У тендері на днопоглиблення в порту Чорноморськ візьмуть участь чотири світові компанії

Процедуру проведення відкритих торгів за проектом днопоглиблення в порту Чорноморськ розблоковано. Розкриття тендерних пропозицій відбулось 9 лютого. «Наразі відомі всі учасники. Серед них -  чотири провідні світові компанії: China Harbour Engineering Company Ltd. (Китай), LTD Novadeal (дочірнє підприємство групи компаній DEME Group, Бельгія), Jan De Nul n.v. (Нідерланди), Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди). Також у аукціоні планує брати  участь  українська компанія «Укрстройсервіс», - розповів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Процедура відкритих торгів передбачає закупівлю робіт через систему ProZorro за двома лотами. Перший лот включає реконструкцію підхідного морського каналу порту Іллічівської філії ДП «АМПУ» з досягненням глибини у морському каналі порту до 16 м, другий лот − реконструкцію операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» із збільшенням глибини до 15 м. В рамках реалізації проекту під час днопоглиблювальних робіт планується вилучити загалом майже 2 мільйони кубометрів ґрунту. Очікувана вартість за першим лотом − 91 769 365 грн. без ПДВ, за другим − 353 032 189 грн. без ПДВ. «Основна мета реконструкції морського підхідного каналу у порту Чорноморськ − розширення його можливостей щодо безпечного та надійного прийому великовантажних суден з осадкою 14,5 м. Цим задовольнимо зростаючі потреби судновласників та збільшимо обсяги вантажопереробки», − наголосив Райвіс Вецкаганс. Нагадаємо, 6 лютого 2018 року Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель по відкритих торгах за Проектом «Реконструкція підхідного морського каналу порту та операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» припинила розгляд скарги ТОВ «ЛІГОС УА» від 18 січня 2018 року. З рішенням АМКУ можна ознайомитися на офіційному сайті ProZorro за посиланням  https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-14-001695-c.

Для ефективної взаємодії портів і припортових станцій УЗ створює окрему дирекцію

У 2018 році ПАТ «Укрзалізниця» посилює взаємодію з портами та припортовими станціями. Для цього в товаристві буде створено окремий виробничий підрозділ з управління припортовими станціями. Це дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (ДН-5). Про це розповів в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час робочого візиту на Одещину. Дирекція діятиме на території регіональної філії «Одеська залізниця». Вона включатиме в себе всі 13 припортових станцій регіональної філії «Одеська залізниця» із залізничною інфраструктурою. Серед її основних завдань будуть, зокрема: забезпечення рівноправного доступу до перевезень всіх замовників, своєчасне та якісне перевезення вантажів, збільшення транзитних перевезень, розширення транспортних послуг та залучення інвестицій для комплексного розвитку залізничних перевезень. За словами Євгена Кравцова, удосконалення перевізного процесу та надання клієнтам залізничного транспорту нової якості транспортних послуг припортових станцій – це ключове завдання, яке дозволить Укрзалізниці збільшити вантажообіг транзитних та експортно-імпортних перевезень. «Сьогодні ми тісно взаємодіємо з АМПУ щодо розвитку залізничної інфраструктури в портах. Нам потрібно якнайшвидше вирішити проблему диспропорції в переробній спроможності морських портів і припортових станцій, а також збільшити пропускну здатність перевалочних комплексів та припортових станцій. Саме з цією метою і створюємо окрему дирекцію, яка займатиметься цими питаннями та здійснюватиме єдиний диспетчерський контроль над усім комплексом внутрішньо-портової роботи», – прокоментував Євген Кравцов. За його словами, дирекція також співпрацюватиме з портами з питань підвищення ефективності взаємодії залізничного та морського транспорту для якісного і швидкого обслуговування клієнтів у ланцюгу «залізниця – морські порти». «Дирекція залучатиме на залізничний транспорт додаткові обсяги вантажів з автомобільного та річкового транспорту. Дбатиме про зручне та раціональне виконання контролюючих операцій, зменшення часу на проходження митного огляду та оформлення документів на перевезення вантажів», – зазначив в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця». Передбачається, що ДН-5 створюватиметься шляхом відокремлення з Одеської та Херсонської дирекцій залізничних перевезень припортових станцій з персоналом, основними засобами та оборотними активами. Її штат буде укомплектовано кваліфікованими працівниками регіональної філії «Одеська залізниця» за рахунок реорганізації діючих дирекцій філії. Залізничний інформаційних портал

