Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.
Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.

Новини АМПУ

АМПУ та China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) завершили співробітництво в рамках реалізації проекту з капітального днопоглиблення операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману та підхідного каналу порту Чорноморськ. Менш, ніж за 11 місяців загальний обсяг виконаних днопоглиблювальних робіт перевищив 1,5 млн куб. м. «Після завершення робіт діючі і заплановані  до реконструкції  глибоководні причали порту Чорноморськ зможуть приймати великотоннажні судна з осадкою до 14,5 м типу Panamax та  post-Panamax  до повної  місткості дедвейтом до 75 тис. тонн і контейнеровози місткістю  8 тис. TEU.  Це підвищить конкурентоспроможність порту  в Чорноморському  басейні і дозволить державним і приватним стивідорним компаніям, які працюють в порту, залучати нові вантажопотоки і розвивати свою діяльність»,— прокоментував результати проекту керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. На останньому етапі китайські підрядники завершили днопоглиблення у операційній акваторії 1-го ковша Сухого лиману Чорноморської філії ДП «АМПУ» (друга черга). Ці роботи було розпочато минулого року. Загалом по другій черзі було відпрацьовано 381 660 куб. м ґрунту. По завершенню проекту глибини в центральній частині акваторії 1-го ковша Сухого лиману було доведено до 15 м. Раніше, вперше за останні 20 років було проведено реконструкцію морського підхідного каналу порту Чорноморськ. В результаті довжина підхідного каналу досягла 1600 метрів, ширина — 160 метрів, глибина — 16 метрів. Масштабний днопоглиблювальний проект Адміністрації морських портів України в порту Чорноморськ стартував у серпні минулого року. Загальний обсяг робіт виконаних China Harbour Engineering Company Ltd. у порту Чорноморськ перевищив 1,5 млн куб. м. На підхідному каналі вилучено 499 386 тис. куб. м ґрунту, в акваторії – 1,025 502 млн куб. м. Компанію CHEC було обрано у якості підрядника в ході відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Економія коштів при цьому склала 40 млн грн або 10% від очікуваної вартості. Інвестиції АМПУ в реалізацію цього великого днопоглиблювального проекту склали 404,1 млн грн без ПДВ.
У зв’язку з аномальним цвітінням водоростей у Чорному морі підрозділи з екологічної безпеки АМПУ працюють у посиленому режимі. Окрім щоденного моніторингу акваторії на предмет виявлення забруднень та регулярного взяття проб води, екологи АМПУ здійснюють додаткові аналізи води, а спеціалізований флот прибирає зайві водорості з акваторії Одеського порту. У зв’язку з аномальним цвітінням водорості у Чорному морі біля Одеси протягом тижня екологічні підрозділи АМПУ працюють у посиленому режимі. Діяльність портів не має безпосереднього впливу на розвиток синьо-зелених водоростей, до того ж значно більші глибини, ніж біля пляжів стримують їх поширення. При цьому фахівці Одеської філії ДП «АМПУ» активно задіяні в ліквідації наслідків природного явища. «За останні чотири доби у ліквідації наслідків цвітіння водоростей в акваторії порту було задіяно три спеціалізованих судна флоту Адміністрації Одеського порту»,— відзначила керівник відділу екологічної безпеки Одеської філії Надія Шапошнікова. Водночас, фахівці АМПУ продовжують забезпечувати щоденний контроль за станом екологічної безпеки у портах. Відповідно до Водного кодексу та постанови КМУ від 03 липня 2013 р. № 406 саме Адміністрація морських портів України є основним водокористувачем акваторії портів. Підрозділи з екологічної безпеки АМПУ на постійній основі здійснюють моніторинг екологічного стану портів, проводять щоквартальний збір проб морської води на наявність забруднюючих речовин. Спеціалізований флот, який налічує 28 суден, здійснює локалізацію та ліквідацію виявлених забруднень в акваторії портів. З початку року підрозділами з екологічної безпеки Адміністрації морських портів виявлено 252 випадки забруднення акваторії порту, зокрема й з міських зливових колекторів. За даними експертів саме колекторні та стічні води разом з високою температурою стали причиною цвітіння водоростей під Одесою. Згідно з вимогами законодавства АМПУ надає інформацію про виявлені факти забруднення до територіальних підрозділів Державної екологічної інспекції, які повинні остаточно встановлювати джерела забруднень та вживати заходів для їх припинення. Адміністрація морських портів України забезпечує виконання у портах вимог міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден — МАРПОЛ 73/78, є учасником міжнародної Дунайської комісії з розробки правил запобігання забрудненню річки Дунай. З 2019 року АМПУ розпочала реалізацію у морських портах України власної програми «Ukrainian Ports are Going Green», яка багато в чому відповідає пріоритетам розвитку портів Європи, визначених цього року ESPO. Зокрема, програма АМПУ передбачає введення у портах автоматичної системи моніторингу стану навколишнього середовища з використанням дистанційних датчиків та дронів.
Сьогодні Адміністрація морських портів України відзначає шосту річницю від дня заснування. За цей час новостворене державне підприємство, що об’єднує 13 морських портів у Чорному та Азовському морях, забезпечило впровадження реформи та подальший розвиток портової галузі. Одним з головних завдань АМПУ є розвиток акваторій та інфраструктури морських портів України та сприяння ефективній роботі приватних та державних підприємств портової галузі. За 6 років на ці цілі було спрямовано понад 6,5 млрд грн, які було інвестовано в проекти реконструкції та будівництва причалів та інших гідротехнічних споруд, а також проведення днопоглиблення в портах. Загальний обсяг днопоглиблювальних робіт вже склав понад 43 млн куб. м. Деякі з проєктів були реалізовані вперше за останні 10–20 років. Наприклад у минулому році вперше за 20 років було завершено реконструкцію підхідного каналу у порту Чорноморськ. Реалізований найбільший за останні 11 років проєкт з експлуатаційного днопоглиблення у порту Ізмаїл. Продовжується капітальне днопоглиблення у порту Південний, яке дозволить зробити його одним з найглибших портів Чорноморського басейну. Вкладаючи багатомільярдні інвестиції у розвиток портової інфраструктури, ДП «АМПУ» за 6 років також забезпечило надходження до державного бюджету понад 20 млрд грн. Вітаємо всіх причетних до наших спільних досягнень і бажаємо ще більших успіхів та вдалих проєктів. Сильнішаємо разом!
