АМПУ: Вперше за останні 6 років на внутрішніх водних шляхах почалося днопоглиблення

Філія «Днопоглиблювальний флот», що входить до складу ДП «АМПУ», почала реалізацію проектів з днопоглиблення на двох водосховищах на річці Дніпро – Кременчуцькому та Кам’янському. Днопоглиблення на водосховищах передбачає забезпечення гарантованих габаритів та відновлення глибин до рівня 3,65 м. Станом на 17.07.2019 обсяг робіт склав 60,2 тис куб м. Роботи виконуються власним флотом Філії АМПУ «Днопоглиблювальний флот», судна якого вже виходять з відновлювального ремонту. А також потужностями підрядників, визначених на тендерах, проведених філією ДП «АМПУ» у системі електронних закупівель Prozorro. «Перед спеціалізованою філією ДП «АМПУ» стоїть масштабна задача відновити габарити судового ходу на внутрішніх водних шляхах, де системне днопоглиблення не проводилося останні 6 років. Україна має великий потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів. Дніпро, Південний Буг і Десна – це абсолютно судноплавні річки, які можуть забезпечувати екологічне та економічне транспортування вантажів в межах України, розвантажити автомобільні шляхи, а також збільшити транзитний потенціал нашої держави»,— зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. За словами керівника АМПУ Райвіса Вецкаганса, у першому півріччі 2019 року обсяг перевезень річкою Дніпро збільшився на понад 40%. Зростання триває вже другий рік поспіль. «Для забезпечення зростаючих потреб бізнесу у річкових перевезеннях необхідно підтримувати гарантовані габарити на внутрішніх водних шляхах. На водосховищах, де зараз тривають роботи, глибини місцями на півметра менші за потрібні габарити. Загалом по цих двох об’єктах днопоглиблення буде проведено на 57 км суднового ходу. Здійснення цих робіт на каскаді водосховищ по Дніпру вже давно чекали провідні українські компанії-користувачі ВВШ: АСК «Укррічфлот», СК «Нібулон», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «Гермес-Трейдінг»,— прокоментував хід робіт керівник АМПУ. «Зниження осадки судна вантажопідйомністю 4000 тон на 5 см призводить до його недовантаження в середньому на 65 тонн, що дорівнює недовантаженню одного залізничного вагона. Ми щиро вітаємо початок відновлення судноплавної глибини на замулених ділянках Дніпра. Це дозволить не лише здешевити перевезення водним транспортом за рахунок максимального завантаження суден, але й беззаперечно забезпечить безпеку суден, екіпажів та вантажів», − додав комерційний директор ТОВ «Грейн-Трансшипмент» Євген Ігнатенко. Зараз триває експлуатаційне днопоглиблення суднового ходу Кременчуцького водосховища. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «СОБІ» (Україна), яку система Prozorro визначила переможцем відкритих торгів. Загальний обсяг робіт, які необхідно виконати, складає 770 тис. куб. м. Також тривають роботи з відновлення глибин на перекатах Кам’янського водосховища. Тут задіяний власний флот філії АМПУ– земснаряд «Скіф». Потреба в днопоглибленні складає 30 тис. куб. м. Філія «Днопоглиблювальний флот» продовжує масштабні роботи з відновлення спеціалізованого флоту, отриманого у 2018 році від ДП «Укрводшлях». Наразі в системі Prozorro оголошено 11 тендерів на ремонт суден філії загальною вартістю понад 146 млн грн. По семи тендерах укладені договори з підрядними ремонтними компаніями загальною вартістю понад 35 млн грн. По мірі виходу з ремонту флот буде укомплектований екіпажами, ЗІПом, забункерований та направлений на проведення днопоглиблювальних робіт. Довідка: У 2017 році прийнято рішення про те, що навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах (ВВШ) переходить від ДП «Укрводшлях» до ДП «АМПУ». Зокрема, АМПУ забезпечує встановлені габарити і безпеку судноплавства, виконує на річках промірні, тральні, днопоглиблювальні і дноочисні роботи. Для виконання цих завдань в структурі АМПУ у 2018 році була створена спеціалізована філія «Днопоглиблювальний флот». Метою її діяльності є організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на ВВШ, в акваторіях морських портів і на підходах до них. 

