з визначеним концесієдавцем переліком, а також об'єкти, які мають бути спеціально створені (збудовані) відповідно до умов концесійного договору. Концесія за результатами концесійного конкурсу надається на 30 (тридцять) років. «Строк розгляду заявки для допущення до участі у конкурсі складає 14 днів, рекомендуємо подавати заявки якомога раніше. 6 грудня 2019 року закінчується строк подання заявок та конкурсних пропозицій до комісії. З 6 грудня 2019 року по 10 січня  2020 року, за наявності, приймаються зміни до конкурсних пропозицій. По завершенню періоду внесення змін до конкурсних пропозицій, з 10 до 20 січня 2020 року, конкурсна комісія проведе оцінку фінансових пропозицій учасників конкурсу. Ми очікуємо, що рішення про визначення переможця концесійного конкурсу Мінінфраструктури прийме у другій половині січня 2020 року (в залежності від кількості та якості поданих пропозицій)», — повідомив Владислав Криклій. Міністр інфраструктури також зауважив, що після прийняття рішення про визначення переможця концесійного конкурсу та опублікування результатів конкурсу (орієнтовно початок лютого 2020 року), Мінінфраструктури перейде до переговорів та підписання договору з переможцем конкурсу. Укладення договору планується на початку травня 2020 року. Порядок подання заявок на участь у концесійному конкурсі та конкурсних пропозицій визначений в інструкції для претендентів, яка розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури. Звертаємо увагу на те, що Мінінфраструктури підготувало та направило до Антимонопольного комітету України інформацію, яка необхідна для отримання претендентами на участь у конкурсі дозволу на концентрацію, зокрема із зазначенням відомостей про об’єкти концесії, концесієдавця та суб’єктів господарювання, активи яких будуть передані у концесію, в обсязі, передбаченому Положенням про порядок подання та розгляду заяви про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання затвердженого розпорядженням Комітету від 19 лютого 2002 року № 33-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2002 року № 284/6572 (у редакції розпорядження Комітету від 21.06.2016 № 14-рп). У разі, якщо переможець конкурсу   до   моменту  прийняття  рішення  про  визначення  його переможцем  не   подав   конкурсній комісії   документ   про   згоду   органу Антимонопольного  комітету  на отримання концесії,  він у тижневий строк  з  дня  повідомлення  про  визначення  його  переможцем   в установленому Антимонопольним комітетом порядку подає відповідному органу цього комітету заяву та необхідні документи  для  одержання такої згоди. У такому випадку рішення про визначення переможця конкурсу пройматиметься після отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету України. У разі  коли переможець конкурсу протягом 50 календарних днів з дня повідомлення про  визначення  його  переможцем  конкурсу не надав  (надав) документ про згоду органу Антимонопольного комітету на отримання концесії,  концесієдавець  у  тижневий  термін  після неодержання  (одержання)  такої згоди відхиляє рішення комісії про визначення переможця  конкурсу  (приймає  рішення  про  визначення переможця конкурсу). У разі, якщо переможець конкурсу до моменту прийняття рішення про визначення його переможцем  не подав конкурсній комісії документ про згоду органу Антимонопольного комітету  на отримання концесії, прийняття рішення Мінінфраструктури про визначення переможця концесійного конкурсу буде прийняте в середині березня 2020 року, а укладення концесійного договору з переможцем відбудеться орієнтовно на початку липня 2020 року.
Міністерство інфраструктури відкрито до співпраці з бізнесом та Європейською Бізнес Асоціацією. Про це зявив Міністр інфраструктури Владислав Криклій сьогодні, 26 вересня 2019 року, під час зустрічі з керівництвом та комітетом з логістики  Європейської Бізнес Асоціації. Міністр інфраструктури окреслив стратегічні пріоритети Міністерства та середньострокові плани, зокрема, приведення до нормального експлуатаційного стану 24 тис. км автодоріг; забезпечення стабільної роботи 15 аеропортів; забезпечення ефективності діяльності морських портів; передача в концесію морських портів ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» та ДП МТП «Херсон»; запуск та розвиток внутрішніх водних шляхів; реорганізація АТ «Укрзалізниця», розділення пасажирських і вантажник