За перші п’ять місяців 2019 року морські порти України обробили понад 61,4 млн тонн вантажів, що майже на 7 млн тонн (або 13%) перевищує аналогічний показник минулого року. За обсягами перевалки хлібних вантажів та руди порти вже перевищили показники перевалки першого півріччя 2018 року. Понад третину перевалки у січні-травні 2019 року – більше 21,9 млн тонн – склала перевалка хлібних вантажів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей обсяг збільшився майже на третину (+ 5,5 млн тонн). Більше, ніж на чверть, зросла перевалка руди, яка склала понад 13,4 млн тонн, досить суттєвим – на 361 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 14,3%, фасованих – більше, ніж у п’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 59,9 тис. TEU (+ 18,4%) за перші п’ять місяців 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт, який за звітний період зріс майже на 20%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст лише в 0,9%, а транзит скоротився на 17,1%. Серед українських морських портів лідерами є чотири порти, які забезпечили понад 87% усього обсягу перевалки протягом останніх п’яти місяців. Південний перевалив приблизно 19,6 млн тонн (+20,4%, порівняно з першими п’ятьма місяцями минулого року. Миколаїв – майже 13,3 млн тонн (+19,5%), Чорноморськ – 10,6 млн тонн (+20,9%), Одеса – понад 10,1 млн тонн (+9,2%). За перші п’ять місяців року морські порти України обробили 4808 суден, що лише на 1% або 47 одиниць менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (1544), Миколаївському (754) та в порту Чорноморськ (685). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 66 тисяч осіб, що на майже 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 60 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями здебільшого в портах Одеса та Херсон. Іноземні перевезення склали понад 6200 осіб у портах Чорноморськ (поромна переправа), Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за п’ять місяців пройшли вже 3235 суден (рейсів), що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав майже 3,2 млн тонн, що на 1,3 млн тонн більше, ніж у перші п’ять місяців 2018-го. Здебільшого це зернові та будівельні вантажі, обсяги яких зросли відповідно у 2,2 та 1,4 рази, а також металопродукція. При цьому перевезення річкою зернових складає майже половину від загального обсягу вантажів (1,5 млн тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-травень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.
Близько мільярда гривень інвестицій в інфраструктуру, зниження до 30% відрахувань дивідендів до держбюджету для держстивідорів, 20% знижка на залізничні перевезення і фінансова допомога ЄС на проектування реконструкції автодороги і залізничної гілки. Так виглядає перелік реальних кроків та ініціатив, що вимагають затвердження на державному рівні та стосуються підтримки українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі, який обговорювався на конференції «Зернова логістика та термінали України 2019» 12 червня в Маріуполі. Порти Маріуполь і Бердянськ активно диверсифікують свої потужності з перевалки вантажів. У 2019 році в Маріуполі повинен почати роботу зерновий термінал, а в минулому році нові потужності з перевалки зерна були введені в експлуатацію в Бердянському порту. Необхідними умовами для розвитку цих портів, що мають стратегічне значення для України на Азовському морі, є державні та приватні інвестиції, залучення нових вантажів і комплексний розвиток транспортної інфраструктури регіону. «Адміністрація морських портів України, зі свого боку, протягом 2018–2020 рр. направить на реалізацію проектів з розвитку інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ близько 1 млрд грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію причалу № 4 в рамках реалізації проекту держстивідора «ММТП» з будівництва нового зернового терміналу. Крім того, значна частина цих коштів піде на відновлення паспортних глибин в обох портах, що дозволить повністю використовувати їхні технічні можливості по завантаженню суден і підвищити їх конкурентоспроможність»,— заявив на відкритті конференції керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Він також підкреслив, що істотно збільшити інвестиційний потенціал галузі і стати хорошим стимулом для розвитку українських портів, в тому числі на Азові, може зниження розміру обов'язкових відрахувань до бюджету з 90% до 50% для АМПУ і до 30% — для держстівідорів «ММТП» і «БМТП». Для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури. Також позитивний вплив на ефективність роботи портів на Азові надасть 20% зниження вартості доставки вантажів залізницею, анонсоване наприкінці травня поточного року. «Я сподіваюся, що найближчим часом механізм надання знижки буде розроблений і затверджений на рівні Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Це істотно розширить можливості портів Маріуполь і Бердянськ, зробить морську логістику більш доступною та зручною як для існуючих, так і для нових вантажовідправників і трейдерів»,— підкреслив Райвіс Вецкаганс. Ще одним важливим кроком для розвитку транспортної інфраструктури регіону в цілому буде продовження співпраці з ЄС з розробки ТЕО автодороги Маріуполь-Бердянськ-Миколаїв, а також розвитку та електрифікації залізничної гілки на ділянці Запоріжжя-Маріуполь.

Аналітика

Другий рік поспіль в Одесі відбувся Український портовий форум, організований АМПУ і ЦТС. Про що говорили і які проблемні питання виділяли топ-менеджери і фахівці на ключовому галузевому заході.
Володимир Шемаєв начальник відділу стратегічного планування і розвитку АМПУ Сьогодні на инвестпорталі АМПУ розміщені 12 проектів у 8 портах України, які знаходяться у стадії реалізації. Загальна сума інвестицій в проекти складає більше 400 млн дол. Інвестиційний портал портової галузі — investinports.com — був створений за ініціативою Адміністрації морських портів України минулого року для ефективного обміну інформацією з підприємствами, що працюють у портах і потенційними інвесторами по актуальних інвестпроектах в українських портах.
Глава АМПУ – про відносини з металургами, динаміку перевалки ГМК-вантажів і проблеми інфраструктури   30 травня в Одесі розпочинає роботу Ukrainian Ports Forum, організований Адміністрацією морських портів України та інформаційним порталом ЦТС. Напередодні форуму GMK Center вирішив розпитати главу АМПУ Райвіса Вецкаганса про відносини Адміністрації з українським металургами, динаміку перевалки ГМК-вантажів через морські порти, проблеми припортової залізничної інфраструктури та шляхи їх вирішення, а також про роль металургійної продукції в розвитку портової інфраструктури.

Оголошення

Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n