Місія ЄС розгляне можливість підтримки інфраструктурних проектів в Азовських портах

29 — 30 січня у Маріуполі відбулася виїзна нарада з розгляду потенційних можливостей допомоги Європейського Союзу у розбудові транспортної галузі Приазовського регіону. Місія ЄС має на меті оцінити ситуацію та на основі висновків за результатами візиту визначити механізми посилення підтримки регіону, ґрунтуючись на чинних програмах ЄС та європейських фінансових інституцій. Під час заходу учасники місії ЄС ознайомилися з ситуацією, що склалася в українських портах на Азовському морі внаслідок дій Російської федерації на сході України та у Керченській протоці. Крім того, представники АМПУ презентували низку пропозицій з розвитку азовських портів. Серед найпріоритетніших проектів було зазначено придбання спеціалізованого флоту та проведення днопоглиблення в портах Маріуполя та Бердянська, адже це є запорукою підтримання їх конкурентоспроможності та забезпечення безпечного мореплавства на Азові. За словами керівника Маріупольської філії АМПУ Ігоря Барського, також актуальним є оновлення криголаму на Азові, що дозволить у наступні десятиріччя бути впевненими у безперебійному проходженні суден в українські порти Азовського моря в складних льодових умовах. Начальник відділу стратегічного планування та розвитку ДП «АМПУ» Володимир Шемаєв відзначив, що зараз Адміністрація морських портів України продовжує модернізацію причального фронту у порту Маріуполь. В свою чергу інвестор — державний стивідор ММТП до осені планує запустити там першу чергу сучасного зернового терміналу. Представники європейських країн ознайомилися також з іншими перспективними проектами розвитку інфраструктури портів Маріуполь та Бердянськ, зокрема, реконструкції гідротехнічних споруд на причалах № 2, 3 у Маріупольському порту та причалів № 7 та 8 у Бердянську. Мета місії ЄС, що працюватиме в Україні до 2 лютого, – оцінити вплив російської агресії в Азовському морі на економічну і соціальну ситуацію в Приазов'ї та можливості спільної реалізації низки інфраструктурних проектів у регіоні. У заході взяли участь заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, місія представників Європейського Союзу високого рівня на чолі з Томасом Майр-Гартінгом, директором Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії, та Петером Вагнером, директором Групи підтримки України при Європейській Комісії, а також (по лінії МЗС) Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та Міністри закордонних справ Королівства Данії А. Самуельсен та Чеської Республіки Т. Петршічек, представники місцевої влади. Від ДП «АМПУ» у зустрічі взяли участь начальник відділу стратегічного планування та розвитку ДП «АМПУ» Володимир Шемаєв та керівники Адміністрацій Маріупольського та Бердянського морських портів Ігор Барський та Олександр Барчан.

Власний флот АМПУ майже вдвічі перевершив показники днопоглиблення та готується до проведення робіт у 2019 році

Обсяг експлуатаційного днопоглиблення, виконаний у 2018 році власним технічним флотом філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», склав 1,341 млн. куб. м, що майже удвічі перевищує аналогічний показник за попередній рік. Понад третину від цього обсягу — 497,3 тис. куб. м — складають результати роботи землесосу «Меотида» у Маріупольскому та Бердянському портах Азовського моря. Експлуатаційне днопоглиблення флотом філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» у минулому році також виконувалось у Ізмаїльському порті, на Херсонському морському і Бузько-Дніпровсько-лиманському каналах, а також на морському підхідному каналі ГСХ р. Дунай — Чорне море. Наразі триває міжнавігаційний період 2018–2019 рр., коли ефективність днопоглиблювальних робіт значно знижується через погані метеоумови, льодові кампанії та державні заборони, пов'язані з нерестом риби. У зв’язку з цим спеціалізований флот філії «Дельта-лоцман» проходить планову підготовку до нової навігації — проводяться класифікаційні і докові ремонти усіх суден. У січні в ремонт були поставлені землесос «Меотида» (підрядник — ТОВ «Маріупольський судноремонтний завод»), грунтовідвізна шаланда «Кримська-9» (підрядник — ТОВ «Миколаївська судноверф»). Найближчим часом планується поставити в ремонт земснаряд «Ріон», мотозавозню «МЗ-318» та землесос «Інгульський». Ремонт суден планується завершити у II кварталі 2019 року і по закінченню нересту (01–15 червня) приступити до виконання експлуатаційного днопоглиблення.

