Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

18 октября, в Украинском Дунайском пароходстве состоялась рабочая встреча заместителя министра инфраструктуры Юрия Лавренюка и народного депутата Украины 1994–2014 гг., председателя Совета, президента Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ» Юрия Крука с руководителями предприятий морехозяйственного комплекса Придунавья. В ней приняли участие директор Департамента реформирования и функционирования морского и речного транспорта Министерства инфраструктуры Украины Александр Басюк, заместитель руководителя ГП «Администрация морских портов Украины» Сергей Гронский, председатель Правления ЧАО «УДП» Дмитрий Чалый, директор Килийского судостроительно-судоремонтного завода Юрий Сливчук, начальник Измаильского филиала АМПУ Александр Истомин, капитан порта Измаил Анатолий Колесников, и.о. директора Ренийского МТП Дмитрий Володин. Участники встречи обсудили производственные вопросы работы предприятий морехозяйственной отрасли нашего региона и планы их развития, а также реконструкцию морского вокзала порта Измаил и критическую ситуацию с судозаходами круизных теплоходов в украинские дунайские порты. В ходе визита гости посетили Измаильский морвокзал, который находится на завершающей стадии реконструкции, а также Ренийский порт.
У 2018 році 100-річний ювілей відзначає кафедра морських і річкових портів, водних шляхів та їх технічної експлуатації Одеського національного морського університету (ОНМУ). Вона починає свою історію від кафедри портобудування, що існувала при гідротехнічному факультеті Одеського політехнічного інституту з 1918 р. Протягом багатьох років саме ця кафедра є «кузнею кадрів» для морської та річкової галузі. Її випускники успішно працюють у різних підприємствах морегосподарського комплексу. Більшість фахівців відділу каналів і акваторій, служби наземної інфраструктури апарату управління Адміністрації морських портів України, а також інженерних підрозділів філій АМПУ є гідротехніки — випускники цієї кафедри Одеського національного морського університету. З 2000 р. і до теперішнього часу кафедру «Морські та річкові порти, водні шляхи та їх технічна експлуатація» очолює доктор технічних наук, професор Дубровський Михайло Павлович — визнаний фахівець в області портового гідротехнічного будівництва та геотехніки, автор понад 300 наукових праць і понад 50 запатентованих винаходів. За останні 20 років кафедра значно розширила міжнародні зв'язки та контакти за основними напрямами своєї діяльності і отримала визнання світової наукової громадськості. Професор Дубровський М. П. входить до складу зовнішніх експертів Європейської Комісії з транспортної інфраструктури (програма Горизонт — 2020), а також до Ради директорів International Press-In Association (Японія). Науковий авторитет кафедри підтримують такі відомі вчені, як д.т. н., проф. Рогачко С.І. і д.т. н., проф. Пойзнер М. Б. (Керівник філії кафедри в інституті ЧорноморНДІпроект). Слід зазначити, що діяльність випускників кафедри, які працюють в галузі, спрямована, в першу чергу, на забезпечення виконання вимог Закону України «Про морські порти України» за змістом і щодо забезпечення ефективного використання державного майна, в тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд. Від їх роботи залежить реалізація інфраструктурних проектів АМПУ, спрямованих на розвиток портової інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності морських портів України в басейні Чорного і Азовського морів.