За півроку українські морські порти збільшили перевалку на 13% до понад 70 млн тонн

У першому півріччі 2019 року морські порти України обробили понад 72 млн тонн вантажів. Цього року перевалка у портах перевищила позначку 70 млн тонн вже у червні, тоді як минулого року цього вдалося досягти лише за підсумками липня. Уже традиційно понад третину перевалки – майже 25 млн тонн – склала перевалка хлібних вантажів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяг перевалки хлібних збільшився майже на 35% (більш, ніж на 6 млн тонн). Слід відзначити значний приріст транзиту зернових у першому півріччі – понад 60%. В першу чергу — за рахунок перевалки таких вантажів з Молдови через порт Рені, який забезпечив майже 90% транзиту зернових. Також більше, ніж на чверть, або на 26,6%, зросла перевалка руди, яка склала близько 16,5 млн тонн. Тут теж відзначається збільшення транзитного вантажопотоку – понад 70%. Значним – на 392 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 16,9%, фасованих – майже уп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 72 тис. TEU (+ 18,4%) за перше півріччя 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт продукції українських підприємств за кордон. За звітний період він зріс більше, ніж на 20%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст лише в 0,4%, а транзит скоротився на 14,9%. Серед українських морських портів лідерами з перевалки є чотири порти, які забезпечили обробку понад 87% усього обсягу вантажів протягом останніх шести місяців. Південний перевалив майже 23,4 млн тонн (+20,3%, порівняно з першими шістьма місяцями минулого року). Миколаїв – майже 15,3 млн тонн (+19,5%), Чорноморськ – 12,3 млн тонн (+21,1%), Одеса – майже 12,1 млн тонн (+12,3%). За перші шість місяців року морські порти України обробили 5 694 суден, що на 2,6% або 154 одиниці менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (1816), Миколаївському (876) та в порту Чорноморськ (809). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже майже 158 тисяч осіб, що на майже 60% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 155 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями – здебільшого круїзними та прогулянковими маршрутами – у портах Одеса та Усть-Дунайськ. Іноземні перевезення склали понад 3400 осіб у портах Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за перше півріччя пройшли 4453 суден (рейсів), що на 23% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі 2018-го. Здебільшого це зернові (обсяги яких зросли у 2,2 рази і досягли понад 1,7 млн тонн) та будівельні вантажі (+7,5%, обсягом 1,8 млн тонн), а також металопродукція (+45%, 647 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-травень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням.  Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

Підготовлено проект Правил розробки та затвердження робочої технологічної документації в портах України

ДП «Науково-дослідницький проектно-конструкторський інститут морського флоту України» (ДП «УкрДНІМФ») на замовлення ДП «АМПУ» розробило проект Правил розробки та затвердження робочої технологічної документації в портах України. Найближчим часом документ буде представлено для громадського обговорення. Суб’єкти господарювання, що здійснюють надання послуг у морських портах України, у відповідності з національним законодавством та міжнародними нормами, повинні надавати послуги із забезпеченням вимог безпеки. Одним із документів, який регулює додержання норм безпеки при здійсненні вантажних операцій, є технологічна документація. На сьогодні питання розробки та затвердження технологічної документації в портах регулюється документом часів СРСР РД 31.40.22–86 «ЕСТПП МП. Правила разработки рабочей технологической документации в портах Минморфлота». Положення цих правил застаріли та потребують вдосконалення та приведення у відповідність з національним законодавством та міжнародними вимогами. Проект Правил розроблено для ДП «АМПУ», портових операторів, організацій та підприємств всіх форм власності, які відповідно до національного законодавства повинні розробляти робочу технологічну документацію на технологічні процеси перевантаження комерційних вантажів на територіях та акваторіях морських портів України. Правила створені з метою встановлення єдиного порядку розробки та затвердження такої документації. Проект Правил включає в себе загальні вимоги до розробки, внесення змін та затвердження робочої технологічної документації; вимоги до викладання змісту робочої технологічної документації та варіанти структур робочих технологічних карт. Також проектом Правил встановлюються норми щодо: — організації, проведення перевантажувальних процесів, регламентації їх оптимальних параметрів з використанням сучасного підйомно-транспортного устаткування та перевантажувальних машин; — обґрунтованої розстановки персоналу, підйомно-транспортного обладнання, перевантажувальних машин на всіх ланках технологічного процесу для досягнення рівномірного їх завантаження, раціонального споживання паливно-енергетичних ресурсів; — забезпечення умов зберігання гідротехнічних споруд, підйомно-транспортного обладнання та допоміжних технічних засобів; — дотримання вимог охорони праці, техногенної, екологічної безпеки, викладених в державних, галузевих нормативних документах, а також документах, що діють на підприємствах. Прийняття Правил забезпечить: — оптимізацію процесів поводження зі всіма видами комерційних вантажів на перевантажувальних комплексах; — удосконалення систем управління охороною праці, екологічною, техногенною безпекою при перевантаженні всіх видів комерційних вантажів у портах; — визначення порядку взаємодії адміністрацій морських портів, портових операторів, при поводженні останніх з комерційними вантажами з допустимим антропогенним навантаженням на довкілля та запобіганням штрафним санкціям з боку контролюючих органів. Прийняття зазначеного проекту Правил є органічним продовженням реформи портової галузі, що розпочалася з прийняттям Закону України «Про морські порти України».

