Оброблено суден: 22

Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

7 липня 2017 року в ході Міжнародної конференції «Grain Ukraine» (м. Чорноморськ) Міністерство інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «МТП «Чорноморськ» представлять проект: «Інвестиційні можливості: Порт «Чорноморськ». Зокрема, під час презентації мова йтиме про реалізацію інвестиційного проекту на базі 2-го терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Серед спікерів Міжнародної конференції «Grain Ukraine» будуть міністр інфраструктури України Володимир Омелян, директор представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, представники провідних українських та міжнародних аграрних компаній, інвестиційних банків.
На сайті Міністерства інфраструктури України опублікований проект наказу «Про внесення змін до Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України». Метою прийняття акта є встановлення чітких критеріїв застосування державних регульованих цін, припинення цінової дискримінації шляхом удосконалення тарифів морських портів, як передбачено Стратегією розвитку морських портів України на період до 2038 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 548-р, що сприятиме розвитку перевезень водними шляхами. Ознайомитися з проектом наказу можна на сайті Міністерства інфраструктури України за посиланням
13 червня заступник Міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань взяв участь у тринадцятому засіданні спільної міждержавної Українсько-Казахської Комісії з питань економічного співробітництва  у  м. Астана (Республіка Казахстан).   Казахську Комісію очолив Перший заступник Прем'єр-міністра Республіки Казахстан Мамин Аскар Узакпаєвіч. Українську частину Комісії очолив Віце-прем'єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадій Григорович. Під час засідання обговорено актуальні питання українсько-казахського співробітництва в галузі транспорту. Сторони наголосили на тому, що в даний час авіаперевезення між Казахстаном і Україною виконує український призначений авіаперевізник «Міжнародні авіалінії України» за маршрутами: Київ — Астана з частотою 6  рейсів  на тиждень; Київ — Алмати з частотою 7 рейсів на тиждень; і казахський перевізник «Ейр Астана» за маршрутом:- Алмати — Київ з частотою 7 рейсів на тиждень. З 1-го червня 2017 року казахський перевізник відновив рейси з Астани до Києва з частотою 5 рейсів на тиждень. Співробітництво в даному секторі транспорту розвиватиметься і надалі, паралельно буде  опрацьовано перспективи взаємовигідних умов для призначених перевізників Республіки Казахстан і України. Обговорили важливість розвитку мультимодальних перевезень в напрямку Європа — Азія — Європа, зокрема, з використанням можливостей залізничного транспорту і залізнично-поромних переправ, як на Чорному, так і на Каспійському морях. Обидві країни висловили високу зацікавленість у розвитку мультимодальних перевезень та формуванні конкурентоспроможного логістичного продукту при організації транзитних перевезень в напрямку Європа-Азія-Європа. Віктор Довгань зазначив, що реалізація даного питання полягає в проведенні узгодженої та взаємовигідної транспортної та тарифної політики з їх організації. Заступник Міністра інфраструктури України Віктор Довгань звернув увагу Казахської Сторони на те, що в даний час морські порти України мають значний резерв потужностей для перевалки додаткових обсягів транзитних вантажів і висловив зацікавленість в залученні казахських вантажів, таких як нафта, нафтопродукти, хімічні вантажі, чорні метали, контейнери для перевалки в українських портах. Також на засіданні з Комітетом транспорту було погоджено Дорожню карту транспортного коридору. mtu.gov.ua
Міністерство інфраструктури України продовжує переговори із стратегічними інвесторами. Так, 15 травня 2017 року відбулась зустріч міністра інфраструктури України Володимира Омеляна із делегацією компанії «Hutchison Ports» на чолі з виконавчим директором Клеменсом Ченгом. Сторони обговорили перспективи заходу одного з найбільших світових портових операторів «Hutchison Ports» до ДП "Морський торговий порт «Чорноморськ». А вже 16 травня представники «Hutchison Ports» відвідали порт ДП "МТП «Чорноморськ» та разом із заступником міністра інфраструктури Надією Казначеєвою, керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, директором порту ДП "МТП «Чорноморськ» обговорили перспективи реалізації планів стратегічного розвитку порту, який має принести нарощування вантажообігу, збереження робочих місць, впровадження провідних технологій в порту. Володимир Омелян наголосив, що Міністерство працює над законопроектом про концесію, і попередній варіант документу має бути представлений до кінця травня. «На цей законопроект очікують не тільки портові оператори, а й інвестори в інших галузях. Тому наше завдання — розробити універсальний документ, який підвищить інвестиційну привабливість України та полегшить роботу провідних світових компаній в нашій країні»,— наголосив очільник міністерства. Володимир Омелян також повідомив, що міністерство разом із АМПУ та керівництвом порту працюють на те, щоб «Hutchison Port» увійшов у порт «Чорноморськ» вже до кінця цього року. «Ми хочемо повернути довіру закордонних інвесторів в Україну. Тому пропонуємо, щоб усі суперечки вирішувалися в міжнародному арбітражі. Це повинно стати дієвим інструментом захисту прямих іноземних інвестицій і нівелювати будь-які двозначності у відносинах»,— наголосив міністр інфраструктури України. mtu.gov.ua
Міністр інфраструктури Володимир Омелян, перебуваючи з робочою поїздкою в Одеській області, заявив, що два тендери на днопоглиблення в порту «Южний» пройшли прозоро, в них взяли участь провідні світові компанії, що спеціалізуються на зазначених видах робіт. «Нове керівництво Адміністрації морських портів України йде на контакт із бізнесом. Важливо, що перед важливими рішеннями проводяться консультації з бізнес-спільнотою. Так само було з цими двома тендерами з днопоглиблення, які нещодавно пройшли в порту «Южний». Ми виписали всі тендерні вимоги спільно з Європейською бізнес асоціацією і Американською торговельною палатою. Ми залучили провідні світові компанії, які працюють у сфері днопоглиблення, до участі у цьому тендері. Від жодної компанії скарг не було. За попередніми підрахунками, ми справді зекономили для бюджету мінімум 400 млн гривень. Сподіваюсь, вже до 20 травня будуть підписані відповідні угоди»,— наголосив очільник Міністерства. Також Володимир Омелян заявив, що в планах керівництва АМПУ виділення коштів на ремонт гідроспоруд у 4 чи 5 портах. «Цього не робилось ніколи в Україні. На жаль, роками АМПУ була дійною