Кабінет Міністрів України відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 142, постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р.  № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки» та наказу Міністерства інфраструктури України від 26 вересня № 436 «Про конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради державного підприємства «Адміністрація морських портів України» оголошує конкурс на посаду незалежних членів наглядової ради ДП «Адміністрація морських портів України». Детальніше  
Нидерландский банк развития FMO и Diligent Capital Partners совместно приобрели 16% акций Allseeds SA, предоставляя финансирование для реализации стратегии роста компании.  Об этом сообщает корреспондент Latifundist.com. Стратегия роста включает в себя расширение мощностей по переработке семян масличных культур, перегрузки на экспорт масел и шротов и увеличение добавленной стоимости. «Мы благодарим основателям Allseeds за их готовность развивать партнерство. Мы также благодарим наших партнеров в FMO за их сотрудничество в этой транзакции и ожидаем совместной работв в будущем», — сообщил управляющий партнер DCP, который стал членом Совета директоров Allseeds, Даниил Пасько. FMO и DCP также будут сотрудничать с Allseeds, чтобы улучшить корпоративное управление и экологические и социальные стандарты в компании. «Мы ценим тот факт, что DCP связал нас с Allseeds. Мы верим в ценность построения локального партнерства как фундаментального для инвестиций, которые создают экономический рост и развитие. Мы гордимся тем, что стали частью команды Allseeds и с нетерпением ждем продолжения развития компании», — отметил руководитель Фонда частных инвестиций FMO Джорит Дингемманс. В компании считают, что такие инвестиции в акционерный капитал помогут Allseeds стать лидером в переработке и перегрузке на экспорт сельскохозяйственной продукции в Южном, увеличить добавленную стоимость экспорта сельскохозяйственных товаров в страны и улучшить связь с крупнейшими мировыми рынками. «Мы рады, что FMO и DCP признали наши достижения и продемонстрировали свою веру в наш потенциал, сделав эти инвестиции. У нас есть амбициозные планы роста и мы открыты для построения партнерских отношений для их реализации. Мы также благодарим DCP за то, что помогли Allseeds привести наши стандарты корпоративного управления до уровня международных передовых практик, чтобы помочь нам привлечь такого авторитетного инвестора как FMO», — сообщил CEO Allseeds Group Вячеслав Петрище. Справка: FMO — банк развития Королевства Нидерланды, осуществляющий финансирование частных инвестиционных проектов на развивающихся рынках. Основан в 1970 г., является одним из крупнейших финансовых институтов Европы. Правительству Нидерландов принадлежит контрольный пакет акций FMO.  Diligent Capital Partners — независимый фонд прямых инвестиций, который объединяет сильную команду профессионалов с опытом более двадцати лет инвестиционной деятельности в регионе Восточной Европы. Фокус фонда сосредоточен на сельском хозяйстве, IT, электронной коммерции, инфраструктуре, логистике, потребительских товарах и недвижимости.

Новини АМПУ

18.10.2018 о 14 год. 30 хв. представниками Маріупольської філії ДП «АМПУ» виявлено забруднення акваторії Маріупольського морського порту, в районі причалу № 3 в місці проведення вантажних операцій судном «Vitis».Про даний факт терміново повідомлено Державну Азовську морську екологічну інспекцію. Представниками відділу екологічної безпеки Маріупольської філії ДП «АМПУ» спільно з державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної Азовської морської екологічної інспекції, проведені заходи з обстеження місця забруднення, за результатами якого згідно візуальної оцінки виявлено забруднення нафтопродуктами, а саме райдужні смуги на поверхні морської води загальної площею 15 м2. Представниками Державної Азовської морської екологічної інспекції, в присутності представників Маріупольської філії ДП «АМПУ» проведено відбір проб морської води, з метою проведення інструментально-лабораторних досліджень. Тривають заходи з встановлення джерела забруднення акваторії Маріупольського морського порту. Адміністрацією Маріупольського морського порту вживаються всі необхідні заходи з метою локалізації та ліквідації забруднення в акваторії порту.
18.10.2018 г. представниками сектору екологічної безпеки Херсонської філії Адміністрації Морських портів України спільно з державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря виявили факт скиду вод зі шпігатів судна «ST.NICOLAS». Судно перебувало під операціями з розвантаження аміачної селітри на причалі № 4 Херсонського морського порту. Засобами фото та відео фіксації зафіксовано факт ймовірного замивання палуби судна від залишків вантажу, про що свідчить наявність води на палубі судна. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря для проведення лабораторних досліджень здійснено відбір проб води між бортом судна та причалом в місцях скиду. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб води № 569 від 18.10.2018, у відібраних пробах встановлено перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 15,25 разів, заліза у 14,8 рази, нафтопродуктів у 3,4 рази. По факту можливого порушення природоохоронного законодавства проводяться заходи щодо встановлення причин наявності на палубі судна води, скиду такої води з палуби через шпігати під час розвантаження хімічної сировини, а також планується здійснення огляду суднового природоохоронного обладнання.