АМПУ розпочинає масштабний ремонт днопоглиблювального флоту

Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ» розпочинає кампанію з ремонту спеціалізованого флоту. В електронній системі публічних закупівель Prozorro розміщені перші тендери на ремонт шести суден очікуваною вартістю 14,2 млн грн (без ПДВ). Загалом ремонтна кампанія передбачає відновлення понад 20 суден. Після закінчення ремонтів флот філіалу АМПУ буде задіяний у проведені днопоглиблювальних робіт на внутрішніх водних шляхах задля розвитку річкового судноплавства в Україні. «Цьогоріч АМПУ планує виділити на ремонт флоту, отриманого від Державного підприємства «Укрводшлях», близько 150 млн грн. Ми запрошуємо українські та міжнародні компанії до участі у торгах. Відновлення спеціалізованої техніки значно збільшить можливості власного флоту АМПУ з проведення днопоглиблення на внутрішніх водних шляхах та в акваторіях морських портів»,— прокоментував початок тендерів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Він також додав, що у поточному році філія «Днопоглиблювальний флот» планує провести роботи на річках Дніпро та Прип’ять загальним обсягом 1,2 млн куб. м. Наразі на балансі філії «Днопоглиблювальний флот» перебуває 26 плавзасобів днопоглиблювального, дноочищувального, трального флоту і допоміжних суден, переданих ДДПВШ «Укрводшлях» у 2018 році. Спеціалісти філії «Днопоглиблювальний флот» здійснили попередню оцінку стану отриманого флоту та розробили ремонтні відомості, що передбачають виконання поточних, докових і класифікаційних ремонтних робіт. Ремонту потребують різні типи плавзасобів – буксири, земснаряди, кран. Інформація щодо тендерів на ремонт буксирних теплоходів «Шляховий-301», «Шляховий-303», дноочисного снаряду «ДС-61», судна для обслуговування плавучих знаків навігаційної обстановки «Опал», теплоходу «Пошуковий-1» та несамохідного корчепідіймального крану «КК-5» представлена в електронній системі Prozorro. У найближчих планах філії «Днопоглиблювальний флот» — проведення відкритих торгів на ремонт трьох земкараванів («Євген Колодочка», «Дніпровський-5», «Дніпровський-30») загальною очікуваною вартістю 110,75 млн грн. (без ПДВ). Слідкуйте за оголошеннями.

HHLA збільшила потужності терміналу в порту Гамбург за рахунок залізничної інфраструктури