коровою чи то для держави, чи то для окремих приватних осіб. Що робилось з днопоглиблення, його якість і реальні глибини – під великим питанням. З цього року ми закладаємо кошти на гідротехніку, ми докладемо всіх зусиль, щоб зайшли найбільші у світі приватні портові оператори. Для мене дивно бачити опір заходу цих компаній, оскільки насправді вони створюють додаткові робочі місця. В планах компаній DP World, Hutchison Ports не просто оренда потужностей державних підприємств, а й розвиток територій, переробка сировини, експорт з України продуктів з доданою вартістю, генерування прибутку саме в Україні. Цього ніколи не робили»,— наголосив міністр інфраструктури,— «Ми хочемо зробити таким чином, щоб в нашу країну інвестували, щоб українці отримували робочі місця на високотехнологічних виробництвах». Довідково:В даний час АМПУ реалізує два незалежних один від одного проекти днопоглиблення в порту «Южний». В рамках одного з них здійснюється поглиблення підхідного каналу та акваторії біля причалів № 5–6. Новим етапом робіт стане доведення глибин до 21 м. Підрядник — China Harbour Engineering Company Ltd — був визначений в ході тендеру. Вартість реалізації проекту складає 586,045 млн грн., що на 253,56 млн грн. менше очікуваної вартості. Згідно з вимогами законодавства, договір між сторонами повинен бути підписаний до кінця травня 2017 року. Терміни реалізації проекту — 2017–2019 рр. Другий проект передбачає створення водних підходів глибиною 19 м і операційної акваторії глибиною 16 м в районі причалу № 25. Нові потужності забезпечать функціонування одного з найбільших зерноперевантажувальних комплексів в Україні, який будується компанією Cargill. Договір з підрядником, компанією China Harbour Engineering Company Ltd, буде підписаний також в травні 2017 року. Вартість реалізації проекту складає 1,064 млрд грн., планується, що роботи будуть завершені в березні 2018 року. http://mtu.gov.ua

Новини АМПУ

Міністерство інфраструктури України призначило нового керівника Миколаївської філій ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ). Ним став Проточенко Олег Миколайович. Відповідний наказ № 71-О датований 23 червня 2017 року. До цього призначення пан Проточенко обіймав посаду начальника Скадовської філії Адміністрації. До нових обов’язків Проточенко О. М. стане 27 червня. Олег Проточенко народився в 1977 році в Скадовську. В 2002 році закінчив Херсонський морський коледж, де здобув спеціальність судноводія, а в 2011 році — Східноукраїнський національний університет, де отримав кваліфікацію інженера. В морській галузі почав працювати в 1995 році, останні 12 років обіймав керівні посади, в тому числі заступника начальника і начальника Скадовського порту.
Адміністрація морських портів України розпочинає масштабне оновлення флоту України. Протягом п'яти років компанія придбає близько 20 сучасних технологічних плавзасобів, інвестувавши в них близько 5 млрд грн. Терміни, вимоги до суден і бюджет АМПУ представила 21 червня в рамах Ukrainian ShipYard Day — 2017, запросивши на захід представників найбільших міжнародних і українських суднобудівних компаній. Учасники обговорили останні технологічні рішення, цінові рамки і можливості сторін. Ключові тези і питання, озвучені на Ukrainian ShipYard Day — 2017, представляємо в форматі Q & A. 1. Який флот має АМПУ на сьогоднішній день? Сьогодні АМПУ володіє 126 плавзасобами, які відносяться до 8 різних типів суден. Кожна філія АМПУ має власний флот, за винятком портів Усть-Дунайськ і «Ольвія». Найбільшим власником флоту є філія АМПУ «Дельта-Лоцман», на балансі якого знаходиться 31 плавзасіб. 2. Які функції повинен виконувати флот АМПУ? Розвиток флоту буде здійснюватися відповідно до функцій, покладених законодавством на АМПУ: - забезпечення безпеки судноплавства; - охорона і патрулювання акваторій; - лоцманські послуги; - організація льодової проводки; - санітарні збори і дотримання екологічних норм. 3. Чому АМПУ відчуває гостру потребу в оновленні флоту? По-перше, судна, які знаходяться на балансі АМПУ, мають великий термін експлуатації. Наприклад, криголам «Капітан Білоусов» побудований в 1954 році, а сміттєзбирачі — 1971 — 1999 рр. По-друге, підприємство потребує збільшення власного днопоглиблювального флоту для підтримки глибин в акваторіях. Виконання днопоглиблення власними земкараванами значно знизить вартість таких робіт. По-третє, для забезпечення безпеки судноплавства в зимовий період необхідно збільшити флот для проведення льодової проводки. 4. Які ключові показники програми оновлення флоту? Програма розрахована на період 2017 — 2021 рр. Планується придбання 20 плавзасобів на суму майже 5 млрд грн. 5. Які судна придбає АМПУ? - 1 криголам - 1 буксир - 1 землесос - 1 нафтоналивну базу - 1 промірний катер - 2 грунтовідвізні самохідні шаланди - 6 лоцманських катерів - 7 багатофункціональних суден 6. Чому АМПУ прийняла рішення придбати криголам, і якими основними характеристиками має володіти дане судно? Ключові вимоги — це потужність не менше 9 мВт і осадка судна до 6 м, для того, щоб мати можливість проводити рятувальні операції в мілководних районах Азовського моря. Льодова кампанія 2012 — 2013 рр. показала всю суворість Азовського моря, коли загинуло троє суден, вони були затерті в льодах. У зв'язку з тим, що криголам «Капітан Білоусов» має велике осідання, він не зміг підійти в район лиха. Екіпажі суден були евакуйовані вертольотом, а самі судна «загинули». З огляду на цей досвід, АМПУ ставить на чільне місце безпеку. 7. У зв'язку з чим пов'язане рішення збільшувати кількість шаланд, а не землесосів? Шаланда — це технологічне судно, характеристики якого найбільше відповідають функціям та завданням АМПУ при проведенні днопоглиблення. Шаланда здатна виконувати роботи під причальним фронтом на відстані всього лише до 5 м від причальної стінки. Землесосу з сосуном утриматися біля причалу в такий близькості вкрай складно. 8. Які підприємства мають найбільші шанси отримати замовлення АМПУ — українські чи закордонні, державні або приватні? Купівля того чи іншого судна буде проходить в рамках тендерної процедури в системі Prozorro. Таким чином, це будуть відкриті торги з оголошенням на двох мовах — українській та англійській. Можливість прийняти в них участь буде у широкого кола компаній без обмеження по формі власності або походженню. На момент реалізації проекту компанія, яка буде відповідати кваліфікаційним вимогам АМПУ і мати найцікавішу пропозицію за найбільш економічно вигідною вартістю, матиме найбільші шанси стати переможцем. 