Морські порти України четвертий рік поспіль покращують свої позиції в рейтингу глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report 2018), складеному за методикою World Economic Forum. В останній версії рейтингу, опублікованій на сайті WEF в жовтні 2018 р. портові послуги та інфраструктура України отримали оцінку 3,5 бала і за цим показником наша країна зайняла 77 місце. Поліпшення позицій українських портів на 0,3 бала в порівнянні з минулим роком, дозволило нам піднятися в галузевому рейтингу на 16 пунктів. У 2017 року Україна займала 93 місце. «Результати рейтингу глобальної конкурентоспроможності — це реальна оцінка бізнесом тих змін, які відбуваються в портовій галузі та логістиці країни в цілому. У проекті Стратегії розвитку морських портів України до 2038 р. позиція в цьому рейтингу є одним з ключових показників ефективності роботи АМПУ. Наша робота спрямована на те, щоб вивести українські порти на рівень вище 5 балів», — прокоментував результати рейтингу 2018 р. керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. За результатами рейтингу, в даний час, жодна з країн Чорноморсько-Азовського басейну за рівнем конкурентоспроможності портових послуг і інфраструктури поки не досягла 5 балів. Однак, наприклад, Туреччина вже вийшла на показник 4,5 бали і займає 50-е місце. Очолює глобальний рейтинг в портовій галузі Сінгапур, якому вдалося обійти Нідерланди. Результати портової галузі України в рейтингу, складеному за методикою WEF, в поточному році значно перевершують динаміку по іншим галузям транспортної інфраструктури. Залізничне сполучення України серед інших країн зберегло ті ж позиції, що і в минулому році, незважаючи на поліпшення оцінки на 0,4 бала. Автомобільна інфраструктура піднялася тільки на 7 позицій. В цілому, за якістю інфраструктури Україна значно поліпшила свої позиції, піднявшись на 21 пункт з 78-го на 57-е место. Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index) —глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за показником економічної конкурентоспроможності. Розраховується за методикою Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum), заснованій на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опитування керівників компаній — великого щорічного дослідження, яке проводиться Всесвітнім економічним форумом спільно з мережею партнерських організацій — провідних дослідницьких інститутів і організацій в країнах, що аналізуються у звіті. Дослідження проводиться з 2004 року і на даний момент представляє найбільш повний комплекс показників конкурентоспроможності щодо різних країн світу. Індекс глобальної конкурентоспроможності WEF має 12 складових. Це якість інститутів, стан інфраструктури, проникнення IT і сучасних комунікацій, макроекономічна стабільність, споживчий ринок, ринок праці, фінансова система, розмір внутрішнього ринку, здоров'я, освіта і навички, динаміка бізнес-розвитку, здатність до інновацій.
