Єдина перспектива розвитку Херсонського морського торговельного порту – це концесія,— Володимир Омелян

21 лютого 2018 року в Міністерстві інфраструктури України відбулась нарада щодо покращення фінансового стану ДП «Херсонський морський торговельний порт». В нараді взяло участь керівництво Міністерства інфраструктури України, в.о. голови АМПУ Райвіс Вецкаганс, представники Херсонської філії ДП «АМПУ», ДП «Херсонський морський торговельний порт». За словами Заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка, за результатами діяльності у 2017 році ДП «Херсонський морський торговельний порт» виявився збитковим. «Міністерство інфраструктури отримало низку пропозицій від компаній, що зацікавлені у розвитку порту в рамках державно-приватного партнерства чи концесії. За підтримки ЄБРР та IFC з березня 2018 року планується розпочати роботу над техніко-економічним обґрунтуванням концесії Херсонського МТП, в якому будуть задіяні міжнародні консультанти. Завершення ТЕО та структури потенційної концесійної угоди планується до червня 2018 року. Це, в свою чергу, дасть можливість оголосити тендер на концесію «Херсонського МТП» до кінця 2018 року. Єдина перспектива розвитку порту – це концесія»,— заявив Міністр інфраструктури Володимир Омелян. Міністр інфраструктури також зазначив, що у АМПУ та Херсонського морського торговельного порту є спільне бачення щодо розподілу та передачі на баланс порту прилеглої  інфраструктури: «Це дозволить Херсонському порту нормально функціонувати та збільшити вантажопотік. Важливо правильно розподілити активи, зареєструвати їх і готуватись до концесії».

IМО і ЄБРР будуть спільно просувати інвестпроекти в портовому секторі

Міжнародна морська організація (International Maritime Organization — IМО) і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) підписали меморандум про взаєморозуміння, метою якого є просування і сприяння проектам, спрямованим на забезпечення безпеки і екологічності морського транспорту і портового сектора. Як повідомляє Seanews, партнерську угоду підписали генеральний секретар IMO Кітак Лім і перший віце-президент ЄБРР Філ Беннетт. Окрім спільної діяльності в зазначених сферах, IMO і ЄБРР мають намір надавати послуги з технічного консультування, проектування, планування, будівництва потужностей та інституційного розвитку. На початковому етапі плануються спільні проекти з владою Азербайджану, Грузії, Єгипту, Марокко, Тунісу та Туреччини. Як уточнили в IMO, в числі проектів, які можуть розраховувати на підтримку, можуть бути інвестпроекти в сфері екологічно чистих технологій перевезень, безпечного транспортування навалочних і небезпечних вантажів, спрощення процедур морського транспорту, електронних технологій ведення бізнесу, впровадження єдиного вікна, прийому сміття з суден, проведення навчань з ліквідації нафторозливів, скорочення атмосферних викидів, підвищення енергоефективності суден, інвестицій в інфраструктуру СПГ-бункерування, оцінки ризиків морської біоінвазії і розробок рекомендацій по створенню інфраструктури з прийому баластних вод, сприяння прийняттю і застосуванню Кейптаунської угоди про безпеку риболовних суден, а також можливості законодавчих реформ, пов'язаних з використанням судами берегових джерел енергії. ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку діяльності банку в країні в 1993 році його сукупні зобов'язання склали майже € 12,2 млрд в 377 проектах. Зараз ЄБРР фінансує кілька проектів у портовій та інфраструктурній галузях України, серед яких — будівництво зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill в морському порту «Южний». ЄБРР в 2017 році збільшив обсяг інвестицій в Україну в порівнянні з 2016 роком на 37% — до € 800 млн. Порти України

Для ефективної взаємодії портів і припортових станцій УЗ створює окрему дирекцію

У 2018 році ПАТ «Укрзалізниця» посилює взаємодію з портами та припортовими станціями. Для цього в товаристві буде створено окремий виробничий підрозділ з управління припортовими станціями. Це дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (ДН-5). Про це розповів в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час робочого візиту на Одещину. Дирекція діятиме на території регіональної філії «Одеська залізниця». Вона включатиме в себе всі 13 припортових станцій регіональної філії «Одеська залізниця» із залізничною інфраструктурою. Серед її основних завдань будуть, зокрема: забезпечення рівноправного доступу до перевезень всіх замовників, своєчасне та якісне перевезення вантажів, збільшення транзитних перевезень, розширення транспортних послуг та залучення інвестицій для комплексного розвитку залізничних перевезень. За словами Євгена Кравцова, удосконалення перевізного процесу та надання клієнтам залізничного транспорту нової якості транспортних послуг припортових станцій – це ключове завдання, яке дозволить Укрзалізниці збільшити вантажообіг транзитних та експортно-імпортних перевезень. «Сьогодні ми тісно взаємодіємо з АМПУ щодо розвитку залізничної інфраструктури в портах. Нам потрібно якнайшвидше вирішити проблему диспропорції в переробній спроможності морських портів і припортових станцій, а також збільшити пропускну здатність перевалочних комплексів та припортових станцій. Саме з цією метою і створюємо окрему дирекцію, яка займатиметься цими питаннями та здійснюватиме єдиний диспетчерський контроль над усім комплексом внутрішньо-портової роботи», – прокоментував Євген Кравцов. За його словами, дирекція також співпрацюватиме з портами з питань підвищення ефективності взаємодії залізничного та морського транспорту для якісного і швидкого обслуговування клієнтів у ланцюгу «залізниця – морські порти». «Дирекція залучатиме на залізничний транспорт додаткові обсяги вантажів з автомобільного та річкового транспорту. Дбатиме про зручне та раціональне виконання контролюючих операцій, зменшення часу на проходження митного огляду та оформлення документів на перевезення вантажів», – зазначив в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця». Передбачається, що ДН-5 створюватиметься шляхом відокремлення з Одеської та Херсонської дирекцій залізничних перевезень припортових станцій з персоналом, основними засобами та оборотними активами. Її штат буде укомплектовано кваліфікованими працівниками регіональної філії «Одеська залізниця» за рахунок реорганізації діючих дирекцій філії. Залізничний інформаційних портал

Представники бізнесу підтримали законопроект «Про внутрішній водний транспорт» № 2475 а

Міністерство інфраструктури вдячно представникам бізнесу за підтримку законопроекту «Про внутрішній водний транспорт» № 2475а та публічно зобов’язується під час підготовки законопроекту до другого читання доопрацювати питання доступу іноземних суден на ВВШ та річкового збору з урахуванням пропозиції АСС та ЕВА. На цьому наголосив Міністр інфраструктури Володимир Омелян під час наради щодо обговорення зазначеного законопроекту.  В обговоренні взяли  участь  народний депутат України Борис Козир, представник Єврокомісії в Україні Йоханес Бауер,  представників бізнесу: Cargill, Бунге Україна, ТОВ «Гермес-Трейдинг», ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», ТОВ «Портінвест», АСК «Укррічфлот», ТОВ «АДМ-Трейдинг», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «ДДСГ Шиппінг менеджмент» ТОВ «ТОВ СП «Нібулон», а також ДП «АМПУ»,  ДП «Укрводшлях», ДП «Адміністрація річкових портів», ДУ «Держгідрографія», Команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури. «Проект Закону України 2475а Про внутрішній водний транспорт є базовим законопроектом, який встановлює правила ведення бізнесу і без якого не можливий розвиток річних перевезень. Затягування з ухваленням цього закону  врешті-решт погіршує ситуацію для всіх гравців ринку. Міністерство інфраструктури зібрало для дискусії бізнес з метою вироблення компромісного рішення», зазначив Володимир Омелян. Міністр інфраструктури запропонував кроки на зустріч побажанням бізнесу, зокрема відтермінування запровадження річкового збору та відкритого доступу іноземних суден на ВВШ, а також відмовитись від створення підприємства з обслуговування ВВШ України.  З 10 присутніх на зустрічі компаній, 9 підтримали законопроект  на умовах запропонованих Міністром інфраструктури, це представники Cargill, Бунге Україна, ТОВ «Гермес- Трейдинг», ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», ТОВ «Портінвест», АСК «Укррічфлот», ТОВ «АДМ-Трейдинг», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «ДДСГ Шиппінг менеджмент». Представники ТОВ «ТОВ СП «Нібулон» не брали участь у голосуванні. Міністерство інфраструктури України