9. За рахунок яких коштів АМПУ буде оновлювати флот? Фінансування може здійснюватися за рахунок власних коштів АМПУ або із залученням кредитних коштів міжнародних фінансових організацій і національних комерційних банків. Варіант фінансування тієї чи іншої покупки буде відображатися в фінплані АМПУ на кожен рік в залежності від можливостей і показників компанії. Зокрема, в 2017 році АМПУ планує придбати землесос, що відображено в фінплані підприємства. Фінансування буде проходити шляхом залучення кредитних коштів. 10. З огляду на те, що діяльність АМПУ будується в залежності від затвердженого фінплану, як будуть фінансуватися проекти, які планується виконувати протягом декількох років? Які існують гарантії для інвесторів, що проект не буде замороженим на період прийняття фінплану? Капітальні інвестиції дійсно неможливо проводити без узгодженого Кабінетом міністрів фінплану підприємства. Але законодавство передбачає певні винятки в даному питанні. Наприклад, є прецедентна ситуація, яка мала місце в грудні 2016 року. Кабмін своїм розпорядженням щодо підприємства, яке перебуває у сфері управління Мінінфраструктури, дозволив використовувати конкретну суму на придбання конкретної техніки до затвердження фінплану. Така можливість може бути використана і АМПУ, але підприємство планує затвердити фінплан на 2018 рік протягом поточного, 2017 року, для того, щоб розпочаті проекти не зупинялися. Нагадаємо, 21 червня Адміністрація морських портів України спільно з Американською торговою палатою в Україні провела «День розвитку флоту» (Ukrainian ShipYard Day — 2017), в ході якого представила програму оновлення флоту підприємства до 2021 року. Серед учасників заходу були представники компаній-членів Палати, а також найбільші іноземні та українські суднобудівні компанії, яким фахівці АМПУ презентували перспективну програму придбання і будівництва суден підприємства на період 2017 — 2021 рр.
Любі друзі! Прийміть мої щирі вітання з Міжнародним днем ​​моряка! За найскромнішими підрахунками, сьогодні Україна може пишатися більш ніж 70-тисячною армією моряків, які борознять всі моря і океани. Праця моряка — один з найскладніших. Той, хто не стикався з нею в своєму житті, навряд чи це зрозуміє. За кожним українським моряком стоять сім'ї, друзі, близькі, щодня пов'язані з морем в своїх думках і серцях. Україна — воістину «морська держава». Не тільки тому, що в України є два моря і більше десятка портів, а й тому, що українські моряки приносять в нашу економіку мільярди гривень. Їхня праця небезпечна і не завжди гідно оцінена, і наше спільне завдання — докласти максимальних зусиль для того, щоб її полегшити. Вітаю всіх причетних до цієї дати зі святом! Привітайте і Ви своїх близьких і рідних, що пов'язали своє життя з морем і змінили його таким чином назавжди. Сил, енергії й оптимізму всім нам! З повагою,Керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс
21 червня Адміністрація морських портів України (АМПУ) спільно з Американською торговою палатою в Україні (Палата) провела «День розвитку флоту» (Ukrainian ShipYard Day — 2017), в ході якого представила програму оновлення флоту підприємства до 2021 року. Серед учасників заходу були представники компаній-членів Палати, а також найбільші іноземні та українські суднобудівні компанії, яким фахівці АМПУ презентували перспективну програму придбання і будівництва суден підприємства на період 2017 — 2021 років. «Розвивати власний флот для регулярних робіт державі набагато вигідніше, ніж залучати підрядників на ці ж обсяги. Тому Адміністрація буде інвестувати в цей напрямок і зробить це системно і прозоро», — заявив в ході виступу керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Адміністрація морських портів України має намір придбати 20 плавзасобів, в тому числі шість лоцманських катерів, сім багатофункціональних судів, сучасний криголам для забезпечення безпеки судноплавства на Азовському морі. АМПУ також планує оновлення днопоглиблювального флоту підприємства, зокрема, покупку промірного катеру, самовідвозного землесосу, грунтовідвозної самохідної шаланди. Це дозволить збільшити обсяги експлуатаційного днопоглиблення, яке АМПУ зможе виконувати власними коштами без залучення підрядних організацій. Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер зазначив: «На даний момент, на жаль, АМПУ не володіє власними ресурсами для виконання всіх днопоглиблювальних робіт, що призводить до збільшення їх вартості і строків виконання. Саме тому бізнес підтримує ініціативу оновлення та розвитку українського флоту. Суднобудування зараз знаходиться в стані стагнації через нестачу як державної підтримки, так і інвестицій. Важливим фактором на даному етапі є підтримка бізнесом АМПУ в складанні чіткої стратегії дій, залученні компаній з міжнародним досвідом і прозорих процедур проведення тендерів». АМПУ вже залучила на основі конкурсу Prozorro як контрагентів провідні світові компанії China Harbour Engineering Company і Novadeal LTDдо днопоглиблення в порту «Южний», веде процес вибору підрядника з реконструкції причалу № 7 в Одеському порту. «Раніше ми довели, що наші слова про прозорість та відкритість тендерних процедур не розходяться з ділом. У питанні флоту ми також очікуємо чесну, дійсно міжнародну конкуренцію. Всі контрагенти, які нам будуть постачати або виробляти судна, будуть обрані за допомогою системи електронних закупівель Prozorro — в чіткій відповідності до вимог законодавства, прозоро, відкрито, конкурентно»,— зазначив Райвіс Вецкаганс. За словами керівника технічної служби АМПУ Геннадія Гараса, власний флот Адміністрації істотно зношений, багато суден морально і фізично застаріли, так як були побудовані 30 і більше років тому. «За останні роки підприємство придбало лише багатоцільове судно Sea Ant, і ми прийшли до того, що не можемо відставати від прогресу. Для роботи нам потрібні сучасні, функціональні, потужні судна. Їх використання більш економічно ніж старого, не відремонтованого флоту», — додав він. У зустрічі також взяли участь представники провідних верфей і проектних інститутів України, Туреччини, європейських і балтійських країн, керівники великих міжнародних суднобудівних груп Damen, MAVI DENIS, Fiskerstrand, Baltic Workboat, Aker Arctic, українських проектних підприємств і наукових установ. Крім того, зустріч відвідали представники фінансових інституцій та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Підводячи підсумки заходу, Райвіс Вецкаганс підкреслив: «Всі наші дії є системними: днопоглиблювальні роботи, будівництво гідротехнічних споруд, забезпечення льодових кампаній, безпеки судноплавства, звичайно, оновлення флоту — необхідні кроки для розвитку конкурентних і життєздатних українських портів». Презентація «Програма оновлення флоту АМПУ на період 2017–2021 рр.»
