Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Володимир Омелян провів зустрічі з представниками американських компаній Bunge, Cargill та General Electric В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів зустрічі з керівниками американських компаній, зокрема, Bunge, Cargill та General Electric. Під час спілкування з керівництвом Bunge та Cargill Міністр інфраструктури України надав позитивну оцінку діяльності зазначених компаній в українських портах. Так, за його словами, великі іноземні інвестори, які працюють в Україні, створюють нову філософію співпраці бізнесу та держави, вищі стандарти роботи для робітників та сприяють розвитку не тільки окремих секторів економіки, а й багатьом суміжним секторам. Володимир Омелян повідомив, що наразі Міністерство інфраструктури України готується до проведення концесійного конкурсу для двох великих інфраструктурних проектів: 1.Концесійний проект державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» (У рамках проекту передбачається будівництво зернового терміналу потужністю 2 млн. тонн. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 49 мільйонів доларів) та Концесійний проект державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (В рамках проекту планується інвестувати в існуючу інфраструктуру порту та модернізацію перевалочних потужностей. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 8 мільйонів доларів). «Відзначу, що проекти в портах Ольвія та Херсон реалізуються за допомогою та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми раді запросити Cargill та Bunge взяти участь у концесійних тендерах, які буде оголошено у наступному місяці»,— заявив Володимир Омелян. Що стосується співпраці України з General Electric, Володимир Омелян назвав її «зразковою» від моменту підписання контракту і до сьогодні, коли локомотиви GE успішно допомагають в транспортуванні вантажів українською залізницею. «Контракт з General Electric, певно, є найбільш знаковою угодою, яку уклала Україна за останні декілька років з провідною світовою компанією. Перший етап Угоди виконано успішно — Укрзалізниця отримала 30 локомотивів, які вже працюють на вантажних перевезеннях. Для виконання Другого етапу Угоди на 40 нових локомотивів важливе довгострокове фінансування на суму 150 млн доларів США, які будуть залучені від міжнародних фінансових інституцій»,— наголосив Міністр інфраструктури України. Представники американського бізнесу подякували українському урядовцю за чесний і відкритий діалог з інвесторами, а також за підтримку в реалізації великих українсько-американських інфраструктурних проектів.
Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Новини АМПУ

