АМПУ вітає затвердження Урядом Порядку взаємодії з Державною екологічною інспекцією у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії порту

“Рішення, прийняте Урядом на засіданні 17 липня 2019 року — це довгоочікуваний крок, що відповідає європейській практиці та буде сприяти запровадженню в портах України цивілізованих та прозорих правил контролю за станом екологічної безпеки акваторій морських портів України”,— відзначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Порядок взаємодії АМПУ та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту чітко розмежовує сферу відповідальності кожного з учасників і встановлює для них чіткий алгоритм дій. АМПУ, згідно з документом, здійснює моніторинг та контроль екологічного стану акваторій морських портів на предмет їх забруднення. У разі виявлення забруднення АМПУ з метою підтвердження цього факту здійснює відбір проб морської води у фонових точках для визначення концентрацій забруднюючих речовин у місці найменшого антропогенного навантаження та викликає екологічну інспекцію для відбору проб в місці забруднення. Лише після порівняння показників лабораторного дослідження обох проб і фіксації погіршення якості води в місці забруднення за наявності обґрунтованих підстав вважати, що це забруднення відбулося з судна, представники Державної екологічної інспекції України спільно з представниками Морської адміністрації мають право піднятися на борт судна з метою взяття проб на судні. Порядок прийнятий в редакції Міністерства інфраструктури України та раніше отримав підтримку бізнесу та профільних асоціацій. “АМПУ вдячна усім експертам, які разом з нашими фахівцями працювали над підготовкою цього Порядку, особливо Державній регуляторній службі та Європейській Бізнес Асоціації, Міністерству інфраструктури та Морській адміністрації. Ми також вдячні Президенту України Володимиру Зеленському та його Офісу за особливу увагу до цього питання. Рішення Кабінету міністрів дозволить нам нарешті запровадити в Україні прозорі правила проведення перевірок та забезпечити ефективну комунікацію між усіма зацікавленими сторонами – адміністраціями портів, екоінспекцією та судновласниками”,— вважає Райвіс Вецкаганс. АМПУ, як відповідальний водокористувач, що контролює стан акваторії портів і далі буде впроваджувати в Україні європейські підходи і стандарти у забезпеченні екологічної безпеки та взаємодії держави та бізнесу. Наступним етапом має стати затвердження Кабміном порядку забору проб і методики розрахунку збитків, завданих навколишньому природному середовищу в результаті виявлених забруднень.

Корейська компанія POSCO DAEWOO CORPORATION зацікавилася низкою проектів в Миколаївському порту

16 липня 2019 року в адміністрації Миколаївського морського порту відбулась розширена зустріч спеціалістів та керівництва адміністрації з іноземною делегацією корейської компанії POSCO DAEWOO CORPORATION та керівництвом OREXIM GROUP. Перевіривши будівництво терміналу та хід реконструкції причалу № 10, представники компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP обговорили з керівництвом адміністрації Миколаївського морського порту можливу співпрацю на умовах державно-приватного партнерства на інших інвестиційних майданчиках порту, а саме на причалах № 14(А), 16, 17. Начальник Миколаївської філії ДП «АМПУ» Олег Проточенко ознайомив гостей з особливостями географічного розташування потужностей порту, виробничими характеристиками портових терміналів, вантажами на причалах, характеристиками автомобільних та залізничних підходів до порту Миколаїв та представив інвестиційні проекти порту. Сторони зазначили, що адміністрація Миколаївського морського порту – надійний партнер, а порт Миколаєва — цікавий та перспективний майданчик для інвестицій, з великим потенціалом подальшого розвитку, у якому компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP мають наміри брати активну участь.

Облаштуванням альтернативного в’їзду в Одеський порт опікуватиметься робоча група, створена АМПУ та Одеською міською радою