20 червня 2017 року Адміністрація морських портів України (АМПУ) підписала договір з компанією Novadeal LTD (дочірнє підприємство групи компаній DEME Group, Бельгія) на проведення експлуатаційного днопоглиблення внутрішньої акваторії і внутрішнього підхідного каналу порту «Южний». Підрядник був визначений в рамках тендерної процедури в електронній системі Prozorro. Роботи необхідні для підтримки паспортних глибин акваторії порту і забезпечення безпеки мореплавання в операційних акваторіях причалів №№ 2–4, 7–9, 16,17, 3Н і 38. Бюджет проекту становить 96,28 млн грн. Запланований обсяг днопоглиблення — 411 238 куб м. Підписання угоди відбулося в Посольстві Королівства Бельгія в Києві. У ньому брали участь Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс, заступник регіонального директора DEME Group Жан П'єр Десманент, керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс і начальник адміністрації морського порту «Южний» Максим Широков. «Показник якісних змін в АМПУ це, в тому числі, і наша співпраця з провідними міжнародними компаніями. Готовність європейських компаній брати участь в проектах АМПУ, виходити на прозорі тендери свідчить про довіру з боку міжнародної професійної спільноти. Ми раді отримати в якості партнера з розвитку інфраструктури порту «Южний» бельгійську Novadeal, яка перемогла в конкурсі в Prozorro. Ця співпраця буде корисною для нас як підприємства, для морської галузі та для України в цілому», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Він підкреслив, що таким чином АМПУ запустила всі три заявлені на 2017 рік проекти зі збільшення глибин в порту «Южний». «Нагадаю, старт двох проектів капітального днопоглиблення був зроблений в травні, після підписання відповідних угод з підрядником»,— сказав Райвіс Вецкаганс. Пропозиція компанії Novadeal LTD в рамках тендеру «Експлуатаційне днопоглиблення — підчистка дна від наносів на внутрішній акваторії морського порту «Южний» і внутрішньому підхідному каналі» була визначена системою Prozorro як найбільш економічно вигідна. Так, зокрема, економія склала майже 2 млн грн від очікуваної вартості послуг. «Підписання цієї угоди є прекрасним прикладом зміцнення ділових відносин між Україною і Бельгією. Чотири з п'яти найбільших світових днопоглиблювальних компаній засновані в дружніх Бельгії та Нідерландах. Ми переконані, що розвиток проекту буде успішним, враховуючи солідну міжнародну репутацію та інноваційні технології DEME Group», — заявив Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс. За словами заступника міністра інфраструктури України Віктора Довганя, незважаючи на невелику суму контракту у порівнянні із попередніми двома, це важлива угода за своїм значенням для розвитку порту «Южний» та є свідченням орієнтації порту на міжнародну співпрацю. В даний час АМПУ реалізує ряд значущих інфраструктурних проектів в портах України, серед них в активній стадії знаходяться проекти зі збільшення глибин в «Южному». У травні підприємство підписало два контракти: на збільшення глибини акваторії біля причалів №№ 23–25 ​​в рамках меморандуму з компаніями «М. В. Карго» і Cargill, а також на збільшення глибин підхідного каналу і акваторії біля причалів №№ 5–6. Виконавцем робіт за двома даними проектам виступає китайська China Harbour Engineering Company. Контракт з бельгійською компанією став третім документом, підписаним з міжнародною днопоглиблювальною компанією, спрямованим на збільшення потужності порту і підвищення його інвестиційної привабливості. Довідка Необхідність проведення експлуатаційного днопоглиблення регламентована нормативними документами. Зокрема, згідно з вимогами п 4.2.1, 4.2.2 «Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.05.2005 № 257, технічне обслуговування портових акваторій повинне забезпечувати підтримку необхідних навігаційних габаритів акваторії порту / каналу і забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден. При цьому періодичність проведення таких робіт встановлюється підприємством. В цілому, днопоглиблювальні роботи, що виконуються в акваторії порту, підрозділяються на капітальні та експлуатаційні. Капітальні роботи передбачають зміну діючих паспортних глибин і розширення підхідних каналів, операційних акваторій; виконуються в морських портах в рамках планів розвитку портів і націлені на довгострокове використання. Експлуатаційне днопоглиблення проводиться для підтримки діючих паспортних глибин і забезпечення безпеки судноплавства і здійснюється з метою ремонту суднових ходів або видалення насосів мулу. Останні проміри глибин в акваторії морського порту «Южний» показали, що фактична глибина на деяких ділянках акваторії не відповідає проектним показникам. Тому 15 березня 2017 року адміністрація порту «Южний» оголосила тендер на вибір підрядника для експлуатаційного днопоглиблення операційних акваторій причалів №№ 2–4, 7–9, 16,17, 3Н і 38. Дані причали спеціалізуються на перевалці таких вантажів: причал № 2 — карбамід, № 3 — аміак, № 4 — метанол (оператор — ПАТ «ОПЗ»; № 4 — тропічні олії (оператор — «Дельта-Вілмар СНД»); № 7, 8, 9 — універсальні вантажі (оператор — ДП «МТП «Южний»); № 16 — зернові вантажі (оператор — «ТІС-зерно»); № 17 — мінеральні добрива (оператор -«ТІС-Міндобрива»); 3Н — нафта, (оператор — філія ТОВ «Укртранснафта» МНТ «Південний», 38 — пісок, генеральні вантажі (оператор — ДП «МТП «Южний»).

