Білоруські компанії розглядають українські порти як альтернативу балтійським для експорту своєї продукції

Такі попередні підсумки участі Адміністрації морських портів України і ряда портових операторів в міжнародному транспортно-логістичному форумі "Білоруський транспортний тиждень» та виставці «Транспорт та логістика», які проходять з 2 по 4 жовтня в Мінську. В рамках ділової програми в столиці Республіки Білорусь представники АМПУ провели ряд зустрічей та переговорів з провідними білоруськими компаніями, такими як «Белкалій», «Білоруська залізниця», «Білоруська металургійна компанія», «Білоруська нафтова компанія». Керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс презентував віце-прем'єр міністру та міністру транспорту й комунікацій Республіки Білорусь, а також іншим учасникам форуму перспективи співпраці з українськими морськими портами, а також можливості розвитку перевезень внутрішніми водними шляхами України та Білорусії з використанням водного шляху Е40 від Балтійського до Чорного моря. «Наші білоруські партнери зацікавлені в наявності вигідної альтернативи балтійським портам для експорту своєї продукції. Нам вдалося донести до них потенційні переваги співпраці з українськими портами. Як наслідок, зараз вони вважають маршрути через Україну перспективними»,— зазначив за підсумками двосторонніх зустрічей в Мінську Райвіс Вецкаганс. Він також додав, що потужності українських портів дозволяють вже зараз приймати і перевалювати білоруські вантажі в більших обсягах. Логістика між Білоруссю та Україною може вибудовуватися з використанням можливостей «Укрзалізниці». Тим більше що білоруська сторона має позитивний досвід отримання й відправки вантажів з використання українських контейнерних поїздів «Зубр» та Вікінг. Також є ще один перспективний транспортний напрямок — це розвиток внутрішніх водних шляхів. «Ми обговорили основні напрямки робіт для забезпечення судноплавства по Прип'яті та Дніпру. Реалізація таких проектів можлива, за умови узгодження синхронності дій з обох боків, а також наявності гарантій вантажопотоку від вантажовласників та вантажовідправників»,— упевнений керівник АМПУ. Найближчим часом планується провести зустріч на міждержавному рівні для обговорення взаємодії у галузі спільного розвитку транспортної інфраструктури та підвищення вантажообігу між Україною та Республікою Білорусь.

Бізнес, міжнародні фінансові організації і АМПУ обговорили законопроект «Про концесію» напередодні його розгляду в профільному комітеті ВР

У понеділок, 1 жовтня, на майданчику Американської торговельної палати в Києві Відбулося обговорення законопроекту № 8125 «Про концесії», підготовленого до другого читання у Верховній Раді. Його прийняття істотно розширить можливості залучення приватних інвестицій для реалізації великих інвестиційних проектів в різних галузях, зокрема в морських портах, які зараз є лідерами за кількістю і якістю підготовлених проектів. Учасники зустрічі, серед яких були представники бізнесу, міжнародних фінансових організацій, Верховної Ради України, інших органів влади та Адміністрації морських портів України відзначили ряд принципових положень, які, вони вважають, повинні бути в новому законі. Йдеться про можливість для державних підприємств виступати однією із сторін концесійного договору поряд із державними органами влади та отримувати частину концесійного платежу. Начальник відділу стратегічного планування АМПУ Володимир Шемаєв відзначив, що відповідно до рішень, прийнятих на рівні Кабінету міністрів та Міністерства інфраструктури України саме портова галузь повинна стати першою галуззю, яка розпочне реалізацію інфраструктурних концесійних проектів. