Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Пілотні проекти концесії в українських портах є можливими і економічно обґрунтованими. Про це свідчать техніко-економічні обґрунтування проектів, підготовлені Консорціумом міжнародних консультантів, сформованим ЄБРР. Основні висновки експертів щодо перспектив передачі в концесію державних підприємств «Стивідорна компанія «Ольвія» і «Херсонський морський торговельний порт» були представлені трудовим колективам підприємств і представникам місцевих органів влади наприкінці серпня в Миколаєві і Херсоні. Про ефективність двох проектів концесії свідчать прогнозні дані по збільшенню обробки вантажів, відрахувань до державного та місцевих бюджетів, обсягам інвестицій в розвиток об'єктів портової інфраструктури. Крім того, окрему увагу заслуговує особливий підхід до розгляду соціальних питань, в тому числі — надання гарантій подальшого працевлаштування для працівників підприємств при передачі в концесію. «Фінансовий аналіз показує, що концесія є економічно обґрунтованою для інвестора навіть при помірних обсягах перевалки і при консервативних прогнозах щодо майбутніх тарифів на послуги», — зазначив фахівець з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Кудашов. Так, в ДП «Стивідорна компанія «Ольвія», згідно з ТЕО переробка вантажів може збільшитися майже в 2 рази, з 2,55 млн тонн в 2018 р. до 4,59 млн тонн в 2025 р., а в Херсоні — з 1,1 млн тонн до 2,01 млн тонн. Крім того, за розрахунками міжнародних консультантів, концесія вигідна і для міста — надходження до місцевого бюджету Миколаєва від передачі в концесію стивідорної компанії «СК «Ольвія» і її подальшої господарської діяльності за перші 5 років (з 2020 по 2025 рр.) при оптимістичному сценарії можуть зрости в 2 рази (на 241 млн грн). У Херсоні — на 55 млн грн. Концесійні проекти передбачають також суттєві інвестиції в розвиток транспортної інфраструктури регіонів, де розташовуються порти. В першу чергу мова йде про рішення транспортних проблем міст: будівництво нових шляхопроводів і розв'язок, створення майданчиків для стоянки вантажного автотранспорту. Це дозволить істотно знизити навантаження на міські автомагістралі при транспортуванні вантажів в порти і забезпечить більше збереження і довговічність експлуатації доріг. В ході презентації концесійних проектів Держсекретар Міністерства інфраструктури України Андрій Галущак зазначив, що Міністерство приділяє особливу увагу тому, щоб майбутній концесіонер зміг в повній мірі забезпечити соціальні гарантії трудовому колективу. Крім того, одним із критеріїв відбору концесіонера буде запропонована учасниками конкурсу програма збільшення економічних показників діяльності підприємств. На стадії будівництва нового і модернізації існуючого перевантажувального обладнання для працівників заплановані тренінги, підвищення кваліфікації і перепідготовка. Це дозволить підвищити професійний рівень трудових колективів, збільшити продуктивність праці і конкурентоспроможність підприємств в цілому. Під час обговорення ТЕО проектів концесії державних стивідорних компаній профспілки ініціювали внесення в них низки доповнень. Перш за все мова йде про збереження рівня заробітної плати та її щорічної індексації, продовження дії Колективного договору протягом 5 років. Також було обговорено, що примусове скорочення персоналу в процесі реалізації проектів концесії не допускається. Голова Профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кірєєв повідомив про те, що звернувся до розробників ТЕО і представників Міністерства інфраструктури з пропозицією щодо створення наглядового органу для контролю виконання вимог концесійного договору, до якого увійдуть представники профспілок. Участь в обговореннях ТЕО з представниками трудових колективів підприємств в Миколаєві і Херсоні взяли державний секретар Міністерства інфраструктури Андрій Галущак, директор Департаменту реформування і функціонування морського і річкового транспорту Мінінфраструктури Олександр Басюк, керівництво місцевих органів влади, голова Проектного офісу з питань державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO» Тарас Бойчук, фахівець з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Кудашов, голова Профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кірєєв, а також представники ДП «АМПУ», філій «Октябрьск» і «Херсон», профспілкових комітетів підприємств.
