Posco Daewoo купить частку в зерновому терміналі у Миколаєві

Корейська Posco Daewoo у вівторок підписала угоду з українською логістичною компанією Orexim Group про покупку експортного зернового терміналу в Миколаєві. Про це повідомляє південнокорейське видання Pulse. За інформацією видання, після завершення угоди частка Posco Daewoo в зерновому терміналі складе 75%. Вартість угоди не розкривається. Завершення будівництва очікується в липні 2019 року. Потужність терміналу, який буде відвантажувати на експорт в основному кукурудзу і пшеницю, складе 2,5 млн тонн на рік. За заявою Posco Daewoo, таким чином компанія зможе контролювати весь ланцюжок постачання зерна, виробленого в Україні, і ефективно керувати запасами. Правочин також сприятиме продовольчій безпеці Кореї. Постачання зерна до цієї країни у значній мірі залежать від експорту, при цьому самозабезпеченість кукурудзою і пшеницею становить 1%. Тільки в 2017 році було імпортовано 10 млн тонн кукурудзи і 5 млн тонн пшениці. Posco Daewoo стала першою корейською компанією, що має в управлінні зерновий термінал за кордоном. Раніше стало відомо, що Posco Daewoo цікавиться також розвитком другого терміналу морського порту «Чорноморськ» із використанням причалів №№ 7–9. Компанія розглядає цю територію як перспективний майданчик для будівництва комплексу з перевалки зернових вантажів і продуктів їх переробки. Orexim Group в лютому 2018 року залучила кредит Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) в розмірі €31 млн на реконструкцію і модернізацію ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». Планувалося, що після модернізації річна потужність перевалки на підприємстві складе 2 млн тонн, місткість складів збільшиться з 60 тис. nонн до 150 тис. nонн. Введення в дію модернізованого терміналу мало відбутися в 2018 році, але було перенесене на більш пізній термін. У лютому 2018 року Orexim Group ввела в експлуатацію шосту чергу морського перевантажувального терміналу «Евері» в Миколаївському морському порту, збільшивши сумарну ємність резервуарного парку терміналу до 175 тис. кубометрів (40 резервуарів, обсяг зберігання — до 160 тис. тонн). Річна перевантажувальна потужність резервуарного парку збільшилася до 1,6 млн тонн. Група Orexim займається експортом сільськогосподарської продукції, надає портові та логістичні послуги. Основними активами групи є морський перевантажувальний термінал «Евері» в Миколаївському морському порту і Миколаївський комбінат хлібопродуктів (придбаний в 2016 році). З початку діяльності в 2004 році група інвестувала в розвиток понад $100 млн. Posco Daewoo Corporation (штаб-квартира — Сеул), колишня Daewoo Corporation — одна з найбільших корейських торгових корпорацій, дочірня компанія Posco. Компанія розвиває бізнес у трьох основних сегментах: міжнародна торгівля, розвиток видобутку сировини, і менеджмент проектів.

HHLA збільшила потужності терміналу в порту Гамбург за рахунок залізничної інфраструктури

