Оброблено суден: 55

АМПУ заручилася підтримкою Федерального уряду Німеччини в завершенні проекту будівництва контейнерного терміналу на Карантинному молу

Статс-секретар Федерального Міністерства транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини Райнер Бомба відвідав будівельний майданчик компанії «Контейнерний термінал «Одеса» (Hamburg Port Consulting) на Карантинному молу Одеського морського порту. В рамках візиту пан Бомба обговорив хід будівництва об'єкту з керівником Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвісом Вецкагансом. Федеральне Міністерство транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини розглядає можливість надання гарантій Федерального уряду на виділення кредитних коштів банку KfW (німецький державний банк) для фінансування даних робіт. «Не дивлячись на існуючі затримки по термінах будівництва об'єкта, проект контейнерного терміналу є пріоритетом для АМПУ. Ця ініціатива внесена в фінансовий план, і після затвердження деталей проекту ми негайно приступимо до продовження робіт зі зведення хвилерізу. Адміністрація морських портів України робить все можливе для вирішення завдання, і ми цінуємо інвестиції групи Hamburg Port Consulting як флагманського інвестора в Одеському порту»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. «Ми серйозно розглядаємо інвестиції в даний проект. І ми як Федеральний уряд готові сприяти в залученні кредиту KfW і в проведенні технічної експертизи проектних рішень. Так, складності були, але ми раді конструктиву, який намітився в діалозі з українською стороною. Упевнений: все вийде»,— сказав в ході зустрічі пан Бомба. Очікуваний обсяг капітальних вкладень для завершення будівництва хвилерізу, а також здійснення робіт з поглиблення акваторії порту в районі нового терміналу на даний момент становить близько 1,2 млрд грн., що еквівалентно 40 млн Євро. «Дійсно, певна недовіра, пов'язана із затримками будівництва на Карантинному молу, є. Чіткі терміни реалізації і завершення проекту будуть відомі після підписання попередньої угоди з KfW. Але при цьому я хочу запевнити: ми виконаємо всі свої зобов'язання. І це буде сигналом, що іноземним інвесторам комфортно працювати в Одеському порту»,— резюмував пан Вецкаганс. Прес-служба АМПУ

На поромному комплексі порту Чорноморськ в тестовому режимі впроваджують систему ІСПС

Адміністрація Іллічівського морського порту, контролюючі органи і підприємства, що забезпечують обробку вагонів на поромному комплексі, обговорили питання впровадження в тестовому режимі Технологічної схеми обробки та оформлення залізничних вантажів. Планується, що такий запуск пройде 1 березня 2017 року. Заступник начальника з логістики адміністрації Іллічівського морського порту Юрій Соколов представив презентацію з експлуатації даної системи і зазначив, що адміністрація порту постійно удосконалює умови для ефективної і сучасної роботи під час документального оформлення транспортних засобів і вантажів в електронному форматі. Процес роботи в модулі ІСПС полягає в наступному: головна диспетчерська створює суднозахід в програмі 1С, який відразу передається в ІСПС і відображається на екрані з позначкою «пором». Агент завантажує вагонні і передавальні відомості, залізничні накладні в ІСПС. Інформація відразу ж стає доступною для всіх учасників процесу. Слід зазначити, що завантаження або незавантаження морським агентом документів по залізничним вагонам в ІСПС не забороняє постановку судна до причалу і проведення вантажно-розвантажувальних робіт, а дає можливість прискорити ці процеси. З метою скорочення часу невиробничих простоїв транспортних засобів вже на даному етапі проводиться моніторинг часу і активності використання системи. Починаючи з 01.03.2017 результати моніторингу по кожному суднозаходу будуть передаватися всім учасникам процесу. Начальник служби інформаційних технологій Олександр Пліска повідомив, що модуль постійно вдосконалюється. Після впровадження процедури запропоновано створити міні-модуль в ІСПС для формування електронного документообігу залізничних вагонів, які ввозяться поромами на територію морського порту Чорноморськ. У процесі аналізу роботи системи вивчається питання її поширення не тільки на залізничні вагони, і не тільки на в'їзд, але й на всі види обробки транспортних засобів на поромному комплексі. Нагадаємо, що Технологічна схема обробки та оформлення вантажів, що ввозяться в залізничних вагонах морським транспортом на територію поромного комплексу морського порту Чорноморськ з використанням ІСПС затверджена наказом голови ДП «АМПУ» від 01.02.2017 № 42. Прес-центр адміністрації Іллічівського морського порту