Найбільша в світі асоціація суб'єктів круїзного бізнесу MedСruise підтримує ініціативу Адміністрації морських портів України (АМПУ) щодо спільного маркетингового просування чорноморських портів України, Болгарії та Румунії на глобальному ринку морського туризму. Домовленість про це була досягнута на засіданні міжнародної робочої групи з відродження круїзного судноплавства в Чорному морі — MedCruise Black Sea Working Group Meeting в Одесі. Ініціативу про розробку спільного плану дій провідних портів Чорного моря для подолання кризи морського туризму в регіоні озвучив на засіданні міжнародної робочої групи керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. У свою чергу, президент міжнародної асоціації суб'єктів круїзного бізнесу MedСruise Айрам Діаз Пастор заявив про те, що асоціація готова надати маркетингову платформу для просування інтересів чорноморських портів на глобальному ринку морського туризму. Учасники засідання відзначили, що останнім часом відзначається відновлення інтересу зарубіжних туристів до відвідування прибережних міст Чорного моря. Правда поки мова йде переважно про річкові круїзні судна. Так, за даними АМПУ, в поточному році кількість суднозаходів річкових круїзних лайнерів в українські порти збільшилася більш ніж на чверть. Одеський морський порт з травня по вересень 2018 року 17 разів приймав круїзні судна класу річка-море. У порівнянні з минулим роком, кількість суднозаходів тут збільшилася майже на 30%. А круїзний пасажиропотік склав 3761 особу. Ще одним портом, який активно працює з круїзними лініями в Україні, став Усть-Дунайськ. Тут з початку квітня по кінець вересня було здійснено 36 суднозаходів круїзних суден, що на 25% більше ніж в 2017 р. і на 74% більше ніж в 2016 р. За час туристичного сезону порт Усть-Дунайськ прийняв 5338 пасажирів. «Таке зростання кількості річкових круїзів наочно підтверджує зацікавленість іноземних туристів у відвідуванні українських міст. Зараз саме час спільними зусиллями активно просувати порти Чорного моря для їх включення в маршрути міжнародних морських круїзних ліній», — заявив Райвіс Вецкаганс, звертаючись до учасників робочої групи. У свою чергу, начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук зазначив, що під час розробки кампанії з просування туристичних переваг чорноморських портів необхідно враховувати останні тенденції, які складаються в круїзній індустрії. Зокрема, зростання кількості круїзних мандрівників з Китаю. «Це відкриває додаткові можливості для чорноморських портів, які могли б зняти проблему надмірної кількості туристичних груп з Піднебесної в традиційних центрах круїзного туризму на північному узбережжі Середземного моря. Це необхідно врахувати при виробленні довгострокової політики розвитку круїзного бізнесу, який приносить великі прибутки насамперед громадам приморських міст», — зазначив Ігор Ткачук. За підсумками роботи, була затверджена програма подальших дій, спрямована на залучення компаній-туроператорів на ринок Чорного моря. Вона передбачає розробку єдиного пакету круїзних маршрутів, проведення спільної презентації туристичних можливостей регіону на головному туристичному форумі світу — виставці-конференції Seatrade Cruise Global Miami, яка відбудеться в США в квітні наступного року. Також буде підготовлено і направлено спільний лист від імені учасників робочої групи, адресований великим круїзним лініям. Основне його завдання — переконати учасників круїзного ринку в безпеці басейну Чорного моря для міжнародних туристів і повній відсутності негативних факторів, які б могли стати перешкодою для відвідування чорноморських портів круїзними суднами.
ДП «Адміністрація морських портів України» запрошує 22.10.2018 о 14.00 представників днопоглиблювальних компаній для обговорення перспектив реалізації проектів з днопоглиблення. Під час зустрічі заплановане обговорення проектів капітального та експлуатаційного днопоглиблення у морських портах, а також на внутрішніх водних шляхах. Загальний обсяг робіт запланованих на 2019 рік складає 16,335 млн м3: капітальне днопоглиблення — 7,455 млн м3, експлуатаційне у морських портах та на каналах – 7,88 млн м3, днопоглиблювальні роботи на внутрішніх водних шляхах — 1 млн м3. Зокрема планується обговорити наступні проекти: Капітальне будівництво: - Реконструкція операційної акваторії 1-го ковшу Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» зі збільшенням глибини до 15 м (4–5 черги будівництва). - Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту Южний (Перша черга будівництва. Другий та четвертий пускові комплекси). Підтримання паспортних глибин на об’єктах: - Бузько-Дніпровсько-лиманський канал; - Бердянського та Маріупольського морських портів; - Київського, Кам’янського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ. Також на зустрічі планується приділити увагу таким актуальним для галузі напрямам як: - Технічні питання реалізації проектів щодо типу техніки, обсягів робіт, кваліфікаційних вимог та термінів - Питання, пов’язані із отриманням необхідних дозволів та ліцензій на виконання окремих видів робіт - Питання, пов’язані з проведенням процедур конкурсів в електронній системі закупівель Prozorro. Додатково заплановане детальне освітлення особливостей отримання документів для підрядних організацій – нерезидентів. Зустріч відбудеться в Одесі 22.10.2018 о 14.00 за адресою: вул. Ланжеронівська, 1. (каб. № 227). Запрошуємо усі зацікавлені компанії до реєстрації та участі.