Аналітика

Четыре года назад в Украине была образована Администрация морских портов (АМПУ). Основной целью создания нового государственного предприятия было разделение хозяйственной и административной функций. На баланс АМПУ было передано все стратегическое имущество портов: причалы, акватории, каналы, к которым должен быть обеспечен равный доступ, как государственных, так и частных стивидоров. Было создано 18 отдельных филиалов в портах страны. Все портовые сборы стали уходить на счета АМПУ, чтобы та могла правильно распределить средства в соответствии со стратегией развития портов и государственной политикой управления отраслью. «Создание АМПУ стало отправной точкой в реформе морской отрасли. Но начинать реформу отрасли нужно было не 4 года назад, а на 20 лет раньше. Тогда Украина имела бы совершенно другую ситуацию в портах, особенно в части работы с инвесторами. Это и есть главная ошибка предшественников,— говорит в комментарии ЦТС нынешний руководитель Администрации морских портов Украины Райвис Вецкаганс и добавляет,— Рассуждать об огрехах в управлении АМПУ мне, с позиций июня 2017 года, недостойно. Да, такой нюанс как несправедливые разделительные балансы приводят сегодня к земельной неразберихе, но на заре создания АМПУ задача не уронить экономику новосозданных предприятий была важнее, чем чистота процесса, потому что многие госпорты жили не за счет стивидорной деятельности, а за счет портовых сборов. Да, было много хороших проектов, которые так и не были доведены до конца, а „забуксовали“ на определенном этапе по разным причинам. Темпы обновления инфраструктуры могли бы быть динамичней…  Но были и достижения – это создание команды, внедрение информационных систем и реестров, которые систематизируют широкий спектр данных о работе портов, упрощение процедур обработки суден, точечные проекты по дноуглублению и ремонту портовой инфраструктуры. Моя задача – быть во сто крат эффективней и продолжить реформу морской отрасли. Мы всерьез нацелены показать новое качество роботы украинских портов – без коррупции, с масштабными инвестиционными проектами, выгодными условиями для грузоотправителей и работников портов, с новыми международными партнерами, максимально открыто. И, судя, по начатым в этом году проектам, у нас получается». ЦТС собрал данные об основных показателях работы и главных результатах предприятия за минувшие четыре года.
Директор налогово-юридического департамента Deloitte Дмитрий Павленко и директор ЦТС Сергей Вовк представляют результаты исследования «Коррупция в транспортном бизнесе» в рамках проекта «Отраслевой контроль» Центр транспортных стратегий совместно с компанией Deloitte презентует свое второе исследование «Коррупция в транспортном бизнесе» в рамках проекта «Отраслевой контроль». Исследование подготовлено на базе опроса операторов портового и железнодорожного бизнеса, грузоотправителей, контролирующих более 70% всего грузопотока национальной экономики. Об его основных результатах, проблемных зонах и коррупционных рисках в транспортном бизнесе рассказывает руководитель ЦТС Сергей Вовк и директор налогово-юридического департамента Deloitte Дмитрий Павленко. Вы ожидали, что результаты предыдущего “Отраслевого контроля” найдут отклик в Национальной транспортной стратегии. На что Вы рассчитываете в этот раз? Сергей Вовк: Мы рассчитываем, что это будет большое поле для работы власти по тем направлениям, которые обозначил бизнес. Основная функция исследования — общественный контроль со стороны бизнеса за теми изменениями, которые происходят в отрасли и выделение проблемных зон, которые там есть. Коррупция — не исключение, одними проверками и уголовными делами проблему не решить. Нужно взаимодействие бизнеса и власти. Пример — дноуглубление. До этого года каждый тендер обрастал скандалами, судебными делами, политическими обвинениями, но ситуация не менялась… пока бизнес и власть не выступили одним фронтом в формировании прозрачных условий тендеров. На площадке Американской торговой палаты провели встречу с участием мировых лидеров на рынке дноуглубления, подготовили нормальную документацию с учетом требований FIDIC и, как результат, был проведен конкурс, в котором приняли участие ведущие мировые компании, обладающие лучшими технологиями и необходимым флотом. Государство получило существенную экономию средств, частные инвесторы – возможности для строительства новых терминалов. Конкурс прошел спокойно и без скандалов. Какого результата от исследования ожидает Deloitte? Расскажите, какая роль Deloitte в этом проекте? Дмитрий Павленко: Во-первых, мы считаем, что само исследование и дискуссия вокруг него — это пример активного бизнеса и гражданского общества в действии, потому что именно активные представители общества являются драйверами изменений в инфраструктуре и в государстве. Во-вторых, бизнес позитивно оценил инновационные технологии, как инструмент борьбы с коррупцией, поэтому мы рассчитываем на динамичное развитие и внедрение таких инноваций. Если говорить о роли, то она визионерская: мы вместе с ЦТС, как представители экспертного сообщества, сформировали объем этого исследования. И организационная: мы помогали проверять корректность исследования и выводов. Считаете ли Вы, что для борьбы с коррупцией, бизнес и власть должны быть более активными? Сергей Вовк: В данном случае бизнес и власть должны работать рука об руку и хорошо, что бизнес это уже тоже понимает, поскольку коррупция была выделена в качестве ключевого риска, как в