Які портові зернові термінали відкриють в Україні у 2018 році

За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства, валовий збір зерна в Україні в 2017 році складе 62 мільйони тонн. Новий 2018 рік обіцяє здивувати багатьох показниками по введенню в дію нових термінальних потужностей для перевалки зернових. Тож які об’єкти вже будуються і реально плануються до здачі в наступному році? Найбільший інвестиційний проект не тільки в морській галузі, але, схоже, і в Україні, сьогодні реалізує компанія «М. В. Карго» за допомогою Адміністрації морських портів України в порту «Південний». Компанія будує новий зерновий термінал потужністю 5 млн тонн на рік з ємностями для одноразового зберігання 290 тис. тонн зернових. Підтримку їй надає американська компанія Cargill, яка в подальшому викупить частку в побудованому об’єкті і стане оператором і ключовим клієнтом терміналу. Кредитне фінансування закупівель та будівництва здійснюють ЄБРР і Міжнародна фінансова корпорація. До речі, Cargill Inc. – найбільша світова компанія, що інвестує в харчове виробництво. Її дохід (в 2016 році – $ 107,1 млрд) перевищує ВВП України ($ 93,27 млрд). Компанія «М. В. Карго» також веде будівництво нового причалу № 25 довжиною 436 м з глибиною 16 м, який зможе приймати судна класу Post-Panamax дедвейтом понад 100 тис. тонн. Днопоглиблювальні роботи в акваторії порту «Южний» веде Адміністрація морських портів України. Вартість всього проекту, включаючи днопоглиблення, – $ 150 млн. Він реалізується за графіком – роботи ведуться цілодобово, вже виконано більше половини обсягу робіт. Завершення будівництва заплановано на перше півріччя 2018 року. Продовжить свій поетапний розвиток в порту «Південний» і найбільший в країні зерновий термінал «ТІС-Зерно». Термінал сьогодні є лідером в країні за обсягами перевалки. У 2016–2017 МР він перевалив 5,8 млн тонн зернових. Рекорд місячної навантаження було встановлено в серпні 2017 року – 800 тис. тонн. У 2018 року там планують побудувати додаткові ємності для зернових на 75 тис. тонн одноразового зберігання. В цілому пропускна спроможність терміналу зросте ще на 1 млн тонн. У подальших планах компанії будівництво нового причалу для прийому кейпсайз, розширення залізничних потужностей і доведення річний пропускної спроможності до 15 млн тонн. В Одеському морському порту компанія «Бруклін-Київ» спільно з АМПУ реалізує великий проект нового зернового терміналу потужністю 4,5 млн тонн. Будівництво йде з 2012 року і повинне була завершитися в 2016 році. Але АМПУ, яка повинна була побудувати новий причал 1-z, призначений для роботи зернового терміналу, не вклалася в намічені терміни. Інвестору довелося організовувати перевалку зерна через причал розташованого по сусідству контейнерного терміналу. Однак сьогодні в учасників проекту є впевненість, що в 2018 році причал довжиною 340 м буде зданий в експлуатацію, а компанія «Бруклін Київ» додасть до своїх ємностей для зберігання зернових ще 12 силосів місткістю 72 тис. тонн. Це дозволить компанії нормалізувати свою роботу і наростити потужність терміналу як мінімум на 1 млн тонн на рік. У тому ж Одеському порту компанія «Олімпекс Купе» будує четверту чергу свого терміналу. Її потужність – орієнтовно близько 1 млн тонн на рік. Вже закуплена і до кінця нинішнього року має запрацювати нова потужна суднонавантажувальних машина з новітньою системою пилоподавлення. Вона зможе працювати як в експортному, так і в імпортному варіанті, наприклад приймаючи зерно з річкового тоннажу. У лютому 2018 року планується завершення будівництва 12 силосів ємністю 60 тис. тонн одноразового зберігання. У Миколаєві реконструюється Миколаївський комбінат хлібопродуктів, придбаний групою компаній OREXIM. Старі складські ємності на 62 тис. тонн переобладнуються, за рахунок нових силосів, що є більш потужними і призначені для одночасного зберігання зерна до 120 тис. тонн, а для шроту, макухи – до 30 тис. тонн. На причал Миколаївського морського порту, де працює стивідорна компанія групи OREXIM, буде виведена галерея, і вже влітку 2018 роки там планується запуск зернового терміналу потужністю 2 млн тонн на рік. У морському порту «Чорноморськ» компанія «Трансгрейнтермінал» в 2018 році планує завершити будівництво першої черги свого терміналу. Зокрема, будуть здані силоси на 75 тис. тонн одноразового зберігання. Потужність першої черги за грубими підрахунками – 1,5 млн тонн на рік. В акваторії порту «Октябрськ» будує зерновий термінал компанія «Евровнешторг». До кінця нинішнього року вона планує запустити побудований за власний рахунок підхідний канал і морський причал довжиною 280 м з глибинами «на виріст» в 12,5 м (глибини БДЛК поки 10,3 м), а на початку наступного року – першу чергу терміналу зі складськими ємностями на 90 тис. тонн одноразового зберігання. Орієнтовна потужність першої черги терміналу – 1 млн тонн. В цілому ж проект передбачає наростити потужності до 4 млн тонн на рік з ємностями одноразового зберігання в 190 тис. тонн. Нарешті, вже згадана вище компанія «Новотех-Термінал» повинна добудувати свій зерновий комплекс в Одеському порту, довівши його до проектної потужності 3 млн тонн зерна в рік. У підсумку 2018 рік може стати рекордним в історії України за обсягом введених в експлуатацію термінальних зернових потужностей – 14 млн тонн і ємностей для одноразового зберігання на 916 тис. тонн. AGRONEWS

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n