Адміністрація морських портів України та онлайн-платформа морських перевезень ShipNEXT розпочинають розробку системи цифрового обміну даними для суден та портів. Головна мета проекту – створення сервісу, який дозволить у режимі онлайн розраховувати час підходу суден до порту. Завдяки цьому капітани зможуть обирати оптимальну швидкість підходу до порту, щоб не витрачати зайве паливо та час в очікуванні на рейді. А портові адміністрації отримають можливість значно покращити ефективність та точність планування руху суден в акваторії портів та швартові роботи. «Мій досвід роботи в портах ЄС свідчить, що максимальна прозорість, зрозумілість та передбачуваність усіх процесів мають велике значення для забезпечення якісного сервісу. Тому портова галузь в усьому світі йде шляхом автоматизації потоків документації, підвищення ефективності роботи та мінімізації людського фактора. Саме це ми робимо в АМПУ. Аналог такої системи працює в порту Гамбург, і я переконаний, що такий сервіс буде корисним для українських портів»,— поділився планами під час підписання меморандуму з ShipNEXT керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. За словами директора та засновника ShipNEXT Олександра Варваренко, система розроблена як єдина онлайн-платформа для обслуговування всіх видів вантажу, проведення всіх видів операцій з ними та суднами, тому залучення до неї масиву інформації про суднозаходи та портову інфраструктуру, яким володіє АМПУ, – дуже важливе для обох сторін та перспективне для всього ринку. Користування системою для її учасників буде безкоштовним. Підписання Меморандуму між АМПУ та ShipNEXT сприятиме подальшому впровадженню проектів, спрямованих на цифровізацію та прозорість галузі морської логістики.
«Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» став уже другим важливим для портової галузі документом, схваленим Кабінетом міністрів України за останні два місяці, безпосередню участь у розробці яких брали фахівці Адміністрації морських портів України. Схвалення цього Порядку – передостанній крок для побудови сучасної та прозорої системи екологічних перевірок у морських портах України. Наступним стане «Порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», який наразі опрацьовується робочою групоюДержавної регуляторної служби, у складі якої також фахівці АМПУ. «За новим Порядком проби з місця забруднення в обов’язковому порядку порівнюються з результатами дослідження показників якості води у фонових точках, які будуть відібрані АМПУ в разі виявлення забруднення. В акваторіях українських портів судна – далеко не перший фактор забруднення. Значно більшу шкоду акваторії наносять стічні води та міські колектори. Ще однією причиною можливих забруднень є порушення правил перевалки вантажів на терміналах. Для визначення джерела забруднення важливо знати, в якому стані була акваторія порту до його виявлення. Саме задля цього АМПУ створила та розвиває систему моніторингу стану акваторії в усіх портах країни та регулярно публікує результати моніторингу на своєму сайті»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, це дозволить одночасно запобігти проявам корупції під час встановлення джерела забруднення у портах та не дозволить порушникам природоохоронного законодавства уникнути відповідальності. Відтепер, як зазначають фахівці з екології АМПУ, у портах є чіткі правила, які визначають не тільки, хто і як виявляє факт забруднення, але й одностайний порядок дій для визначення його джерела, у разі якщо є достатні підстави вважати, що забруднення здійснило судно. Зокрема, відтепер чітко визначається: де і хто має забезпечувати відбір проб та хто має бути при цьому присутнім; посуд, у який здійснюється відбір проб; термін зберігання контрольних екземплярів; проведення аналізу проб сертифікованими лабораторіями.
21 серпня до морського порту Бердянськ прибув земснаряд «DUNAY» — перше з трьох суден днопоглиблювального флоту підрядника, який за договором за ДП «АМПУ» має відновити паспортні глибини цього українського порту на Азовському морі. Спеціалізоване судно має приступити до роботи в акваторії вже сьогодні.
Розвиток акваторії найпотужнішого порту України – Південного – зокрема її днопоглиблення – найактуальніша тема для фахових обговорень і фахових же пліток у соцмережах. Адже Південний – це не тільки насправді великі кошти, але й найбільш гостра конкуренція. Приємно, що поважні спікери підтверджують правильність розробленого АМПУ проекту розвитку порту Південний та наголошують на необхідності реалізації, щоправда, лише одного з його етапів, який стосується приватного стивідора. Водночас дивує, що експерти у своїх висловлюваннях не роблять наступного необхідного кроку, а саме не озвучують джерела фінансування проекту, вартість якого для АМПУ складає 2 млрд грн. Тож, спробуємо розібратися, що саме робить АМПУ для того, щоб у порту Південний з’явилося більше глибоководних причалів. 1. Усе – за проектом Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на яких працює компанія ТІС — це лише один із чотирьох етапів реалізації масштабного проекту реконструкції акваторії порту в рамках плану розвитку порту Південний. Замовником та виконавцем цього документа, що передбачає здійснення робіт на площі у понад 1747 тис. кв м є саме АМПУ. Проект затверджений розпорядженням Кабміну від 19.04.2017 № 324-р. і за цей час завершено роботи по першому пусковому комплексу. Таким чином, за рахунок АМПУ створені: водний підхід до причалів №№ 23–25, операційна акваторія причалів №№ 23–25, розворотне місце D = 370 м проектною глибиною 16 м. Загальний обсяг днопоглиблення склав 4 339 486 куб. м, створений об’єкт введений у експлуатацію у 2018 році. На цей етап проекту розвитку акваторії Південного, який значно покращив конкурентні умови для найбільшого приватного стивідора ТІС держкомпанією АМПУ витрачено понад 1 млрд грн. Днопоглиблення внутрішнього каналу заплановане в рамках другого пускового комплексу проекту. 2. Підхідний канал до причалів 18–22 – що є та що буде Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на якому наполягає приватний стивідор група компаній ТІС, включено до проекту фінансового плану АМПУ на поточний рік. Тож, Адміністрація аж ніяк не зволікає з підготовкою до реалізації проекту і рекомендації Антимонопольного комітету України значно покращити конкурентні умови для приватного стивідора є цікавими, але не актуальними. Більше того, зараз відбувається коригування проекту. Адже група компаній ТІС вирішила змінити технологію перевантаження, яку планує використовувати на цих причалах. Тож, технічні характеристики проекту необхідно привести у відповідність до планів приватного інвестора, внести відповідні зміни у фінансові та економічні розрахунки, визначити економічну ефективність капітальних інвестицій АМПУ, уточнити термін окупності проекту з проведенням повторної державної експертизи. А для того, щоб роботи по проекту були більш ефективними для держави та приватного стивідора, було вирішено розділити його на додаткові два етапи. В рамках першого глибина внутрішнього підхідного каналу буде доведена до 17 м. Після чого ТІС зможе обробляти на причалах 18–22 судна з більшим осіданням та, за умови наявності гарантованого вантажопотоку, швидко окупити його та приносити додаткові портові збори державі та прибуток своїм власникам. Паралельно з цим триватиме робота над другим етапом – поглибленням внутрішнього каналу до 19 м. 3. Що стає на заваді? Висока вартість проекту — понад 4 млрд грн., та відсутність у АМПУ необхідних коштів через те, що держпідприємство вимушено відраховувати до Держбюджету 90% прибутку (тобто майже все) є причиною того, що проект не може бути реалізований так швидко, як розраховує приватна стивідорна компанія. Кабінет міністрів України затвердив саме таку норму відрахувань і на 2019, і на 2020 роки, фактично паралізувавши інвестиційну діяльність підприємства по капітальним проектам, зокрема і днопоглибленню у Південному. У 2020 році, за попередніми розрахунками, АМПУ зможе спрямувати на капітальні інвестиції в усіх 13 портах лише 500 млн грн, що у 4 рази менше, ніж потрібно для днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22 у Південному. Адміністрація морських портів готова спрямовувати кошти на реалізацію інвестиційних проектів, як у Південному, так і в інших морських портах України, прямим чином зацікавлена у розвитку портової інфраструктури. Але для цього необхідно приймати офіційні рішення на державному рівні, а не дискутувати у соцмережах. Про недостатню кількість коштів для здійснення капітальних інвестицій АМПУ говорить з моменту прийняття Кабміном рішення про збільшення відрахувань до 90%. Не тільки говорить, але й аргументує опонентам, звертається із варіантами вирішення питання до влади, знаходить союзників для зміни ситуації. Було б ефективним, аби приватний бізнес, який першочергово зацікавлений в капітальних інвестиціях АМПУ теж був активним в боротьбі за грамотне рішення щодо відрахувань на користь всій галузі. І активним не тільки в соцмережах і не тільки постфактум.