Будівництво альтернативної дороги, яка має з’єднати Об’їзну дорогу Одеси з магістральним шляхопроводом Одеського морського порту необхідне, аби розвантажити житлові квартали Одеси від вантажного автотранспорту, який прямує в/із порту. 17 липня було прийняте рішення про створення робочої групи за участі фахівців Адміністрації морських портів України та Одеської міської ради, які будуть займатися реалізацією цього проекту. АМПУ наполягає, що однією з головних умов проекту є наявність альтернативного в’їзду в порт поза межами житлових кварталів, який не буде належати приватній компанії. Проблема будівництва альтернативного в’їзду до Одеського порту знову була винесена на порядок денний, після наради з питань розвитку морських портів, яка відбулась минулої суботи за участю Президента України Володимира Зеленського в Одесі. Голова держави тоді підтримав ініціативу АМПУ і бізнесу та звернувся до мера Одеси Геннадія Труханова з проханням терміново вирішити питання надання земельної ділянки для облаштування альтернативного в'їзду на територію Одеського морського порту. «Необхідно знайти можливість вирішити проблему надання Одеському морському порту земельної ділянки для облаштування в'їзду на територію порту», ― процитувала заяву Володимира Зеленського прес-служба Офісу Президента, додавши, що на сьогодні функціонує тільки один в’їзд великовантажного транспорту на територію порту, який проходить через приватну територію. «Президент вважає таку ситуацію неприпустимою і наголошує, що це створює монополію, яка шкодить великій кількості підприємців»,— йдеться у повідомленні прес-служби. Пошуку вирішення ситуації що склалася була присвячена нарада, яка відбулася у Одеській міськраді 17.07.2019. Питання облаштування альтернативного в’їзду у порт обговорювалось безпосередньо Одеським міським головою Геннадієм Трухановим, керівником ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвісом Вецкаганасом, начальником Служби автомобільних доріг в Одеській області Олегом Вариводою, начальником адміністрації Одеського морського порту Ігорем Ткачуком, представниками Асоціації стивідорних компаній Одеського морського порту, головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступниками Одеського міського голови, депутатами Одеської міськради та ін. Під час дискусії зокрема відзначалось, що проблема відведення великовантажного транспорту з вулиць міста почала вирішуватись ще в середині 1990-х років шляхом будівництва автотранспортної естакади порту. Однак дорога, що сполучає естакаду з Об'їзною дорогою, до теперішнього часу не побудована. Тож сьогодні маршрути великовантажного транспорту, який заїжджає у порт, проходять, по-перше, через зону житлової забудови, від чого страждають жителі кількох вулиць, і, по-друге – сходяться на території приватного транспортно-логістичного комплексу у Сухому порту (ТОВ «Євротермінал»), за проїзд по якому потрібно платити. Наявні інші в’їзди до порту не можуть використовуватись через те, що під’їзди до них пролягають через житлові квартали. «Стаття 4 Закону України «Про морські порти» передбачає рівність прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у доступі до об’єктів портової інфраструктури загального користування,— коментує проблему в.о. голови АМПУ Райвіс Вецкаганс.— Тому наша позиція однозначна і принципова: в Одеський порт має бути вільний альтернативний автомобільний в’їзд. Наші партнери по перемовинах у особі представників міської влади піднімають питання про фінансування будівництва альтернативної дороги. Ми готові розглянути питання про інвестування такого проекту зокрема й за рахунок дивідендів АМПУ, але за умови, що контроль за підтримкою дороги в експлуатаційному стані візьме на себе або міська влада, або АМПУ. Але ні в якому разі це не повинна бути приватна структура». Представники адміністрації Одеського порту відзначили, що питання виведення потоків великовантажного транспорту за межі житлової забудови повинно вирішуватись комплексно і включати три складові: будівництво альтернативної дороги, з’єднання транспортної магістралі Одеського морського порту з цією дорогою, а також будівництво спеціального накопичувального демпферного майданчика для відстою автотранспорту в очікуванні проїзду в порт. «Знайти компромісний варіант, який би влаштував АМПУ, міську владу, бізнес, спроектувати, знайти фінансування і побудувати в’їзд – на все це потрібен час,— висловлюється з цього приводу начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. – А люди страждають вже сьогодні. У мешканців вулиці Хутірської і селища Усатове вантажівки їздять під вікнами, від чого тріскаються стіни їх будинків. Водії-дальнобійники, які везуть вантажі у порт за сотні кілометрів, не застраховані від того, що сьогодні чи завтра обурені одесити не перекриють дорогу. Я вже не кажу про бізнес – експедиторські та стивідорні компанії, які також повинні мати гарантії безперешкодного завозу вантажів на термінали і елеватори, щоб витримувати строки своїх зобов’язань за контрактами. Ми повинні знайти інструментарій, щоб вже сьогодні якось збалансувати інтереси усіх і зняти напруженість». На нараді в Одеській мерії сторонами створена робоча група, яка має розробити дорожню карту вирішення проблеми облаштування альтернативного в’їзду на територію порту та зняття соціальної напруги, викликаної його відсутністю. Найближче засідання комісії відбудеться наступного тижня.

Оголошено тендер на V чергу реконструкції операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману у морському порту Чорноморськ

Чорноморська філія ДП “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) оголосила тендер з вибору підрядника на виконання реконструкція операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману у морському порту Чорноморськ (V черга будівництва). Інформація про закупівлю опублікована в системі  електронних  публічних закупівель ProZorro за цим посиланням. Проект передбачає збільшення глибини об’єкту до 15 м. Очікувана вартість робіт становить 161,4 млн грн, джерелом фінансування є кошти АМПУ. Заявки на участь у тендері приймаються до 20 серпня 2019 року. Нагадаємо, раніше АМПУ та China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) завершили співробітництво в рамках реалізації проекту з капітального днопоглиблення операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману та підхідного каналу порту Чорноморськ. Менш, ніж за 11 місяців загальний обсяг виконаних днопоглиблювальних робіт перевищив 1,5 млн куб. м.