23 липня 2018 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів розширену зустріч із представниками найбільших китайських компаній. До Києва прибули представники China Export – Import Bank (державний банк, один з ключових каналів фінансування будівельних контрактів та зарубіжних інвестиційних проектів, капіталізація 230 млрд доларів США); China Industrial and Commercial Bank (найбільший китайський комерційний банк, капіталізація 262 млрд доларів США), China Railwa yEngineering Corporation – найбільша державна будівельна компанія Китаю, China State Construction Engineering Corporation Ltd – друга після China Railway Engineering Corporation найбільша компанія Китаю, яка займається будівництвом залізничної інфраструктури, тунелів, мостів, швидкісних шосе, аеропортів, портів тощо (капіталізація 34 млрд доларів США), China Communications Construction, що спеціалізується на будівництві об’єктів транспортної інфраструктури, яка займалася, зокрема, проектуванням, будівництвом і оснащенням 7 з 10 найбільших за вантажообігом портів Світу, побудувала найдовший міст у світі Ханчжоу Бей 36 км завдовжки, найбільші у світі шлюзові ворота для порту Антверпен (капіталізація компанії 26 млрд доларів США). Загальна капіталізація китайських компаній, представники яких були на зустрічі з Міністром інфраструктури україни Володимиром Омеляном, складає понад 600 млрд доларів США. У зустрічі взяв участь очільник «Укравтодору» Славомір Новак, керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов, АМПУ – Райвіс Вецкаганс, «Укрпошти» — Ігор Смілянський, директор «Укрдорінвесту» Олена Криворучко, керівник Офісу підтримки реформ Олександра Клітіна та ін. Сторони обговорили співпрацю в залізничній галузі, в сфері розбудови автошляхів, перспективи розвитку Нового шовкового шляху, а також портів і аеропортів. Володимир Омелян наголосив, що китайські компанії вже успішно працюють в Україні, зокрема, здійснюючи великі проекти в дорожній галузі в Полтавській, в Житомирській областях: «Саме китайська компанія China harbor engineering company виграла 2 тендери і успішно провела днопоглиблення в порту «Южний», економія для держави склала понад 500 млн гривень. Також ми очікуємо, що найбільший світовий контейнерний портовий оператор Hutchison Ports розпочне свою роботу в Україні. Хороший початок для роботи китайських компаній в Україні є. Сподіваємося на спільну реалізацію масштабних проектів, які дадуть Україні нову якість, а Китаю — нові успішні бізнес-проекти». Міністерство інфраструктури України
Дунайська комісія на ювілейній 90-й сесії, яка відбулася 29 червня, прийняла рішення про нагородження капітана порту Ізмаїл Анатолія Юхимовича Колеснікова пам'ятною медаллю ДК «За внесок в розвиток Дунайського судноплавства». Рішення одноголосно підтримали представники одинадцяти держав-членів Дунайської комісії. Анатолій Юхимович присвятив флоту вже понад п'ятдесят років. Флотська біографія А. Ю. Колеснікова почалася в 1962 році в Радянському Дунайському пароплавстві (РДП), з 1968-го — третій помічник капітана на морських судах. У 1976 році Анатолій Юхимович бере участь в операції з порятунку членів екіпажу теплохода «Річиця». В навігацію 1978 року він піднявся на капітанський місток морського судна «Дмитро Кантемір», з 1984-го — дублер капітана на ліхтеровозі «Юліус Фучик». У 1989 році Анатолій Юхимович перейшов на роботу до берегових служб пароплавства — капітан-наставник групи ліхтеровозів, потім — заступник начальника служби безпеки мореплавання РДП. Грамотний фахівець, досвідчений судноводій, він протягом усієї своєї трудової діяльності проявляє ініціативу, високий професіоналізм, будучи одним з передових капітанів в пароплавстві. У 1996 році був направлений на посаду начальника Головагентства в Румунію, потім — в Братиславу, де пропрацював до 2002 року — до переводу в Ізмаїльський порт заступником капітана порту. І вже в березні 2004 року наказом міністра транспорту України затверджений на посаді капітана порту Ізмаїл. У 1994 році А. Ю. Колесніков (на той час — заступник начальника Українського Дунайського пароплавства з безпеки мореплавства) увійшов до складу урядової делегації України, яка прибула в Лондон для вручення дару Міжнародної морської організації (IMO): цим символічним жестом ознаменувався вступ молодої держави Україна в IMO. Анатолій Юхимович відвідував сесії і асамблеї IMO 8 разів за період з 1993-го по 1996 роки — в тому числі, під час підготовки документів для вступу нашої країни в IMO. За час роботи Анатолія Юхимовича не було жодного аварійного випадку з вини або недогляду працівників служби капітана порту. За багаторічну і сумлінну працю, високі трудові успіхи, великий внесок в розвиток транспортної галузі України Анатолій Юхимович отримав ряд почесних звань: «Заслужений працівник транспорту України», «Почесний працівник транспорту України», «Почесний працівник морського і річкового транспорту України», учасник бойових дій, «Почесний працівник УДП». За високі виробничі успіхи і безаварійну роботу на посаді капітана А. Ю. Колесніков був нагороджений знаками «За значний внесок у розвиток державного нагляду щодо забезпечення безпеки судноплавства», «За безаварійну роботу. 