АМПУ: Вилучення 90% прибутку АМПУ до бюджету ставить під загрозу виконання Україною рішення Єврокомісії і реалізацію великих інвестпроектів в портах

Збереження ставки дивідендів для АМПУ на рівні 90% призведе до зниження інвестицій в розвиток портової інфраструктури у 2,6 рази. Про це керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс заявив під час робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського до Одеси 13 липня 2019 р.

У Маріупольському морському порту почалися днопоглиблювальні роботи

Біля причалів Маріупольського морського порту почались роботи з днопоглиблення в рамках проекту АМПУ з відновлення паспортних глибин у порту обсягом майже 2 млн куб. м. Перше судно підрядника, обраного на відкритих торгах в електронній системі Prozorro,— самовідвізна шаланда з грейфером SEAL SANDS – прибуло до Маріупольського морського порту 1 липня та почало днопоглиблювальні роботи. Це перше судно з трьох, які повинні виконати експлуатаційне днопоглиблення в порту Маріуполь відповідно до укладеного договору між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут». Ще два судна — землесоси GIGANTE I та JOSE DUARTE — прямують до Маріуполя, щоб приєднатися до шаланди. «Судно SEAL SANDS почало роботу біля причалу № 18. На сьогодні воно вже відчерпало та вивезло 1400 куб. м ґрунту. Початок робіт з днопоглиблення за допомогою підрядної організації – довгоочікувана подія для Маріупольського морського порту. Зменшення глибин негативно відбивається на конкурентоспроможності Маріупольського порту та призводить до значних економічних збитків як адміністрації порту, так і стивідорних компаній та вантажовласників. Днопоглиблення – життєво необхідний для нас крок. Ми сподіваємося якнайшвидше відновити паспортні глибини на підхідному каналі Вугільної гавані та біля причалів, а також збільшити прохідну осадку для суден, що обслуговуються в Маріупольському морському порту»,— зазначив заступник начальника Адміністрації Маріупольського морського порту з операційної діяльності Сергій Гусаков. Шаланда SEAL SANDS облаштована в такий спосіб, щоб очищувати дно від наносів в операційній зоні за допомогою грейфера. Відпрацьований ґрунт вантажать на шаланду, яка транспортує його на підводний морський відвал Маріупольського порту. Відповідно до технічного завдання, шаланда виконуватиме роботи уздовж всієї причальної лінії в акваторії порту. Загалом до кінця 2019 року підрядник повинен виконати днопоглиблення обсягом 1,98 млн кубометрів – 1,87 млн кубометрів на підхідному каналі та 115 тис. кубометрів — в акваторії порту. Нагадаємо, що 26 квітня 2019 року Адміністрація морських портів України підписала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення в порту Маріуполь з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут». Роботи передбачають відновлення паспортних глибин на підхідному каналі та в акваторії порту.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n