Уряд розглянув основи Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року

Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility), − Володимир Омелян

Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.

Порошенко внесе у Раду як першочерговий законопроект про концесію

Президент України Петро Порошенко внесе до парламенту як першочерговий законопроект «Про концесію». Про це він заявив на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області. Головуючий на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області Президент Порошенкозаявив, що поділяє позицію бізнесменів щодо необхідності невідкладного прийняття законопроекту «Про концесії». «Верховна Рада навіть зараз, під час передвиборчих перегонів, демонструє робочий стан. Хоча й відбуваються бурхливі дискусії. Але, за результатом, депутати все ж ухвалюють актуальні закони, що є заслугою голови парламенту і коаліції. Я подам як невідкладний законопроект „Про концесії“ на розгляд парламенту. Бо це може дати потужний імпульс до залучення іноземних інвестицій у нашу економіку, а також визнання України як вигідного логістичного центру Європи», — наголосив Порошенко. Глава держави також висловив сподівання, що бізнес допоможе будувати в Україні логістичні хаби, в тому числі в портах Одеської області. Джерело: Укрінформ

На Дніпрі відкрилася навігація

Поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС). Про це йдеться в наказі Державної служби морського та річкового транспорту (Морський адміністрації), який оприлюднено прес-службою відомства. «Затвердити дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах річки Дніпро в 2019 році, за умови плавання суден виключно в світлий час доби, при сприятливих метеорологічних умовах, до повного встановлення засобів навігаційного обладнання та завершення проведення регламентних робіт на ділянках внутрішніх водних шляхів, використовуваних для плавання. (…) Відкриття та закриття навігації здійснюється о 8:00 відповідної дати», — йдеться в документі. Наказом Морської адміністрації визначено дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах Дніпра. Зокрема, навігація на Каховському шлюзі буде здійснюватися з 6 березня по 5 грудня, Запорізькому РГС — з 6 березня по 4 грудня, Кременчуцькому шлюзі — з 12 березня по 21 листопада, Дніпродзержинському — з 19 березня по 21 листопада, Канівському — з 26 березня по 30 вересня і Київському шлюзі — з 2 квітня по 15 листопада. З урахуванням фактичних метеорологічних умов, дати відкриття та закриття навігації можуть бути змінені з відповідним оповіщенням. Навігація на Дніпрі в 2018 році відкрилася наприкінці березня і завершилася 15 листопада на Київському шлюзі, 20 грудня — на Канівському шлюзі, 25 грудня — на Кременчуцькому шлюзі, 28 грудня — на Дніпродзержинському шлюзі, 5 січня 2019 року — на Запорізькому РГС і 8 січня — на Каховському шлюзі. ports.com.ua

Posco Daewoo купить частку в зерновому терміналі у Миколаєві

Корейська Posco Daewoo у вівторок підписала угоду з українською логістичною компанією Orexim Group про покупку експортного зернового терміналу в Миколаєві. Про це повідомляє південнокорейське видання Pulse. За інформацією видання, після завершення угоди частка Posco Daewoo в зерновому терміналі складе 75%. Вартість угоди не розкривається. Завершення будівництва очікується в липні 2019 року. Потужність терміналу, який буде відвантажувати на експорт в основному кукурудзу і пшеницю, складе 2,5 млн тонн на рік. За заявою Posco Daewoo, таким чином компанія зможе контролювати весь ланцюжок постачання зерна, виробленого в Україні, і ефективно керувати запасами. Правочин також сприятиме продовольчій безпеці Кореї. Постачання зерна до цієї країни у значній мірі залежать від експорту, при цьому самозабезпеченість кукурудзою і пшеницею становить 1%. Тільки в 2017 році було імпортовано 10 млн тонн кукурудзи і 5 млн тонн пшениці. Posco Daewoo стала першою корейською компанією, що має в управлінні зерновий термінал за кордоном. Раніше стало відомо, що Posco Daewoo цікавиться також розвитком другого терміналу морського порту «Чорноморськ» із використанням причалів №№ 7–9. Компанія розглядає цю територію як перспективний майданчик для будівництва комплексу з перевалки зернових вантажів і продуктів їх переробки. Orexim Group в лютому 2018 року залучила кредит Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) в розмірі €31 млн на реконструкцію і модернізацію ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». Планувалося, що після модернізації річна потужність перевалки на підприємстві складе 2 млн тонн, місткість складів збільшиться з 60 тис. nонн до 150 тис. nонн. Введення в дію модернізованого терміналу мало відбутися в 2018 році, але було перенесене на більш пізній термін. У лютому 2018 року Orexim Group ввела в експлуатацію шосту чергу морського перевантажувального терміналу «Евері» в Миколаївському морському порту, збільшивши сумарну ємність резервуарного парку терміналу до 175 тис. кубометрів (40 резервуарів, обсяг зберігання — до 160 тис. тонн). Річна перевантажувальна потужність резервуарного парку збільшилася до 1,6 млн тонн. Група Orexim займається експортом сільськогосподарської продукції, надає портові та логістичні послуги. Основними активами групи є морський перевантажувальний термінал «Евері» в Миколаївському морському порту і Миколаївський комбінат хлібопродуктів (придбаний в 2016 році). З початку діяльності в 2004 році група інвестувала в розвиток понад $100 млн. Posco Daewoo Corporation (штаб-квартира — Сеул), колишня Daewoo Corporation — одна з найбільших корейських торгових корпорацій, дочірня компанія Posco. Компанія розвиває бізнес у трьох основних сегментах: міжнародна торгівля, розвиток видобутку сировини, і менеджмент проектів.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n