15 років», «За заслуги перед містом» (Почесний знак Ізмаїльської міської ради), медаллю «Ветеран праці». У 2012 році Анатолію Юхимовичу була оголошена Подяка Прем'єр-Міністра України за успішне проведення льодової кампанії і високий професіоналізм, проявлений під час рятувальних операцій в льодових умовах, забезпечення безпеки плавання суден у зимову навігацію 2011–2012 років. Саме високий рівень організації льодової кампанії дозволив забезпечити роботою порт, виплатити заробітну плату працівникам, провести розрахунки з бюджетами всіх рівнів (в тому числі, і до міського бюджету Ізмаїла). Завдяки діям капітана порту вдалося уникнути аварійних ситуацій в акваторії порту Ізмаїл та міста Вилкове, матеріальних збитків, людських жертв та екологічного забруднення вод Дунаю. У 2018 році Анатолій Юхимович брав участь в транспортуванні міни, яку прибило до українського берега Дунаю,— вгору за течією Дунаю для безпечної ліквідації. За відвагу, проявлену під час транспортування міни, Анатолія Юхимовича нагородили грамотою міського голови «За проявлену особисту мужність під час знешкодження вибухонебезпечних боєприпасів і забезпечення безпеки жителів м. Ізмаїл». У нинішньому році до Дня флоту Анатолія Юхимовича нагородили знаком «Почесний працівник Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт». Авторитет А. Ю. Колеснікова у колег — працівників Ізмаїльського філії АМПУ, ДП «ІЗМ МТП», працівників морегосподарського комплексу України — поза всякими сумнівами. Пам'ятна медаль Дунайської комісії стала символом визнання заслуг капітана порту Ізмаїл на міжнародному рівні. Колектив Ізмаїльського морського торгового порту щиро вітає Анатолія Юхимовича з нагородою! Бажаємо здоров'я, миру, благополуччя і подальшого визнання Вашого професіоналізму та умінь! ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»
Українська зернова торговельна компанія «Нібулон» має намір інвестувати 2 млрд доларів в будівництво нових зерносховищ і транспортних барж в районі дельти Нілу в Єгипті, йдеться в повідомленні єгипетського міністерства постачання. Силоси будуть зведені на двох ділянках поблизу портів Олександрії і Дамієтти, а також буде побудовано 20 барж, кожна з яких зможе транспортувати 2000 тонн зерна вздовж річки, йдеться в заяві міністерства. Перший етап інвестицій, згідно з недавньою угодою, почнеться в найближчі два роки. REUTERS
Проект будівництва зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill і компанії MV Cargo в морському порту «Южний» реалізований на 80%. Про це повідомила MV Cargo, яка займається будівництвом терміналу. «Проект реалізований на 80%, ми впевнено йдемо до фінішу. Навесні ми завершили реалізацію першої фази, яка включала будівництво станції розвантаження вагонів, станції розвантаження автомобілів, складу підлогового зберігання на 80 тис. тонн зерна, а також допоміжної інфраструктури»,— повідомила MV Cargo в Facebook. Згідно з повідомленням, зараз зводиться друга лінія силосів і добудовується причал № 25. «Дві лінії складів вертикального зберігання зможуть прийняти зерно вже в жовтні цього року», — уточнила компанія. MV Cargo здійснює будівництво зернового терміналу Cargill в порту «Южний». Потужність одночасного зберігання зерна складе 290 тис. тонн. Комплекс буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання зерна на 80 тис. тонн. Термінал оснащений власною залізничною і автомобільної інфраструктурою. Станція розвантаження автомобілів здатна пропускати 790 автомобілів на добу, станція розвантаження вагонів — 256 вагонів на добу. Загальна сума інвестицій — $ 150 млн. Термінал забезпечить перевалку 10% зернових, вироблених в Україні. У серпні 2015 року Cargill, MV Cargo і ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) підписали тристоронній меморандум про наміри реалізувати інвестиційний проект з будівництва зернового терміналу в порту «Южний» потужністю 5 млн тонн. В рамках проекту MV Cargo здійснить будівництво наземного термінального комплексу, АМПУ забезпечить створення судноплавної операційної акваторії причалу № 25 і судноплавного підхідного каналу до причалу № 25. У меморандумі зафіксовано намір Cargill придбати 51% терміналу. Порти України

Новини АМПУ

Одеський апеляційний господарський суд прийняв 12.09.2018 постанову, у який задовільнив апеляційну скаргу ДП «АМПУ». Тим самим було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 у справі № 915/112/18, за яким українське державне підприємство повинно було сплатити на користь «Пароходства Болгарського морського флоту» майже 2 млн грн. Судова справа між «Пароходством БМФ» з одного боку, та PLASKE SA (ПЛАСКЕ СА), АТ «ПЛАСКЕ» та ДП «Адміністрація морських портів України» – з іншого, стосувалася питання розрахунку портових зборів. Болгарська компанія стверджувала, що ДП «АМПУ» необґрунтовано віднесло пороми ГЕРОЇ ОДЕСИ (болг. GEROITE NA ODESSA) та ГЕРОЇ СЕВАСТОПОЛЯ (болг. GEROITE NA SEVASTOPOL) до групи «А» (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди) замість групи «Б» відповідно до поділу, затвердженого Наказом Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори». «Пароходство БМФ» вимагало визнати такі дії протиправними та стягнути збитки в розмірі 68899,76 дол. США, що еквівалентно 1 921 651,51 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 у справі № 916/112/18 позов «Пароходство БМФ» частково задоволено. З ДП «АМПУ» на користь позивача повинні були стягнути збитки в розмірі 68 899,76 дол. США, що еквівалентно 1 974 155,61 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1033,50 дол. США, що еквівалентно 28 824,87 грн за вимогу майнового характеру та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн за вимогу не майнового характеру. Не погоджуючись з цим, ДП «АМПУ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. На захист своєї позиції АМПУ навело наступні аргументи: «віднесення поромів до групи «А» ґрунтується на тому, що у Класифікаційних свідоцтвах на судно “GEROITE NA ODESSA” та на судно “GEROITE NA SEVASTOPOL”, що видані Болгарським морським регістром, зазначено, що ці судна є залізничними поромами (англ. “train ferry”) накатного типу (англ. “Ro-Ro”, що означає “Roll-on/Roll-off”) та мають льодовий клас “Ice 1 m”, тобто, зазначені судна є вантажними та не віднесені до пасажирських, що виключає можливість нарахування портових зборів за ставками групи «Б». Одеський апеляційний господарський суду взяв до уваги ці аргументи та відмовив «Пароходству БМФ» у задоволенні позову.
За підсумками Ukrainian Ports Forum-2018, який АМПУ організувала і провела в травні поточного року, ми отримали запрошення від румунських колег відвідати з офіційним візитом порт Констанца для розширення співпраці та обміну досвідом. Порт Констанца є одним з найбільших портів на Чорному морі та в Європі, який може переробляти до 100 млн тонн вантажів на рік. Українська делегація відвідала порт в серпні 2018 року. За результатами цього візиту сторони домовилися про тісну співпрацю з розвитку портів, їх кадрового потенціалу, забезпечення безпеки та іншим напрямкам. Меморандум щодо цього планується підписати найближчим часом. На деяких особливостях роботи порту Констанца, з огляду до можливості їх застосування в Україні, хотілося б зупинитися більш докладно. Структура та форма власності Для Європи розповсюджена практика, коли за один порт «відповідає» своя адміністрація. В Румунії схожа ситуація. В морському порту Констанца, а також портах Мідія, Мангалія і яхтовій марині Tomis керуючим органом, а саме, портовою адміністрацією є національна компанія Maritime Ports Adminastration SA Constantza. Цікаво, що Адміністрація має свої представництва в інших європейських містах – Відні, Будапешті та Белграді для просування послуг та залучення вантажопотоку та інвестицій.Адміністрація має статус акціонерного товариства, 80% акцій якого належить державі, а 20% — приватному інвестиційному фонду. У власності Адміністрації знаходиться акваторія та інфраструктура (залізничні та авто дороги, мережі тощо). Земля в порту належить державі і може передаватися Адміністрації в користування на умовах концесії. В свою чергу Адміністрація має право передавати земельні ділянки для будівництва терміналів в суб-концесію або оренду за умови залучення нових вантажопотоків. Такий підхід, за словами представників Адміністрації порту Констанца, дає можливість прописати більш специфічні та деталізовані вимоги до інвестора. Це, з одного боку, дозволяє передбачити ще на етапі погодження умови майбутнього співробітництва, урахувати стратегічні завдання розвитку порту, специфічні умови, пов’язані з наявною економічною ситуацією та, як наслідок, підписати максимально вигідну відносно розвитку порту та реалістичну щодо виконання угоду з інвестором. У договорі сторони також прописують причали, які будуть використовуватися при завантаженні чи розвантаженні судна та інші деталі. Це дозволяє заздалегідь планувати роботу порту. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що Адміністрація порту Констанца використовує класичну, широко розповсюджену у провідних портах Європи модель управління – Landlord. Портові збори, сервіси та інвестиції Ставки портових зборів визначає Адміністрація. Всього в порту Констанца діє три збори: оплата за вхід в порт, оплата за користування акваторією (корабельний збір) та причальний збір. Оплата за вхід в порт розраховується виходячи з тоннажу судна. Якщо мова йде про лінії, то тариф зменшується. Корабельний і причальний збір застосовується з розрахунку максимальної довжини судна і кількості днів перебування в порту в залежності від тоннажу судна. Слід зазначити, що в порту Констанца не використовується підхід цільового використання портових зборів. Освоєння коштів здійснюється в порядку пріоритетності завдань. Існує єдиний фонд, в якому акумулюються всі портові збори. Кошти з цього фонду можуть бути використані на будь-які потреби підприємства. Переважна більшість коштів, що спрямовуються на капітальні інвестиції в Констанці, – майже три чверті від загального обсягу — надходять з державного бюджету та Європейського фонду регіонального розвитку. Вони спрямовуються зокрема на здійснення днопоглиблювальних робіт, розвиток причального фонду, модернізацію системи безпеки. Буксирні та лоцманські послуги у порту зараз надаються приватними компаніями. З точки зору Адміністрації порту, передача буксирних послуг приватним компаніям була на 100% ефективним кроком. Проте надання приватними компаніями лоцманських послуг в Констанці вважають скоріше помилковим. В першу чергу, через недостатній контроль за безпекою мореплавства, а також втрачений прибуток. За словами керівництва Адміністрації порту, після закінчення дії договорів з приватними лоцманськими копання, вони планують повернути ці послуги і зробити їх виключно державними. Вільні економічні зони Порт Констанца є вільною економічною зоною з 2007 року відповідно до національного законодавства. Підприємства, що працюють в порту отримали низку переваг, як спрощення митних процедур, звільнення від сплати ПДВ. Це дало поштовх для розвитку бізнесу – в порту відкрили свій бізнес близько 590 фірм, включаючи судноплавні компанії, виробничі та фасувальні підприємства, банки тощо. Морська безпека, охорона та екологія На сьогодні вимоги ключових міжнародних нормативних документів з морської безпеки імплементовано в національне законодавство Румунії. Призначений орган (Designated Authority) в сфері виконання вимог з морської безпеки та охорони суден, портів і портових засобів – Міністерство транспорту Румунії, як і в Україні. У сфері управління Міністерства транспорту Румунії, також, діє Морська адміністрація (Naval Authority). Контроль за безпекою мореплавства в Румунії, як планується і в Україні, здійснює Морська адміністрація. У сфері морської безпеки та охорони вона наділена функціями контролю тільки у відношенні суден. Міністерство транспорту Румунії, як Призначений орган – делегувало Адміністрації портів ряд повноважень у сфері морської безпеки, серед яких: координація заходів забезпечення вимог з морської безпеки та охорони в портах і на портових засобах, встановлення рівня охорони в порту, проведення перевірок портових засобів на предмет виконання вимог з морської безпеки, проведення оцінки і розробка плану охорони порту, затвердження оцінок і планів охорони портових засобів, а також видача сертифікатів відповідності портових засобів та ін. Оператори порту через визнані організації проводять щорічні моніторинги безпеки з метою підтвердження дії сертифікатів відповідності, виданих на портові засоби під їх управлінням. Діє Комітет безпеки порту, в який входять представники всіх суб'єктів морської безпеки, які здійснюють свою діяльність в порту. Відповідно до Кодексу ОСПЗ всі конвенційні судна, які повинні зайти в порт, надають в адміністрацію порту, не пізніше 24 годин до прибуття, всю необхідну інформацію, що ретельно аналізується на відповідність вимогам законодавства за допомогою спеціальної програми оцінки. Капітан порту (Harbour Master) — наділений повноваженнями не дозволяти постановку судна до причалу портового засобу, який не відповідає вимогам з морської безпеки. Охорона в морському порту Констанца здійснюється на умовах аутсорсингу на компенсаційній основі, витрати на яку включені в послуги стивідорам. Контроль і координація охорони лежить на Адміністрації порту. Територія в 2600 га контролюється 150 робітниками охоронної компанії на основі довгострокового контракту. Витрати за контрактом з охоронною компанією повністю покриваються Адміністрацією за рахунок вартості пропусків в порт. Безпеці в порту Констанца приділяють значну увагу. Зокрема, Адміністрація планує інвестувати 12 млн євро в систему відеоспостереження і контролю доступу. На даний час будується ультрасучасний периметр з системами моніторингу і реєстрації, який буде забезпечувати високоефективний контроль доступу, що підвищить рівень безпеки в порту. Екологічний контроль Констанци здійснюється Адміністрацією порту. На балансі підприємства є спеціалізований флот для забезпечення цієї функції. Державна екологічна служба в порту не представлена, але має право здійснювати перевірки (2 рази на місяць). Державні екологи не мають право підійматися на борт судна, робити проби баластних вод або здійснювати інші види контролю. Екологічна служба порту регулярно надсилає звіти про екологічний стан в порту до Державної екологічної службу. Сергій Гронський, заступник Голови АМПУ