Проект дозволить збільшити річну пропускну спроможність терміналу приблизно на 200 тис. TEU, до 850 тис. TEU. Компания Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) на четверть увеличила производительность контейнерного терминала Burchardkai (СТВ) в порту Гамбург, который и до модернизации считался крупнейшим в Европе. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на информацию компании. HHLA построила два дополнительных ж/д пути и поставила два новых козловых крана, расширив железнодорожный терминал. Теперь железнодорожный терминал имеет десять путей (раньше было восемь). На каждом пути терминал может обработать ж/д составы, длина которых составляет 740 метров. Обрабатывать грузы теперь будут четыре крана вместо двух. Оба новых крана разработаны и построены компанией Kocks Ardelt Kranbau с учетом пожеланий HHLA. Оборудование работает на электричестве и спроектировано таким образом, чтобы повысить безопасность труда рабочих. Федеральное управление железных дорог Германии внесло свой вклад в расходы по проекту, выделив 13 млн евро в рамках программы, направленной на стимулирование комбинированных перевозок. «Мы вновь расширили возможности железнодорожного терминала, чтобы предоставить клиентам больше дополнительных возможностей. Четыре рельсовых козловых крана, которые работают независимо друг от друга, обеспечивают более гибкий график обработки грузов и разгружают ж/д пути, увеличивая их пропускную способность»,— сказал управляющий директор CTB Андреас Холлманн. По его словам, благодаря модернизации, пропускная способность ж/д терминала увеличится на 25%. Проект позволит нарастить годовую пропускную способность терминала примерно на 200 тыс. TEU, до 850 тыс. TEU. С 2010 года годовая пропускная способность ж/д терминала CTB выросла почти на 50%. Одновременно доля железнодорожного транспорта в общем объеме контейнеров в порту Гамбурга также заметно увеличилась за семь лет — на 6,3%, до 42,8% в 2017 году. Рост этого показателя делает Гамбург крупнейшим железнодорожным портом в Европе. По словам члена исполнительного совета HHLA Йенса Хансена, расширение железнодорожных транспортных мощностей в CTB может еще больше увеличить долю ж/д перевозок. «Многочисленные высокоскоростные железнодорожные сообщения предоставляют порту Гамбург явное преимущество перед другими европейскими портами. Мы считаем, что железнодорожное сообщение значительно увеличится с 2020 года, но к этому мы уже отлично подготовимся»,— заявил он. После ввода в эксплуатацию новых автомобильных и железнодорожных мостов Вальтерсхофера, CTB хочет иметь два подъездных пути к железной дороге порта Гамбург, а также дополнительный фидер к ж/д терминалу. Проект для строительства дополнительных путей, который сейчас находится на рассмотрении в администрации порта Гамбурга, должен быть завершен в 2020 году. HHLA продолжит инвестировать в расширение своих терминальных мощностей и в развитие интермодальных перевозок. К 2022 году компания намерена вложить в подразделение Port Logistics 800 млн евро, из которых 450 млн евро предназначены для сегмента контейнеров, а 350 млн евро — для интермодального сегмента. Ранее ЦТС писал о том, что компания HHLA и компания Hyperloop Transportation Technologies объявили о создании совместного предприятия, цель которого состоит в разработке и выводе на рынок системы для высокоскоростной транспортировки морских контейнеров по суше в порты и из них. На первом этапе предусмотрено построить для испытаний перегрузочную станцию на одном из терминалов HHLA в Гамбурге и разработать транспортную капсулу для стандартных морских контейнеров. cfts.org.ua

Впровадження цифрового логістичного інкубатора стимулюватиме інновації в портовому секторі,— Володимир Омелян

Сьогодні, 11 січня 2019 року, в Міністерстві інфраструктури відбулась зустріч щодо реалізації проекту «Цифровий логістичний інкубатор». Міністр інфраструктури України Володимир Омелян разом з представниками Адміністрації морських портів України, некомерційного інкубатору ІT-проектів «1991 Open Data Incubator», Офісу підтримки реформ Міністерства обговорили перспективи цифровізації в інфраструктурних проектах. Участь у зустрічі також взяли Танія Амар – директор Агрітім Канада в Україні та Джейхун Остовар – радник з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Володимир Омелян подякував міжнародним партнерам за плідну співпрацю і підтримку, яка відіграла важливу роль в успішному проходженні аудиту ІМО, та окреслив перспективи ІT-проектів в сфері транспорту: «Міністерство активно здійснює реформування сектору транспортної інфраструктури, зокрема у сфері цифровізації та інновацій, підвищення прозорості, відкритості даних та покращення логістичних послуг. Всі ці пріоритети будуть задіяні у новому проекті цифрового логістичного інкубатора, який реалізовуватиметься за підтримки АМПУ. У нас є гарний приклад роботи інкубатора в залізничному секторі. Я вірю, що ми можемо повторити цей успіх у морському секторі, який особливо прагне інновацій»,— заначив Міністр інфраструктури. Володимир Омелян підкреслив, що для збільшення транзитного потенціалу Україна повинна забезпечити конкурентні логістичні послуги користувачам вантажів: «На мій погляд, прогрес може бути досягнутий в рамках реалізації таких напрямків. По-перше, автоматизація логістики і використання роботів — це застосування комп'ютерного програмного забезпечення та автоматизованих машин і устаткування для підвищення ефективності логістичних операцій. По-друге, розвиток автономних транспортних засобів. По-третє, Big data. Досвід успішних інтернет-компаній не залишає сумнівів в тому, що інформація стала важливим елементом конкурентної диференціації. Далі — симуляція і віртуальна реальність. Доступність широкого спектру додатків для роботи з великими даними надасть операторам портів, логістичним фірмам і постачальникам послуг можливість скористатися перевагами програмного забезпечення для моделювання. Різні операції в порту можуть бути змодельовані для аналізу робочих потоків, виявлення можливих бар'єрів і оцінки різних сценаріїв проектування і пропускної здатності. Моделювання буде грати важливу роль, коли автоматизоване устаткування і робототехнічне обладнання використовуватиметься в портовому і логістичному секторі. Очікуємо, що технологія буде підтримувати як портові послуги, так і логістику, одночасно підвищуючи ефективність процесу ланцюжка поставок»,— підсумував Міністр інфраструктури. Адміністрація морських портів України підтримує позицію Міністерства інфраструктури та готова до співпраці з учасниками проекту, зацікавленість висловили також і міжнародні партнери, присутні на зустрічі. Міністр інфраструктури висловив сподівання щодо успішної реалізації проекту: «Я вважаю, що впровадження цифрового портового логістичного інкубатора призведе до підвищення якості логістичних послуг, стимулюватиме інновації в портовому секторі і в цілому підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Сподіваюсь, що наші міжнародні партнери підтримають реалізацію цього проекту на базі Центру Транспортних Інновацій, який має стати платформою для всіх акселераційних та інкубаторських програм в транспортній галузі»,— зазначив Володимир Омелян.