АМПУ удосконалила проектну документацію для днопоглиблювальних робіт

Адміністрація морських портів України (АМПУ) провела зустріч з днопоглиблювальними компаніями і представила проект оновленої тендерної документації для проведення днопоглиблювальних робіт. Новий документ відповідно до кращих міжнародних практик розробила робоча група, до якої увійшли фахівці АМПУ, ЄБРР (Європейського банку реконструкції і розвитку) і юридичної компанії Arzinger. «Ми дійсно розпочали «перезавантаження відносин» з днопоглиблювальними компаніями. І наша сьогоднішня презентація — черговий крок, покликаний підвищити прозорість і відкритість тендерних процедур. Крім того, важливо пам'ятати, що днопоглиблення в українських портах, перш за все, дасть ефект підвищення рівня конкурентоспроможності портової галузі країни, позицій українських експортерів і імпортерів на світових ринках»,— зазначив Райвіс Вецкаганс, керівник АМПУ, відкриваючи захід. У зустрічі взяли участь представники провідних світових днопоглиблювальних компаній — Tianjin Dredging Company (Китай), DEME N. V. (Бельгія), Ilk Construction (Туреччина), Jan De Nul NV (Бельгія), Rohde Nielsen A/S (Данія), Royal Boskalis Westminster N. V. (Нідерданди) і їх українські колеги. В процесі діалогу учасники обговорили знову прописані контрактні зобов'язання АМПУ і потенційних компаній-підрядників щодо капітального та експлуатаційного днопоглиблення в портах «Южний» і Чорноморськ. Зокрема, умови розрахунків, порядок оплати, чіткі гарантійні зобов'язання виконання робіт за договором, штрафні санкції за неналежне виконання умов, страхування ризиків тощо. Начальник адміністрації морського порту «Южний» Максим Широков підкреслив, що АМПУ і майбутні підрядники з днопоглиблювальних робіт — партнери в цих проектах, тому подібні зустрічі будуть тривати для з'ясування всіх питань і підтримки постійного діалогу між усіма сторонами процесу. Андрій Селютин, партнер, керівник Південноукраїнського філіалу, голова практик інфраструктури і транспорту юридичної компанії Arzinger, коментуючи проект договору, зазначив, що в ньому відображені умови типових контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) з урахуванням вимог українського законодавства. «Ми використовували термінологію, зрозумілу і для FIDIC, і для українських контролюючих і регуляторних органів»,— додав він. Також до обговорення днопоглиблювальних проектів АМПУ для забезпечення їх максимальної прозорості були залучені фахівці Державної аудиторської служби України, Служби безпеки України, профільні наукові інститути та юридичні компанії. «Днопоглиблювальні роботи в морському порту «Южний» і Чорноморськ є дійсно масштабними, їх загальний бюджет становить 9,6 млрд грн. З них у 2017 році заплановано освоєння на рівні 1,665 млрд грн і стільки ж в 2018-му. Виходячи з інвестованих в ці проекти коштів, а також безпрецедентної важливості запиту на ці роботи від бізнесу, ми і повинні спільно з підрядниками та іншими учасниками процесу забезпечити максимально якісний, чіткий і зрозумілий процес днопоглиблення»,— резюмував голова АМПУ. Нагадаємо, перша подібна зустріч Ukrainian Dredging Day відбулася 3 лютого 2017 року в Американській торговельній палаті, де АМПУ презентувала ключовим днопоглиблювальним компаніям перспективи робіт на поточний рік, а також основні принципи, за якими будуть проводитися тендерні закупівлі. Прес-служба АМПУ 

У Маріупольському порту пройшли навчання з ліквідації наслідків аварійних розливів забруднюючих речовин