14 вересня на території Нафторайону і в акваторії Нафтогавані Одеського морського порту пройшли навчання з ліквідації аварійного розливу нафтопродуктів при пошкодженні корпусу танкера. В ході заходів були відпрацьовані порядок дій органів управління адміністрації порту, а також призначених сил і засобів для ліквідації розливу в акваторії і гасіння пожежі, що виникла на технологічному майданчику причалу. За легендою навчань в Одеському порту «нафтоналивне судно здійснило навал на причальні споруди при швартуванні до причалу № 5-н. В результаті аварії танкер отримав пошкодження корпусу з порушенням герметичності. З пробоїни в паливному баку вище ватерлінії на 0,5–0,6 м паливо почало витікати в море … ». Інформація про аварійну ситуацію надійшла в головну диспетчерську Одеської філії АМПУ, після чого був оперативно створений штаб з ліквідації НС і введений в дію портовий План локалізації і ліквідації розливу забруднюючих речовин. Одним з найважливіших завдань навчань було відпрацювання взаємодії сил і засобів адміністрації порту і підприємств, компаній різного підпорядкування та форм власності. Навички злагоджених дій залучених сил були продемонстровані при бонуванні аварійного судна і зборі нафтопродуктів, що розлилися спеціалізованою бригадою, судами ділянки портофлоту адміністрації порту, буксирами-бонопостачальниками ДП «Одеський порт» і підрозділом ТОВ «Екомарін». Умовне загоряння нафтопродуктів на причалі оперативно ліквідували підрозділи служби пожежної безпеки Одеської філії АМПУ спільно з підрозділом міської пожежної команди і за підтримки пожежного аварійно-рятувального буксира «Граніт» ДП «Одеський порт». У вересні 2018 року командно-штабні навчання АМПУ під керівництвом заступника голови адміністрації Сергія Гронського відбулися в портах Южний і Одеса. Заходи проведені АМПУ відповідно до окремого доручення заступника міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка про запобігання і реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах морського транспорту.
Концесія в портах: завершена підготовка пред-ТЕО концесії держстивідора в порту «Южний», анонсовані презентації проектів концесії портів «Ольвія» та «Херсон» для інвесторів У Києві в рамках глобальної конференції з питань державно-приватного партнерства при реалізації інфраструктурних проектів у Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії було анонсовано проведення презентацій проектів концесії в портах «Ольвія» і «Херсон» для інвесторів і оголошено про завершення підготовки пре-ТЕО концесії держстивідора в порту «Южний». Конференція відбулася в п'ятницю 14.09.2018 р. У заході взяли участь міністр інфраструктури України Володимир Омелян, заступник глави Мінекономрозвитку Михайло Титарчук, представники міжнародних компаній, що мають великий досвід реалізації проектів державно-приватного партнерства в різних країнах світу. Як зазначив на секції, присвяченій ДПП в морській галузі, старший експерт з ДПП Європейського банку реконструкції та розвитку Маркос Мартінес Гарсія, головною перевагою такого формату взаємодії між державою та інвесторами є можливість залучення для розвитку портів значно більшого обсягу фінансування, ніж може забезпечити держава. Це підтверджується не тільки міжнародним, але й українським досвідом. За словами керівника Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса, відсутність в Україні спеціалізованого законодавства, що регулює реалізацію ДПП-проектів в портах, безумовно є стримуючим фактором. «Однак навіть у цих умовах нам вдається знаходити ефективний формат взаємодії з бізнесом. За останні кілька років між АМПУ та приватними інвесторами була підписана ціла низка меморандумів та угод, які передбачають понад 30 млрд. грн. інвестицій в розвиток портової інфраструктури. Слід зауважити, що співвідношення державних і приватних вкладень по ним складає 1 до 5 »,— підкреслив керівник АМПУ. Основними драйверами розвитку портової галузі в Україні, на думку міжнародних експертів, найближчим часом стане давно і успішно працюючий в провідних портах світу механізм концесії. Концесійна угода дозволяє залучати інвестиції в розвиток інфраструктурних об'єктів з чітко прописаними зобов'язаннями держави та інвестора і при цьому зберігати стратегічне майно у власності держави.