Проект дозволить збільшити річну пропускну спроможність терміналу приблизно на 200 тис. TEU, до 850 тис. TEU. Компания Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) на четверть увеличила производительность контейнерного терминала Burchardkai (СТВ) в порту Гамбург, который и до модернизации считался крупнейшим в Европе. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на информацию компании. HHLA построила два дополнительных ж/д пути и поставила два новых козловых крана, расширив железнодорожный терминал. Теперь железнодорожный терминал имеет десять путей (раньше было восемь). На каждом пути терминал может обработать ж/д составы, длина которых составляет 740 метров. Обрабатывать грузы теперь будут четыре крана вместо двух. Оба новых крана разработаны и построены компанией Kocks Ardelt Kranbau с учетом пожеланий HHLA. Оборудование работает на электричестве и спроектировано таким образом, чтобы повысить безопасность труда рабочих. Федеральное управление железных дорог Германии внесло свой вклад в расходы по проекту, выделив 13 млн евро в рамках программы, направленной на стимулирование комбинированных перевозок. «Мы вновь расширили возможности железнодорожного терминала, чтобы предоставить клиентам больше дополнительных возможностей. Четыре рельсовых козловых крана, которые работают независимо друг от друга, обеспечивают более гибкий график обработки грузов и разгружают ж/д пути, увеличивая их пропускную способность»,— сказал управляющий директор CTB Андреас Холлманн. По его словам, благодаря модернизации, пропускная способность ж/д терминала увеличится на 25%. Проект позволит нарастить годовую пропускную способность терминала примерно на 200 тыс. TEU, до 850 тыс. TEU. С 2010 года годовая пропускная способность ж/д терминала CTB выросла почти на 50%. Одновременно доля железнодорожного транспорта в общем объеме контейнеров в порту Гамбурга также заметно увеличилась за семь лет — на 6,3%, до 42,8% в 2017 году. Рост этого показателя делает Гамбург крупнейшим железнодорожным портом в Европе. По словам члена исполнительного совета HHLA Йенса Хансена, расширение железнодорожных транспортных мощностей в CTB может еще больше увеличить долю ж/д перевозок. «Многочисленные высокоскоростные железнодорожные сообщения предоставляют порту Гамбург явное преимущество перед другими европейскими портами. Мы считаем, что железнодорожное сообщение значительно увеличится с 2020 года, но к этому мы уже отлично подготовимся»,— заявил он. После ввода в эксплуатацию новых автомобильных и железнодорожных мостов Вальтерсхофера, CTB хочет иметь два подъездных пути к железной дороге порта Гамбург, а также дополнительный фидер к ж/д терминалу. Проект для строительства дополнительных путей, который сейчас находится на рассмотрении в администрации порта Гамбурга, должен быть завершен в 2020 году. HHLA продолжит инвестировать в расширение своих терминальных мощностей и в развитие интермодальных перевозок. К 2022 году компания намерена вложить в подразделение Port Logistics 800 млн евро, из которых 450 млн евро предназначены для сегмента контейнеров, а 350 млн евро — для интермодального сегмента. Ранее ЦТС писал о том, что компания HHLA и компания Hyperloop Transportation Technologies объявили о создании совместного предприятия, цель которого состоит в разработке и выводе на рынок системы для высокоскоростной транспортировки морских контейнеров по суше в порты и из них. На первом этапе предусмотрено построить для испытаний перегрузочную станцию на одном из терминалов HHLA в Гамбурге и разработать транспортную капсулу для стандартных морских контейнеров. cfts.org.ua

Maersk продає балкерний бізнес Hamburg Süd китайської компанії

Датская транспортно-логистическая компания A. P. Moller-Maersk продает китайской China Navigation Company балкерный бизнес Hamburg Süd, который включает Rudolf A. Oetker (RAO), Furness Withy Chartering и балкерные операции Alianca Navegacao e Logistica (Aliabulk). Об этом сообщает ТАСС. Балкерные операции Hamburg Süd координируются из центров в Гамбурге, Лондоне, Мельбурне и Рио-де-Жанейро и выполняются флотом из около 45 зафрахтованных судов классов Handysize, Supramax/Ultramax и Kamsarmax/Panamax. В сделку не вошли танкерные операции RAO Tankers. Параметры сделки не сообщаются. Стороны рассчитывают закрыть сделку в первом квартале 2019 года при условии получения необходимых согласований. «Hamburg Süd, как и планировалось, сосредотачивается на развитии линейного бизнеса под брендами Hamburg Süd и Alianca», — отметил генеральный директор Hamburg Süd Арнт Весперманн. Решение о продаже балкерного бизнеса принято в рамках текущей реорганизации Maersk, направленной на превращение группы в единую интегрированную контейнерную и логистическую компанию. Maersk приобрела Hamburg Süd в 2017 году. Сумма сделки составила €3,7 млрд. Помимо контейнерного бизнеса Hamburg Süd, сделка включала флот из 55 зафрахтованных танкеров и балкеров, которым управляли три дочерних предприятия. A. P. Moller-Maersk Group (штаб-квартира — Копенгаген) — интегрированный транспортно-логистический холдинг, в состав которого входят крупнейшая судоходная линия мира Maersk Line, оператор контейнерных терминалов APM Terminals, компании логистического и производственного секторов. Корпорация представлена в 130 странах. Штат — около 90 тыс. сотрудников. Компания в 2017 году сократила убыток по сравнению с 2016 годом на 39% — до $1,164 млрд. ports.com.ua

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n