перевезень та утримання інфраструктури. Ці та інші заходи будуть деталізовані в Програмі дій Уряду на 100 днів та наступних документах стратегічного планування. Владислав Криклій відзначив, що завдякі співпраці з народними депутами України, найближчим часом очікується прийняття законопроекту «Про залізничний транспорт України», що дозволить розпочати не тільки реформу  залізничних перевезень, а й пілотний проєкт з впровадження «приватної тяги». Також учасники зустрічі обговорили питання формування тарифної політики у сфері залізничного транспорту, портових зборів, законопроект «Про внутрішній водний транспорт» тощо. Міністр інфраструктури подякував виконавчому директору Європейської Бізнес Асоціації Анні Дерев’янко за конструктивний діалог та висловив зацікавленість у подальшій співпраці з бізнесом задля вироблення ефективних рішень у сфері інфраструктури.
Стратегічні документи, що містять комплекс рішень та необхідних змін у портовій та залізничній галузях було підготовлено Комітетом з логістики та опубліковано на сайті Європейської Бізнес Асоціації.
13 вересня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні проект закону України «Про концесію». Для подачі правок було 7 днів, після чого документ повинен бути розглянутий у другому читанні. Ще в перших числах вересня президент України Володимир Зеленський дав вказівку прийняти закон до 1 жовтня. Ми попросили Тараса Бойчука, голову Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі SPILNO і співавтора законопроекту, розповісти про головні новели проекту закону «Про концесії». Нагадаємо, що законопроект не новий — над документом працювали понад два роки із залученням консультантів ЄБРР, експертів АСС та ЄБА. Також участь у підготовці брали МІУ та Міністерство економічного розвитку. Як зазначає Бойчук, у процесі підготовки законопроекту був використаний і вже наявний досвід підготовки пілотних концесійних проектів портів Ольвія і Херсон. Детальніше
Україна має чіткий курс на євроінтеграцію. Однією з головних цілей реформи внутрішнього водного транспорту є  імплементація  законодавства ЄС. Про це заявив Міністр інфраструктури Владислав Криклій сьогодні, 21 вересня 2019 року, під час обговорення  проєкту Закону України «Про внутрішній водний транспорт». Участь у заході взяли голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури  Юрій Кісєль, народні депутати України, представники Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Представництва ЄС в Україні, Світового банку, Європейського інвестиційного банку,  Європейського банку реконструкції та розвитку, Адміністрації морських портів, Морської адміністрації,  Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, BRDO, Європейської Бізнес Асоціації,  Американської торговельної палати в Україні. Міністр інфраструктури зазначив, що ключові іноземні партнери підтримують реформу внутрішнього водного транспорту та очікують прийняття секторального закону, який імплементує ряд директив ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Владислав Криклій підкреслив, що незважаючи на зростання обсягу перевезень річкою Дніпро, потенціал внутрішніх водних шляхів не реалізується у повному обсязі: «Наша мета — зменшити навантаження на українські дороги, спрямувати частину вантажів на внутрішній водні шляхи. Спираючись на європейський досвід, на базі зауважень більшості представників бізнес структур, ми запропонуємо заходи додаткового стимулювання внутрішнього водного транспорту, зокрема, вважаємо за доцільне відмовитись від введення річкового збору». Законопроект передбачає, що відповідальність за розвиток та функціонування стратегічної інфраструктури внутрішніх водних шляхів у тому числі: судноплавних шлюзів, засобів навігаційного обладнання, річкової інформаційної системи та обслуговування фарватеру буде покладена на єдине підприємство. Для виконання усіх перелічених функцій буде встановлена схема стабільного та достатнього за обсягами фінансування: «Економічний ефект від використання внутрішнього водного транспорту компенсує витрати держави на утримання та реконструкцію річкової інфраструктури»,— підсумував Міністр. Владислав Криклій  також відзначив, що Міністерство інфраструктури стане платформою для опрацювання пропозицій, висловених під час дискусії щодо положень законопроекту, з метою  підготовки законопроекту до розгляду у Верховній Раді.