В Одесі відбулось засідання Ради порту

7 лютого 2018 року в Адміністрації Одеського морського порту відбулося засідання Ради порту, в ході якого учасники підвели підсумки роботи підприємства за минулий рік. Звіт про виконану роботу представив начальник Адміністрації Ігор Ткачук. Діяльність Адміністрації Одеського порту була визнана задовільною, що закріплено в протоколі засідання. У 2017 році Адміністрація морських портів України та її Одеська філія особливу увагу приділили проектам модернізації гідротехнічних споруд і дорожньої інфраструктури, створенню нових перевалочних потужностей. Серед проектів розвитку Одеського порту можна відзначити будівництво причалу 1-з Андросовського молу, початок реконструкції причалу № 7 Карантинної гавані, введення в експлуатацію після реконструкції 2-ї черги транспортної естакади, розширення за рахунок коштів приватних інвесторів перевалочних потужностей зернових і контейнерних вантажів на Карантинному, Військовому і Андросовському молах. «У 2017 році керівництво Одеської філії АМПУ успішно впоралося з завданнями щодо реалізації проектів розвитку Одеського порту, і в цьому році подальша реалізація інвестиційних проектів, а також проведення робіт з днопоглиблення, будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, модернізації і покращення роботи припортових станцій і під'їзних залізничних шляхів залишаються пріоритетними в роботі філії. Все це є складовою загального плану АМПУ з розвитку портової галузі, і в результаті має призвести до зростання вантажообігу Одеського порту»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Як зазначив Ігор Ткачук, при формуванні політики адміністрації порту рішення, прийняті на засіданнях Ради порту і за участю Асоціації стивідорів ОМТП, грають важливу роль. У минулому році відбулися 5 засідань Ради порту, на які були винесені 34 питання, що стосуються стратегії подальшого розвитку, і прийнято відповідні рішення. З них — невиконаними через об'єктивні причини залишилися лише 4. Серед позитивних тенденцій 2017 року Ігор Ткачук також назвав своєчасне затвердження Кабінетом міністрів України фінансового плану АМПУ, а також фінансового плану Одеського філіалу на 2018 рік. Крім цього, учасники зібрання обговорили і проблемні питання в роботі порту, в тому числі ситуацію з надходженням вантажопотоків. Також було прийнято рішення про невідкладні заходи щодо вдосконалення системи диспетчеризації залізничних операцій в порту і необхідності спільного звернення у зв'язку із затримками судів на вимогу Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.