Аналітика

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю глави Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна»
На старті кожного сезону увага експертів прикута до прогнозів обсягів виробництва зерна та оцінки його якості. При цьому в умовах активного розвитку сільського господарства України треба говорити не тільки про перспективи валового збору та нарощування експортного потенціалу, а й низку проблем, з якими живе і працює український агробізнес. Злободенним в останні роки є питання логістики зернових вантажів, яка явно не встигає ані за розвитком аграрної галузі, ані за нарощуванням портових потужностей.Щорічно вводяться в експлуатацію нові сучасні і все більш потужні термінали, що свідчить про підготовку портів до подальшого зростання валового збору зернових та олійних культур, в тому числі до досягнення довгоочікуваної позначки в 100 млн тонн. Про стан справ в портовій галузі ІА «АПК-Інформ» розповів Райвіс Вецкаганс, керівник Адміністрації морських портів України
Ініціативи злиття та поглинання (від англ. Мergers and acquisitions — M & A) — звичайне явище в корпоративному секторі. Останніми роками в країнах ЄС все більш стійким є тренд на об'єднання та укрупнення адміністрацій портів. Чи можуть ефективно об'єднуватися інфраструктурні компанії, що перебувають у державній або муніципальній власності і які потенційно конкурують між собою? Досвід портів деяких країн ЄС свідчить, що так.

Оголошення

3 01 серпня номер «телефону довіри» ДП «Адміністрація морських портів України» змінено на +380 48 775-94-60. Дзвінки приймаються цілодобово. Тарифікація — згідно з тарифами Вашого оператора зв'язку.
Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n