Новини АМПУ

Цього тижня порт Усть-Дунайськ прийняв останнє круїзне судно в туристичному сезоні 2019 року на Дунаї. Збільшення потоку туристів, що прибувають на круїзних лайнерах порт фіксує третій рік поспіль.
З нуля годин 8 жовтня 2019 року прохідну осадку суден на підхідному каналі Вугільної гавані Маріупольського морського порту збільшено на 10 см. Відтепер оголошена осадка становить вже 7,9 м. 
Відновлення паспортних глибин дозволить повністю використовувати можливості порту з обробки суден та зробить вантажоперевалку через Бердянськ більш рентабельною.
Тарифна рада ДП «АМПУ» прийняла рішення про виключення з переліку послуг, які надаються за вільними тарифами, послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів (МК ОСПЗ). Фахівці АМПУ проаналізували чинне законодавство, міжнародні конвенції та угоди, до яких приєдналася Україна. За результатом цієї роботи було прийняте рішення, що здійснення такої перевірки суден на безоплатній основі дозволить привести дотримання вимог Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів у морських портах України у відповідність до міжнародної практики. У той же час зниження фінансового навантаження на кожну тонну вантажу, що перевалюється в українських портах, сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності. Довідково: Перевірка суден на відповідність до МК ОСПЗ здійснюється Службою морської безпеки в комплексі з іншими видами контролю відповідно до обов'язків Держави порту. Це передбачено Конвенцією СОЛАС-74 та іншими регулюючими документами з морської безпеки. Служба морської безпеки є структурним підрозділом Адміністрації морських портів України, морського термінала або портового оператора, який відповідає за впровадження й підтримання належного рівня морської безпеки в Адміністрації морських портів України, морського термінала або портового оператора. Здійснює захист об'єктів портової інфраструктури, суден, що перебувають в Адміністрації морських портів України, морському терміналі або портового оператора, їх екіпажів і пасажирів від піратства, тероризму, актів незаконного втручання та інших протиправних дій.
Відновлення водного шляху Е-40, створення умов для поліпшення судноплавства на Дніпрі і Прип'яті, відновлення пасажирських та вантажних річкових перевезень між Україною та Білоруссю, в тому числі й транзитних вантажоперевезень білоруських вантажів водними шляхами України — ці та інші теми обговорювались очільниками профільних міністерств України та Білорусі, бізнесом та представниками профільних держпідприємств під час круглого столу «Розвиток річкового судноплавства на річках Дніпро та Прип’ять». Захід відбувся в рамках Другого Форуму Регіонів України та Республіки Білорусь, який проходив 03–04 жовтня у м. Житомир.

Аналітика

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю глави Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна»
На старті кожного сезону увага експертів прикута до прогнозів обсягів виробництва зерна та оцінки його якості. При цьому в умовах активного розвитку сільського господарства України треба говорити не тільки про перспективи валового збору та нарощування експортного потенціалу, а й низку проблем, з якими живе і працює український агробізнес. Злободенним в останні роки є питання логістики зернових вантажів, яка явно не встигає ані за розвитком аграрної галузі, ані за нарощуванням портових потужностей.Щорічно вводяться в експлуатацію нові сучасні і все більш потужні термінали, що свідчить про підготовку портів до подальшого зростання валового збору зернових та олійних культур, в тому числі до досягнення довгоочікуваної позначки в 100 млн тонн. Про стан справ в портовій галузі ІА «АПК-Інформ» розповів Райвіс Вецкаганс, керівник Адміністрації морських портів України
Ініціативи злиття та поглинання (від англ. Мergers and acquisitions — M & A) — звичайне явище в корпоративному секторі. Останніми роками в країнах ЄС все більш стійким є тренд на об'єднання та укрупнення адміністрацій портів. Чи можуть ефективно об'єднуватися інфраструктурні компанії, що перебувають у державній або муніципальній власності і які потенційно конкурують між собою? Досвід портів деяких країн ЄС свідчить, що так.

Оголошення

Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «Адміністрація морських портів України» продовжує приймати заявки по оголошеному тендеру — послуги з поточного ремонтному черпання судноплавних внутрішніх водних шляхів загального користування на річці Прип'ять. Національні та міжнародні компанії можуть надати свою тендерну документацію до 8 жовтня 2019 року.
3 01 серпня номер «телефону довіри» ДП «Адміністрація морських портів України» змінено на +380 48 775-94-60. Дзвінки приймаються цілодобово. Тарифікація — згідно з тарифами Вашого оператора зв'язку.
Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n