Аналітика

В Киеве прошла конференция для потенциальных участников предстоящих конкурсов по выбору концессионеров портовых госпредприятий «Ольвия» и «Херсон».   Небольшой конференц-зал гостиницы «Интерконтиненталь» полностью заполнен людьми. Среди присутствующих Louis Dreyfus, Вunge, COFCO, «Портинвест», «Укрречфлот», Dnipro Cargo, Nectar Group, CEYGROUP и другие. Старший инвестиционный советник IFC Олег Кудашов презентует технико-экономическое обоснование концессионных проектов ГП «Херсонский морской торговый порт» и ГП СК «Ольвия». По словам министра инфраструктуры Владимира Омеляна, полный перечень потенциальных инвесторов станет известен уже на этапе тендера, который планируют объявить в декабре этого года. До этого ТЭО еще должно пройти согласование в МЭРТ и других заинтересованных ведомствах. "Один из потенциальных инвесторов сказал, что они разочарованы таким количеством заинтересованных компаний, поскольку надеялись, что никого не будет и тогда можно было бы заключить договор по минимальной цене, теперь ясно что будет конкуренция”,— рассказал министр.
Від компетентності та професіоналізму морських агентів безпосередньо залежить ефективність доставки вантажів морським транспортом. Однак, в Україні спостерігається неконтрольоване зростання кількості агентських компаній, багато з яких обробляють всього одне/два судна протягом року. Які ризики це несе для бізнесу і як вирішують цю проблему провідні порти? У цій статті мова піде про основні критерії, які застосовуються до агентських компаній, в Європі і світі.
31 травня Адміністрація морських портів України (АМПУ) офіційно приєдналася до Європейської організації морських портів (European Sea Ports Organization — ESPO) в якості члена-спостерігача. Ми подумали, що це слушна нагода для інтерв'ю з керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, щоб представити український портовий сектор. АМПУ відповідає за 13 українських портів. Яка роль АМПУ щодо цих портів? Які основні характеристики та проблеми АМПУ?

Оголошення

Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!
Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) пропонує до передачі на умовах бербоут-чартера пасажирське судно т/х «Савона» з такими технічними даними: 1. Тип судна: пасажирське 2. Рік та місце побудови: 1989р, Україна 3. Клас судна: КМ + {1} ІІІ пасажирське 4. Тип головних двигунів: ДВС 1*ДРАОБ (12ЧСП18/20);  2×3Д6С (6ЧСП 15/18) 5. Кількість головних двигунів: 3 6. Рушії: гвинти фіксованого кроку 7. Довжина найбільша: 34,03 м 8. Ширина: 6,9 м 9. Висота борту: 2,9 м 10. Дедвейт: 34,4 т 11. Пасажиромісткість: 160 персон 12. Мінімальна добова фрахтова ставка: 590,62 грн. без ПДВ Судно знаходиться у відстої, укомплектоване відповідно до вимог Регістру судноплавства України, термін дії класифікаційних документів закінчився у 2014 році. Усі витрати щодо поновлення класифікаційних документів та перегону судна з Одеського морського порту – за рахунок фрахтувальника. Пропонуємий термін дії договору фрахтування 10 років. Контактна особа: Глемязний Микола Іванович тел. (048) 729-47-69 з 08.30 до 17.30 факс (048) 729-47-73 електронна адреса: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У морському порту Маріуполь, наказами Донецького прикордонного загону від 16.03.2018 № 38 та від 06.04.2018 № 42 затверджені Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті контролю «Азовський судноремонтний завод» та Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського сполучення «Маріупольський морський торговельний порт» (далі – Технологічні схеми). Звертаємо увагу, що розділом 3 зазначених Технологічних схем визначено: «3.1. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється відділом санітарної охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі — відділ санітарної охорони території), відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.05.2017 року № 604/30472 згідно з вимогами Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893.». Просимо враховувати зазначені зміни під час здійснення своєї діяльності у морському порту Маріуполь.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n