Рада порту в Южному погодила План-схему розвитку порту до 2038 року

8 лютого Ради порту «Южний» погодила «План-схему розвитку морського порту «Южний», розроблену ДП «ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ». «Планом розвитку морського порту «Южний» передбачено реалізацію 25 інвестиційних проектів АМПУ спільно з державними та приватними інвесторами. Реалізація цих проектів безумовно призведе до значного збільшення навантаження на інфраструктуру залізничних  та автомобільних доріг, систем енерго-, газо- і водопостачання, а це означає, що є необхідність у проведенні розрахунків для поступового планового розвитку та модернізації цієї інфраструктури синхронно з реалізацією інвестиційних проектів. Від ефективної роботи порту і успішного запуску всіх запланованих проектів залежить збереження близько 10 тис. існуючих і створення приблизно 3,5 тис. нових робочих місць»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Голова Ради морського порту «Южний», начальник адміністрації порту Максим Широков представив основні проектні рішення і розрахункові показники, визначені Планом-схемою розвитку морського порту «Южний». За підсумками обговорення, членами Ради порту було прийнято рішення про погодження в цілому Плану-схеми розвитку морського порту «Южний» до 2038 року. На основі Схеми розвитку наземної частини порту Южний буде розроблено ТЕО залізничної, автомобільної та енергетичної інфраструктури. Зокрема, прийнято рішення про необхідність реалізації ТЕО розвитку залізничної інфраструктури на ділянках від станцій Чорноморська до Берегової, Хімічної та Промислової. На Раді порту «Южний» група компаній ТІС також звернулася до АМПУ з проханням про днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до операційної акваторії причалів терміналів Групи ТІС до 19 метрів у зв'язку з майбутнім дворазовим збільшенням обсягів експорту окатишів Ferrexpo. «План-схема розвитку морського порту «Южний» до 2038 року — це проектна робота, яка визначає концепцію основних напрямків розвитку морського порту, залізничних і автодорожніх шляхів, територій, прилеглих до порту і систем енергозабезпечення підприємств, терміналів, розташованих у морському порту «Южний». Ця робота — тільки перший етап, на базі якого будуть розроблені техніко-економічні обґрунтування окремо кожного з основних напрямків розвитку порту і його інфраструктури» — розповів Максим Широков. В рамках заходів, спрямованих на підвищення рівня комунікацій між адміністрацією морського порту «Южний», портовими операторами, стивідорними компаніями, органами місцевого самоврядування та науковими організаціями, головою Ради морського порту «Южний» було прийнято рішення про створення електронного ресурсу, який забезпечить достатній рівень обміну інформацією щодо пропозицій, зауважень та доповнень до основних розрахунків і проектних рішень План-схеми. У засіданні взяли участь голова та члени Ради порту, керівник «АМПУ» Райвіс Вецкаганс, представники Одеської обласної державної адміністрації, голова Лиманської райдержадміністрації, міський голова м.Южний, керівництво Служби автомобільних доріг в Одеській області, ПАТ «Укрзалізниці», «Одеської залізниці», керівники і провідні інженери науково-дослідних інститутів, які брали участь у розробці плану-схеми.

Які портові зернові термінали відкриють в Україні у 2018 році

За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства, валовий збір зерна в Україні в 2017 році складе 62 мільйони тонн. Новий 2018 рік обіцяє здивувати багатьох показниками по введенню в дію нових термінальних потужностей для перевалки зернових. Тож які об’єкти вже будуються і реально плануються до здачі в наступному році? Найбільший інвестиційний проект не тільки в морській галузі, але, схоже, і в Україні, сьогодні реалізує компанія «М. В. Карго» за допомогою Адміністрації морських портів України в порту «Південний». Компанія будує новий зерновий термінал потужністю 5 млн тонн на рік з ємностями для одноразового зберігання 290 тис. тонн зернових. Підтримку їй надає американська компанія Cargill, яка в подальшому викупить частку в побудованому об’єкті і стане оператором і ключовим клієнтом терміналу. Кредитне фінансування закупівель та будівництва здійснюють ЄБРР і Міжнародна фінансова корпорація. До речі, Cargill Inc. – найбільша світова компанія, що інвестує в харчове виробництво. Її дохід (в 2016 році – $ 107,1 млрд) перевищує ВВП України ($ 93,27 млрд). Компанія «М. В. Карго» також веде будівництво нового причалу № 25 довжиною 436 м з глибиною 16 м, який зможе приймати судна класу Post-Panamax дедвейтом понад 100 тис. тонн. Днопоглиблювальні роботи в акваторії порту «Южний» веде Адміністрація морських портів України. Вартість всього проекту, включаючи днопоглиблення, – $ 150 млн. Він реалізується за графіком – роботи ведуться цілодобово, вже виконано більше половини обсягу робіт. Завершення будівництва заплановано на перше півріччя 2018 року. Продовжить свій поетапний розвиток в порту «Південний» і найбільший в країні зерновий термінал «ТІС-Зерно». Термінал сьогодні є лідером в країні за обсягами перевалки. У 2016–2017 МР він перевалив 5,8 млн тонн зернових. Рекорд місячної навантаження було встановлено в серпні 2017 року – 800 тис. тонн. У 2018 року там планують побудувати додаткові ємності для зернових на 75 тис. тонн одноразового зберігання. В цілому пропускна спроможність терміналу зросте ще на 1 млн тонн. У подальших планах компанії будівництво нового причалу для прийому кейпсайз, розширення залізничних потужностей і доведення річний пропускної спроможності до 15 млн тонн. В Одеському морському порту компанія «Бруклін-Київ» спільно з АМПУ реалізує великий проект нового зернового терміналу потужністю 4,5 млн тонн. Будівництво йде з 2012 року і повинне була завершитися в 2016 році. Але АМПУ, яка повинна була побудувати новий причал 1-z, призначений для роботи зернового терміналу, не вклалася в намічені терміни. Інвестору довелося організовувати перевалку зерна через причал розташованого по сусідству контейнерного терміналу. Однак сьогодні в учасників проекту є впевненість, що в 2018 році причал довжиною 340 м буде зданий в експлуатацію, а компанія «Бруклін Київ» додасть до своїх ємностей для зберігання зернових ще 12 силосів місткістю 72 тис. тонн. Це дозволить компанії нормалізувати свою роботу і наростити потужність терміналу як мінімум на 1 млн тонн на рік. У тому ж Одеському порту компанія «Олімпекс Купе» будує четверту чергу свого терміналу. Її потужність – орієнтовно близько 1 млн тонн на рік. Вже закуплена і до кінця нинішнього року має запрацювати нова потужна суднонавантажувальних машина з новітньою системою пилоподавлення. Вона зможе працювати як в експортному, так і в імпортному варіанті, наприклад приймаючи зерно з річкового тоннажу. У лютому 2018 року планується завершення будівництва 12 силосів ємністю 60 тис. тонн одноразового зберігання. У Миколаєві реконструюється Миколаївський комбінат хлібопродуктів, придбаний групою компаній OREXIM. Старі складські ємності на 62 тис. тонн переобладнуються, за рахунок нових силосів, що є більш потужними і призначені для одночасного зберігання зерна до 120 тис. тонн, а для шроту, макухи – до 30 тис. тонн. На причал Миколаївського морського порту, де працює стивідорна компанія групи OREXIM, буде виведена галерея, і вже влітку 2018 роки там планується запуск зернового терміналу потужністю 2 млн тонн на рік. У морському порту «Чорноморськ» компанія «Трансгрейнтермінал» в 2018 році планує завершити будівництво першої черги свого терміналу. Зокрема, будуть здані силоси на 75 тис. тонн одноразового зберігання. Потужність першої черги за грубими підрахунками – 1,5 млн тонн на рік. В акваторії порту «Октябрськ» будує зерновий термінал компанія «Евровнешторг». До кінця нинішнього року вона планує запустити побудований за власний рахунок підхідний канал і морський причал довжиною 280 м з глибинами «на виріст» в 12,5 м (глибини БДЛК поки 10,3 м), а на початку наступного року – першу чергу терміналу зі складськими ємностями на 90 тис. тонн одноразового зберігання. Орієнтовна потужність першої черги терміналу – 1 млн тонн. В цілому ж проект передбачає наростити потужності до 4 млн тонн на рік з ємностями одноразового зберігання в 190 тис. тонн. Нарешті, вже згадана вище компанія «Новотех-Термінал» повинна добудувати свій зерновий комплекс в Одеському порту, довівши його до проектної потужності 3 млн тонн зерна в рік. У підсумку 2018 рік може стати рекордним в історії України за обсягом введених в експлуатацію термінальних зернових потужностей – 14 млн тонн і ємностей для одноразового зберігання на 916 тис. тонн. AGRONEWS

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n