краткосрочной перспективе, так и в долгосрочной. Власть может победить коррупцию самостоятельно, но это будет близкое к тоталитарному государство. Так, в прошлом году правоохранители проверяли как частных операторов, так и госкомпании особенно активно. Но стало ли от этого меньше коррупции в транспортном бизнесе? Наше исследование говорит, что нет. Чтобы изменения действительно были, необходим диалог с двух сторон — в этом и состоит идея «Отраслевого контроля», как проекта в целом, так и в данной теме. Нужна дискуссия, а не репрессии. Как Вы думаете, насколько честно отвечали респонденты? Дмитрий Павленко: Я верю в объективность исследования в части тех ответов, которые мы получили. Те, кто мог быть в нем не заинтересован, просто его проигнорировали. Участвовал бизнес с активной позицией. Какой из ответов был для вас неожиданностью? Сергей Вовк: Для меня это вопрос по государственно-частному партнерству. Респонденты считают, что такая форма будет способствовать сращиванию власти и бизнеса. Это очень тревожный звонок и «диагноз» того, что власть до настоящего времени так и не смогла сформировать приемлемые для бизнеса варианты инвестирования в отрасль. Сейчас готовится новый закон о концессии и очень важно информационно донести его основную идею для того, чтобы показать, что ГЧП — это единственный механизм, который может работать в Украине. Альтернативы нет. Ни у государства, ни у бизнеса нет достаточных финансовых средств, чтобы провести масштабную модернизацию транспортной отрасли. Какой из ответов Вас порадовал больше всего? Дмитрий Павленко: Меня порадовала позиция бизнеса, что технологические решения, такие как е-правительство, ProZorro, публичные реестры на базе технологии blockchain, могут быть эффективными в борьбе с коррупцией. Формируется новый перспективный тренд, когда бизнес и эксперты начинают все больше смотреть в сторону инновационных и технологических способов борьбы с коррупцией. Будете проводить еще исследования? Сергей Вовк: Конечно, это постоянный проект. Мы рассчитываем на два исследования в год, возможно чаще. Основная идея на будущий период — делать их более прикладными. То есть, мы хотим брать более узкие аспекты, которые интересуют рынок, являются проблемными с точки зрения поиска компромиссных решений и пытаться понять, как их решать. В интересах отрасли, а не отдельных компаний. По материалам cfts.org.ua
 Основные тренды Продолжается транспортная блокада оккупированных территорий. Транспортной системе Украины все еще приходится адаптироваться к изменениям грузопотоков. В связи с блокадой внутренние перевозки угля падают уже третий месяц подряд: месячная транспортировка снизилась с 4,8 млн.т в январе до 3 млн.т в апреле. Сохраняется тенденция снижения перевалки черных металлов. Причина — потеря контроля над металлургическими предприятиями, расположенными на временно оккупированных территориях. Украина близка к очередному рекорду экспорта зерновых. 2016/2017 маркетинговый год может стать рекордным по объемам экспорта зерна – апрельские показатели транспортировки по железной дороге и перевалки в портах которого подтверждают ожидания аналитиков рынка. Железная дорога: −2% перевозок Основным фактором снижения ж/д перевозок, как и в первом квартале 2017 года, остается блокада временно неконтролируемых территорий. Значительно снижение продемонстрировали: кокс (-38% г/г), лес (-36% г/г), черные металлы (-26% г/г), уголь (-19% г/г) и ЖРС (-8% г/г). Однако, рост показали зерно (+32% г/г), стройматериалы (+23% г/г), лом (+17% г/г). Самый значительный рост у транзитных перевозок (+13% г/г), что связано с ростом транзита угля. Кроме того, существенный рост экспорта стройматериалов (+38% г/г), зерна (+25% г/г) и ЖРС (+20% г/г) повлиял на рост общих объемов перевозок в экспортном направлении. Снижение объемов продемонстрировали только внутренние перевозки (-15% г/г), в частности угля. Порты: −0,3% перевалки В апреле, если сравнивать год к году, перевалка в морских портах осталась практически на том же уровне. Перевалку нарастили частные стивидорные компании (ЧСК), переваливающие грузы на собственных причалах; ГСК (государственные стивидорные компании) и ЧСК, переваливающие грузы на причалах АМПУ снизили перевалку. Больше всего «просели» генеральные грузы (-46% г/г), в основном за счет черных металлов. Импорт и транзит показали рост (+37% г/г и +33% г/г соответственно), в основном, за счет перевалки угля. Из Топ-5 грузов наибольший рост перевалки показал уголь (рост в 2 раза г/г), также выросла перевалки зерна (+3% г/г). Наибольшее снижение перевалки показали черные металлы (-50% г/г) из-за потери контроля над предприятиями, расположенными на оккупированных территориях. Прогноз — Основными факторами, влияющими на объем грузопотоков в мае-июне, как и месяцем ранее, будут полная потеря контроля над предприятиями ГМК на временно оккупированной территории, которая повлекла за собой снижение производства ЖРС, черных металлов, угля и кокса в Украине и переориентацию грузопотоков этих грузов, а также завершение пикового периода в экспорте зерновых. На объемах портовой перевалки и внутренних перевозок ж/д также скажется приход первых партий угля, законтрактованного в ЮАР. С полным текстом обзора можно ознакомиться по ссылке. По материалам cfts.org.ua

Оголошення

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об’єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 14 липня  2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». Додаток на 2 арк.