Maersk продає балкерний бізнес Hamburg Süd китайської компанії

Датская транспортно-логистическая компания A. P. Moller-Maersk продает китайской China Navigation Company балкерный бизнес Hamburg Süd, который включает Rudolf A. Oetker (RAO), Furness Withy Chartering и балкерные операции Alianca Navegacao e Logistica (Aliabulk). Об этом сообщает ТАСС. Балкерные операции Hamburg Süd координируются из центров в Гамбурге, Лондоне, Мельбурне и Рио-де-Жанейро и выполняются флотом из около 45 зафрахтованных судов классов Handysize, Supramax/Ultramax и Kamsarmax/Panamax. В сделку не вошли танкерные операции RAO Tankers. Параметры сделки не сообщаются. Стороны рассчитывают закрыть сделку в первом квартале 2019 года при условии получения необходимых согласований. «Hamburg Süd, как и планировалось, сосредотачивается на развитии линейного бизнеса под брендами Hamburg Süd и Alianca», — отметил генеральный директор Hamburg Süd Арнт Весперманн. Решение о продаже балкерного бизнеса принято в рамках текущей реорганизации Maersk, направленной на превращение группы в единую интегрированную контейнерную и логистическую компанию. Maersk приобрела Hamburg Süd в 2017 году. Сумма сделки составила €3,7 млрд. Помимо контейнерного бизнеса Hamburg Süd, сделка включала флот из 55 зафрахтованных танкеров и балкеров, которым управляли три дочерних предприятия. A. P. Moller-Maersk Group (штаб-квартира — Копенгаген) — интегрированный транспортно-логистический холдинг, в состав которого входят крупнейшая судоходная линия мира Maersk Line, оператор контейнерных терминалов APM Terminals, компании логистического и производственного секторов. Корпорация представлена в 130 странах. Штат — около 90 тыс. сотрудников. Компания в 2017 году сократила убыток по сравнению с 2016 годом на 39% — до $1,164 млрд. ports.com.ua

Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року

Уряд схвалив оновлену Морську доктрину на період до 2035 року. Це комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритети послідовної морської політики України на довгострокову перспективу, спрямованої на утвердження України як морської держави. Прийняття рішення дасть змогу реалізувати національні інтереси України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах територіального моря України з урахуванням дій Російської Федерації як країни-агресора, інтенсифікувати розвиток морської індустрії на основі сучасних технологій та перетворити її на потужний сектор економіки, посилити інтеграційні зв’язки зі світовим морським співтовариством, забезпечити сталий розвиток морської індустрії та приморських регіонів країни, виконати соціальні і культурні завдання, пов’язані із морською діяльністю, збереженням біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного та Азовського морів. Детальніше

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n