Слід зазначити, що концесія є не лише ефективним інструментом співпраці з великим міжнародним бізнесом, але й надає широкі можливості для розвитку бізнесу вітчизняних компаній у взаємовигідному партнерстві з державою. Напередодні конференції, 13.09.2018 р., Міністерством інфраструктури України було схвалено пре-ТЕО концесії державної стивідорної компанії в порту Южний. Розробником документа виступила міжнародна консалтингова компанія «Egis International» в рамках технічної допомоги ЄС. Експерти розробили декілька варіантів розвитку підприємства за участю концесіонера. Наступним кроком буде підготовка Мінінфраструктури концептуальної записки проекту ДПП. Крім того, на наступному тижні починаються презентації для інвесторів ТЕО проектів концесії портів «Ольвія» і «Херсон». Під час глобальної конференції по ДПП в Києві неодноразово відзначалося, що представники ЄБРР та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) підтримують реалізацію концесійних проектів в Україні. Керівник АМПУ зазначив, що реалізація концесійних проектів можлива і на основі чинного законодавства. Однак, прийняття Законопроекту № 8125 «Про концесії» та № 7385 «Про сприяння розвитку морегосподарського комплексу», які знаходяться на розгляді у Верховній Раді дозволить зробити цей процес значно ефективнішим. «Нове законодавство спростить реалізацію проектів ДПП в портах і дозволить АМПУ задля реалізації Стратегії галузі і планів розвитку портів стати учасником концесійного договору і безпосередньо взаємодіяти з інвесторами. Це буде сприяти професійному діалогу між державою та інвестором при розробці та реалізації концесійних договорів. Забезпечить ефективний контроль за виконанням інвестиційних, соціальних, екологічних зобов'язань і цільовий розподіл концесійних платежів», — резюмував Райвіс Вецкаганс.
За підсумками 8 місяців 2018 року морські порти України продовжують поступово скорочувати відставання за обсягами перевалки вантажів від аналогічного періоду попереднього року. З січня по серпень 2018 року порти перевалили 84,8 млн т вантажів, що всього на 2% менше ніж у минулому році. Про це свідчать фактичні дані Адміністрації морських портів України (АМПУ). Зниження вантажообігу в морських портах України відбулося через скорочення перевалки зернових (-11,4%) і руди (-17%), які є ключовими вантажами в експортних операціях. Падіння експорту руди, з одного боку позначилося на показниках перевалки експортних вантажів в українських портах. Але, з іншого, пояснюється збільшенням потреб внутрішнього споживання цієї сировини всередині країни за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції з підвищеною доданою вартістю металургійними підприємствами України. В цілому за 8 місяців 2018 року перевалка експортних вантажів склала 61,6 млн тонн, що на 6,6% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. При цьому спостерігається збільшення експортних поставок чорних металів 10,3 млн тонн (+ 14,6%), з них: 6,1 млн тонн металопрокат (+ 2,3%) і 2 млн тонн чавун (+ 46,9%). Перевалка імпортних вантажів продовжує рости і склала 14,7 млн ​​тонн (+22,2%). Позитивну динаміку по імпорту показують руди кольорових металів (+24,9%), перевалка яких склала 5 млн тонн, і вугілля — 3,5 млн тонн (+5,7%). У січні-серпні в морських портах України збільшилася переробка вантажів у контейнерах. За звітний період вона склала 528 тис. TEU, що становить + 16% до аналогічного періоду попереднього року. Вантажообіг транзитних вантажів склав 7,1 млн тонн, що на 6,2% менше, ніж роком раніше. Всього з початку 2018 року морські порти України обробили 7 735 суден, що на 22 одиниці більше аналогічних показників 2017 року. Також з січня по серпень 2018 року було перевезено 416 074 пасажирів (внутрішні — 382 128 пасажирів; іноземні — 33 946 пасажирів). Більшість пасажирів скористалося послугами водного транспорту в портах Одеса і Херсон. Переважно це морські прогулянки і внутрішні перевезення. За 8 місяців 2018 року по річці Дніпро здійснено 10 588 суднопроходів, що на 853 одиниці або 8,1% більше, ніж роком раніше. Загальний обсяг перевезення вантажів по Дніпру становив 5,32 млн тонн. З них: 786,6 тис. тонн металопродукції (+ 2,3%), 1,3 млн тонн зернових (-3,5%), 43,3 тис. тонн нафтопродуктів (+34,4%) і 3,2 млн тонн будівельних матеріалів (+24,1%) та інших вантажів. З повним оглядом вантажообігу за січень-серпень 2018 року в розрізі номенклатур вантажів і портів можна ознайомитися за посиланням. Інформація з перевезення пасажирів доступна тут. Дані по руху суден і перевезення вантажу по річці Дніпро за звітний період дивіться за посиланням.