З метою виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ДП «Адміністрація морських портів України» пропонує надати пропозиції щодо альтернативних інформаційно -телекомунікаційних систем. Пропозиції мають відповідати вимогам, які містяться в Додатках до цього оголошення. Пропозиція має включати загальний опис системи, що пропонується, інформацію про технічне рішення, досвід реалізації аналогічних проектів на Україні, відповідність вимогам рішення РНБО від 28 квітня 2017 року, орієнтовну вартість впровадження такого рішення з урахуванням супутніх витрат (ліцензування, навчання, перенесення інформації, тощо) та інформацію про орієнтовні терміни такого проекту. Пропозиції очікуються на електронну адресу \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. в терміни до 13.06.2017 року. Додаток 1. Технічні вимоги до автоматизованої системи управління підприємством та бухгалтерського обліку.Додаток 2. Технічні вимоги до інформаційної логістичної системи морського та річкового транспорту.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» повідомляє про можливість передачі на баланс державних підприємств підпорядкованим МІУ основних засобів, які обліковуються на балансі Іллічівської філії ДП «АМПУ» або їх відчуження шляхом продажу іншим зацікавленим особам, а саме:1. Каналізаційна насосна станція № 11.Виконана в двох об'ємах: Надземна частина будівлі – металевий контейнер з категорії стандартних морських контейнерів – висотою 2,55 м, площею 10,1 м2, об’ємом 26 м3. Контейнер переобладнаний під функціональне використання в якості КНС з інженерними мережами і обладнанням: каналізація, електрозабезпечення, системою природної вентиляції – встановлена витяжна труба на даху контейнера. Підземна частина – металева ємність — об’ємом 0,95 м3 для збору і перекачування фекальних стоків. Знаходиться в аварійному стані. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції2. Теплотраса.Складається з наземної та підземної частини. Загальна протяжність теплотраси складає 2* Ø45 = 102 м. Частина теплотраси 2* Ø45 = 25 м проходить під автомобільною дорогою в гільзі Ø 1200 мм. L — 25 м (гільза повністю замулена), тому демонтувати її не можливо. Наземна частина проходить на висоті пів метра над землею і складається з стальної труби ГОСТ 10704–91 Ø 45×3,0 протяжністю 77 м у двотрубному обчисленні. Теплоізоляція труб скловата по руберойду і лакосклотканина повністю зруйнована, опори металічні, Т-образні шириною 0,5 м — 20 од., труби місцями покриті виразковою корозією глибиною до 2,5 мм, а також на поверхні трубопроводу є свищі діаметром від 2 мм до 10 мм. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції.3. Фекальна насосна станція 1-го району.Будівля підземна кругла, діаметром 4,5 м, глибина 5,3 м. Стіни, дно та перемички – залізобетонні. Сходи – залізні. ФНС обладнана двома насосами 100/40. Повністю затоплена ґрунтовими водами. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції.4. Паропровід.Виконаний із сталевої труби Ду 108 мм – 320п/м, в ізоляції із скловати, руберойду на бетонних опорах h=6,0 м. Поверхня стінок паропроводу покрита виразковою корозією глибиною до 2,5 мм.На поверхні трубопроводу є свищі діаметром від 2 мм до 10 мм.Виявлено деформація і осьовий зсув між залізобетонних і металевих опор. Теплова ізоляція паропроводу зруйнована практично 100%.Паропровід відключений від споживача і частково демонтований. При контролі товщини металу виявлено корозійне потоншення на 50% від номінальної товщини, виявлено розшарування в основному металі трубопроводу. Паропровід був введений в експлуатацію у вересні 1981 року.За висновком експертизи Державного підприємства «Чорноморського експертно-технічного центру Держпраці» в Україні за результатами експертного обстеження № 51.-09.-31.-0042.16 від 22.02.2016 року, паропровід визнаний технічно несправним, ремонто- непридатним, подальшої експлуатації не підлягає.5. Паровий котел.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в грудні 1972 року. Тип ДКВР 20/13. Призначений для вироблення насиченої пари з температурою 190°С. Нормативний термін експлуатації 20 років.Вага: 44,634 т, габаритні розміри: 9776×3215×6246. Продуктивність — 20т/год., робочий тиск – 13 кгс/см2, об’єм – 10,5 м3, температура – 190°С.В процесі довготривалої експлуатації утворилось:— Порушення овальності барабанів;— Виразкова корозія в нижньої твірної верхнього барабана глибиною до 3 мм;— Свищі в вальцьових з'єднаннях труб конвективного пучка верхнього барабана.Паровий котел відновленню не підлягає.6. Димосос Д-13,5.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в грудні 1972 року. Призначений для видалення димових газів в котельних установках. Продуктивність — 32 тис.м3/год., повний напір – 270кгс/м2, споживча потужність – 40 кВт, максимально допустиме число оборотів – 735 об/хв. Вага: 0,5 т. (вуглецева сталь; відноситься до чорних металів). Габаритні розміри: 1855×2270×1960 мм. Димосос складається з ходової частини, робочого колеса, улітки, ведучого апарату, електродвигуна. Нормативний термін експлуатації 20 років (СТО-70238424.27.060.01.002-2009).В процесі довготривалої експлуатації димососу відбулося зношення диску робочого колеса, значне зношення лопаток і зварних швів, деформація улітки димососу. Димосос Д-13,5 відновлення неможливе.7. Вентилятор ВД-10.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в січні 1973 року. Призначений для подачі повітря в котельну установку. Продуктивність — 32 тис.м3/год., повний напір – 270кгс/см2, споживча потужність – 55 кВт, максимально допустиме число оборотів – 970 об/хв. Вага: 0,5 т.Габаритні розміри: 1855×2270×1960 мм. Вентилятор складається з ходової частини, робочого колеса, улітки, ведучого апарату, електродвигуна. Нормативний термін експлуатації 20 років (СТО-70238424.27.060.01.002-2009).