У Маріупольському морському порту пройшли спільне тренування з локалізації та ліквідації наслідків аварійних розливів забруднюючих речовин. У навчаннях були задіяні співробітники і техніка адміністрації Маріупольського морського порту і державної стивідорної компанії ДП «Маріупольський морський торговельний порт». Захід проводився згідно зі спільним «Планом проведення навчально-тренувальних навчань і навчальних тривог з локалізації та ліквідації наслідків аварійних розливів забруднюючих речовин на території та акваторії морського порту Маріуполь на 2017 рік». Метою навчань визначено відпрацювання на практиці дій при ліквідації аварійної ситуації. За легендою, о 10:00 в головну диспетчерську адміністрації порту надійшов сигнал від т/х «Сборщик-387», який пришвартовано біля причалу № 9, про пошкодження шлангу судна, що призвело до потрапляння забруднюючих речовин на палубу та в акваторію порту. Про подію було повідомлено штаб управління операцією і інших осіб, яких визначено відповідними нормативними документами Відповідальні служби та екіпаж судна приступили до ліквідації аварії. Відомча пожежна команда обробила забруднення струменем води з пожежних рукавів, після чого підійшов буксир льодового класу «Капітан Маркін» та зігнав до стінки причалу № 9 забруднену кригу, яку портальним краном було підійнято з поверхні води для подальшої утилізації. Екіпаж тх «Сборщик-387» усунув протікання забруднюючих речовин на палубі судна. Прес-служба адміністрації Маріупольського порту

Райвіс Вецкаганс: «Зниження портових зборів підвищить конкурентоспроможність українських портів»

Плановане зниження ставок портових зборів має підвищити конкурентні переваги портів України, а також стимулювати портовий бізнес нарощувати вантажопотоки. Таку думку озвучив Райвіс Вецкаганс, керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ), в ході робочої поїздки в порти Миколаївського регіону 21 лютого 2017 року. «Питання формування портових зборів гостро стояло перед миколаївськими гаванями в силу довжини Бузько-Дніпровського лиманського каналу. Порти миколаївського регіону не витримували конкуренцію в цій частині з одеськими, що, безумовно, хвилювало і профільне міністерство, і АМПУ. Найближчим часом ми плануємо перегляд портових зборів та сподіваємося, що українські порти будуть більш цікавими для бізнесу»,— зазначив Райвіс Вецкаганс. Крім того, керівник АМПУ обговорив питання відрахування частини портових зборів до бюджету Миколаєва з мером міста Олександром Сенкевичем. Пан Вецкаганс уточнив, що це відрахування частини портових зборів в муніципальні бюджети — доцільна практика, за умови реінвестування цих коштів в портову інфраструктуру регіону, а також запросив градоначальника до участі в Раді порту. Також під час робочої поїздки керівник відвідав адміністрацію і термінали Миколаївського морського порту, оглянув виробничі потужності портових операторів «Дунайська судноплавно-стивідорна компанія» (COFCO Agri), «Європейська транспортна стивідорна компанія» (BUNGE), зустрівся з керівниками компаній-операторів. Голова АМПУ обговорив з учасниками ринку питання перспективного розвитку портів, організації взаємодії між різними портовими операторами на території порту, складнощі, що виникають зі сплатою коштів за користування послугою доступу портового оператора до причалу Адміністрації морських портів. Крім того, в ході робочої поїздки керівник підприємства зустрівся з лоцманським колективом філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», де підкреслив позицію щодо збереження лоцманської справи в складі єдиної морської лоцманської служби. «Мій досвід роботи в європейських компаніях підказує, що для дотримання високих стандартів надання лоцманських послуг, забезпечення безпеки мореплавства і охорони навколишнього середовища, ця сфера не повинна піддаватися впливу конкуренції. Демонополізація ринку лоцманських послуг може мати негативні наслідки»,— заявив керівник. Також Райвіс Вецкаганс зустрівся з керівництвом спеціалізованого морського порту «Ольвія» і зазначив невисоку ефективність використання портової території. На його думку, один із шляхів вирішення цього питання і збільшення вантажопотоку — можливість підготовки державної стивідорної компанії до майбутнього концесійного конкурсу або залучення в порт інших портових операторів. «Сьогодні перед усіма нами стоїть завдання підвищення ефективності роботи як самої АМПУ, так і всієї галузі, і на цьому шляху, як головний орієнтир, ми бачимо для себе централізацію і оптимізацію процесів. Але, перш за все, робота АМПУ має бути спрямована на удосконалення портової інфраструктури та усунення зайвих бар'єрів для бізнесу; на цьому ми всі і маємо сконцентруватися»,— резюмував пан Вецкаганс.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2017 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n