Аналітика

Від компетентності та професіоналізму морських агентів безпосередньо залежить ефективність доставки вантажів морським транспортом. Однак, в Україні спостерігається неконтрольоване зростання кількості агентських компаній, багато з яких обробляють всього одне/два судна протягом року. Які ризики це несе для бізнесу і як вирішують цю проблему провідні порти? У цій статті мова піде про основні критерії, які застосовуються до агентських компаній, в Європі і світі.
31 травня Адміністрація морських портів України (АМПУ) офіційно приєдналася до Європейської організації морських портів (European Sea Ports Organization — ESPO) в якості члена-спостерігача. Ми подумали, що це слушна нагода для інтерв'ю з керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, щоб представити український портовий сектор. АМПУ відповідає за 13 українських портів. Яка роль АМПУ щодо цих портів? Які основні характеристики та проблеми АМПУ?
Одночасно з проведенням обов'язкового аудиту Україні Міжнародною морською організацією, який наша країна успішно пройшла з 11 по 18 червня, підтвердивши свій статус морської держави, в штаб-квартирі IMO в Лондоні відбувався важливий і масштабний захід — 4-й Всесвітній саміт з безпеки портів. На запрошення Секретаріату IМО в ньому взяла участь українська делегація, до складу якої увійшли заступник Голови Адміністрації морських портів України (АМПУ) з морської та внутрішньої безпеки Сергій Гронський, начальник відділу морської безпеки та охорони Андрій Кашуба, начальник служби з організації роботи портів В’ячеслав Вороной, начальник служби інформаційної підтримки Костянтин Корнієнко, а також заступник Постійного представника України при IMO Віталій Мошківський. Які питання обговорювали представники країн-членів ІМО та на які виклики в сфері морської безпеки належить відповісти міжнародній спільності – в нашому матеріалі.

Оголошення

Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) пропонує до передачі на умовах бербоут-чартера пасажирське судно т/х «Савона» з такими технічними даними: 1. Тип судна: пасажирське 2. Рік та місце побудови: 1989р, Україна 3. Клас судна: КМ + {1} ІІІ пасажирське 4. Тип головних двигунів: ДВС 1*ДРАОБ (12ЧСП18/20);  2×3Д6С (6ЧСП 15/18) 5. Кількість головних двигунів: 3 6. Рушії: гвинти фіксованого кроку 7. Довжина найбільша: 34,03 м 8. Ширина: 6,9 м 9. Висота борту: 2,9 м 10. Дедвейт: 34,4 т 11. Пасажиромісткість: 160 персон 12. Мінімальна добова фрахтова ставка: 590,62 грн. без ПДВ Судно знаходиться у відстої, укомплектоване відповідно до вимог Регістру судноплавства України, термін дії класифікаційних документів закінчився у 2014 році. Усі витрати щодо поновлення класифікаційних документів та перегону судна з Одеського морського порту – за рахунок фрахтувальника. Пропонуємий термін дії договору фрахтування 10 років. Контактна особа: Глемязний Микола Іванович тел. (048) 729-47-69 з 08.30 до 17.30 факс (048) 729-47-73 електронна адреса: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У морському порту Маріуполь, наказами Донецького прикордонного загону від 16.03.2018 № 38 та від 06.04.2018 № 42 затверджені Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті контролю «Азовський судноремонтний завод» та Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського сполучення «Маріупольський морський торговельний порт» (далі – Технологічні схеми). Звертаємо увагу, що розділом 3 зазначених Технологічних схем визначено: «3.1. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється відділом санітарної охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі — відділ санітарної охорони території), відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.05.2017 року № 604/30472 згідно з вимогами Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893.». Просимо враховувати зазначені зміни під час здійснення своєї діяльності у морському порту Маріуполь.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об'єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 17 листопада 2017 року. Остання дата подання документів — 13 листопада 2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». База відпочинку «Портовик» знаходиться тут. З її фото можна ознайомитись за посиланням.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n