В процесі довготривалої експлуатації вентилятору прийшла в несправність ходова частина (розбита), робочі лопатки і диски робочого колеса мають значне зношення. Вентилятор ВД-10 відновленню не підлягає.8. Причіп 2 ПТС-9Введений в експлуатацію 1984 р. Причіп призначений для перевозки різноманітних сільськогосподарських вантажів, зернових, коренеплодів, органічних добрив, будматеріалів та інших вантажів з вивантаженням назад.Технічні характеристики: вантажопідйомність – 9,5 т; місткість кузова – 10,5м3; максимальна швидкість – до 25 км/год., ширина – 2,5м; висота – 2,35м; довжина – 6,0м; маса – 3,4 т; кут підйому кузова – 50*.При детальнішому обстежені встановлено: возик причіпа у місцях кріплення має розбиті гнізда; підшипники ступіци коліс вийшли з ладу, підшипники мають великий осьовий розбіг і до роботи не придатні; рама причепа перекошена; самоскидні ящики проіржавіли і ремонту не підлягають; гідросистема та циліндри підйому до роботи не придатні, не має запасних частин для їхнього ремонту; гальмова система вийшла з ладу, запасні частини для ремонту гальмової системи на даний час не виробляються, аналогів заміни немає.9. Причіп МЖТ-10Введений в експлуатацію 1995 р. Причіп МЖТ-10 представляє собою цистерну-причіп, призначений для транспортування рідин, роздачі води самозливом.Технічні характеристики: маса – 4,3;вантажність – 10 т; об’єм – 10м3; навантаження на дишло – 1,4 т; довжина – 6810мм; ширина – 2570мм; висота – 2570мм; дишло – 900мм.При детальнішому обстеженні встановлено: ємність причепа проіржавіла (перевезення аміачної води та фекалій), ремонту не підлягає; місце кріплення возика вийшло з ладу, ремонту не підлягає; рама причепа перекошена, ремонту не підлягає.10. Трактор Т150 КВведений в експлуатацію у 1994 р. Трактор Т150 К призначений для виконання енергозатратних сільськогосподарських робіт з обробки грунту та збору врожаю, та транспортування причепів 2 ПТС- 9 і МЖТ – 10. Двигун – ЯМЗ-236Д-3 ОАО «Автодизель» РФ.Складові: Двигун – потужність 126 кВт; частота обертів – 2100 об/хв.; число циліндрів – 6 шт.; розташування циліндрів – V- подібне; хід поршня – 140мм; робочий об’єм – 11,15л; муфто зчеплення – суха одно дискова. Коробка передач – гідромеханічна; передачі переднього ходу – 12; передачі заднього ходу – 4.Ходова частина – шини 2;3R24; одинарні – 4 колеса; механізм повороту – гідрооб’ємне рульове управління шарнірно-з’єднані. Обладнання – навісний пристрій заднє 2х та 3х- місцеве гідравлічне, вантажопідйомність – 4500кг. Внаслідок тривалої експлуатації трактор Т150 К зазнав значних пошкоджень салону та його складових. При детальнішому обстеженні встановлено: Проміжний вал КШ зігнутий, ремонту не підлягає. Зуби шестерень зміни швидкостей поломані, ремонту не підлягають. Корпус КЗШ має тріщини. Посадові гнізда підшипників мають велику виробітку. Задній та передні мости вийшли з ладу (диференціальний та планетарний механізм зламані). Місце з’єднання трактора вийшло з ладу.Двигун СНД-62 вийшов з ладу, КШМ ремонту не підлягає. Колінчатий вал зігнутий, шатуни зігнуті і ремонту не підлягають. Гільзи блоку двигуна проіржавіли. Блок двигуна має тріщину, ремонту не підлягає. Головка блоку двигуна від перегріву скороблена, перегородки між гніздами клапанів мають тріщини. Гума має тріщини й поперечні та прокольні порізи. 12. Кабіна трактора ремонту не підлягає. Гальмова система вийшла з ладу.11. Екскаватор ЭО 2621Введений в експлуатацію в 1995 р. Екскаватор ЭО 2621 призначений для механізації земляних робіт в ґрунтах.Технічна характеристика екскаватора ЭО 2621: базове шасі – ЮМЗ; експлуатаціонна маса – 6100кг; габаритні розміри – 6800×2500×3800мм; геометрична ємність – 0,25куб.м; номінальна ємність – 0,28куб.м; найбільша глибина копання – 4,25м; найбільший радіус копання – 5,3м; найбільша висота вигризки – 3,2м; ширина відвала — 2,3м; найбільша скорість переміщення – 20 км/час; модель двигуна – Д-242; тип двигуна – 4-циліндровий, дизельний, чотирьохтактний з вприском топлива; потужність двигуна – 46 кВт; число циліндрів – 4; робочий об’єм циліндрів – 4,94л; КПП – механічна, 9-ст., колесна формула – 4/2; розмір шин (передніх/задніх) – 11,2 R20/15,5 R38.При детальнішому обстеженні встановлено: блок двигуна СМД-14 має тріщини; ніж-відвалу має тріщини вдовж та поперек; опора оберту стріли заклинена, опорні задні лапи зламані, стріла ковша екскаватора ремонту не підлягає, привідна гідросистема не працює. Внаслідок довготривалої роботи екскаватор зазнав значних пошкоджень салону та його складових. 12. Генератор SH 7000 DX (E)Введений в експлуатацію 1998 р. Генератор SH 7000 DX (E) призначений для виробітки струму 220 В, експлуатується в аварійних ситуаціях для підключення електроспоживання.Технічні характеристики: двигун внутрішнього згорання; генератор тока; регулятор числа обертів; повітряний фільтр; паливний бак; регулятор напруги; прилади контролю.При детальнішому обстеженні виявлено: КШМ двигуна генератора вийшов з ладу й ремонту не підлягає, електричний пульт вийшов з ладу, обмотка статора згоріла й ремонту не підлягає.13. Volkswagen CaravelleАвтомобіль технічно несправний, зовнішній вигляд незадовільний. При детальнішому обстежені виявлено: двигун, коробка передач, зчеплення, передній та задній мости, система гальм, електрообладнання відпрацювали свій моторесурс, мають граничне зношення. Кузов має сліди корозії, вимагає заміни кузовних деталей, необхідні зварювальні роботи.Відновлення легкового автомобіля Volkswagen Caravelle неможливе. Пробіг автомобіля 683 328 км, вага без навантаження 1600 кг, повна вага 2640 кг, в експлуатації з 1994 року

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2017 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n