АМПУ: Вперше за останні 6 років на внутрішніх водних шляхах почалося днопоглиблення

Філія «Днопоглиблювальний флот», що входить до складу ДП «АМПУ», почала реалізацію проектів з днопоглиблення на двох водосховищах на річці Дніпро – Кременчуцькому та Кам’янському. Днопоглиблення на водосховищах передбачає забезпечення гарантованих габаритів та відновлення глибин до рівня 3,65 м. Станом на 17.07.2019 обсяг робіт склав 60,2 тис куб м. Роботи виконуються власним флотом Філії АМПУ «Днопоглиблювальний флот», судна якого вже виходять з відновлювального ремонту. А також потужностями підрядників, визначених на тендерах, проведених філією ДП «АМПУ» у системі електронних закупівель Prozorro. «Перед спеціалізованою філією ДП «АМПУ» стоїть масштабна задача відновити габарити судового ходу на внутрішніх водних шляхах, де системне днопоглиблення не проводилося останні 6 років. Україна має великий потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів. Дніпро, Південний Буг і Десна – це абсолютно судноплавні річки, які можуть забезпечувати екологічне та економічне транспортування вантажів в межах України, розвантажити автомобільні шляхи, а також збільшити транзитний потенціал нашої держави»,— зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. За словами керівника АМПУ Райвіса Вецкаганса, у першому півріччі 2019 року обсяг перевезень річкою Дніпро збільшився на понад 40%. Зростання триває вже другий рік поспіль. «Для забезпечення зростаючих потреб бізнесу у річкових перевезеннях необхідно підтримувати гарантовані габарити на внутрішніх водних шляхах. На водосховищах, де зараз тривають роботи, глибини місцями на півметра менші за потрібні габарити. Загалом по цих двох об’єктах днопоглиблення буде проведено на 57 км суднового ходу. Здійснення цих робіт на каскаді водосховищ по Дніпру вже давно чекали провідні українські компанії-користувачі ВВШ: АСК «Укррічфлот», СК «Нібулон», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «Гермес-Трейдінг»,— прокоментував хід робіт керівник АМПУ. «Зниження осадки судна вантажопідйомністю 4000 тон на 5 см призводить до його недовантаження в середньому на 65 тонн, що дорівнює недовантаженню одного залізничного вагона. Ми щиро вітаємо початок відновлення судноплавної глибини на замулених ділянках Дніпра. Це дозволить не лише здешевити перевезення водним транспортом за рахунок максимального завантаження суден, але й беззаперечно забезпечить безпеку суден, екіпажів та вантажів», − додав комерційний директор ТОВ «Грейн-Трансшипмент» Євген Ігнатенко. Зараз триває експлуатаційне днопоглиблення суднового ходу Кременчуцького водосховища. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «СОБІ» (Україна), яку система Prozorro визначила переможцем відкритих торгів. Загальний обсяг робіт, які необхідно виконати, складає 770 тис. куб. м. Також тривають роботи з відновлення глибин на перекатах Кам’янського водосховища. Тут задіяний власний флот філії АМПУ– земснаряд «Скіф». Потреба в днопоглибленні складає 30 тис. куб. м. Філія «Днопоглиблювальний флот» продовжує масштабні роботи з відновлення спеціалізованого флоту, отриманого у 2018 році від ДП «Укрводшлях». Наразі в системі Prozorro оголошено 11 тендерів на ремонт суден філії загальною вартістю понад 146 млн грн. По семи тендерах укладені договори з підрядними ремонтними компаніями загальною вартістю понад 35 млн грн. По мірі виходу з ремонту флот буде укомплектований екіпажами, ЗІПом, забункерований та направлений на проведення днопоглиблювальних робіт. Довідка: У 2017 році прийнято рішення про те, що навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах (ВВШ) переходить від ДП «Укрводшлях» до ДП «АМПУ». Зокрема, АМПУ забезпечує встановлені габарити і безпеку судноплавства, виконує на річках промірні, тральні, днопоглиблювальні і дноочисні роботи. Для виконання цих завдань в структурі АМПУ у 2018 році була створена спеціалізована філія «Днопоглиблювальний флот». Метою її діяльності є організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на ВВШ, в акваторіях морських портів і на підходах до них. 

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n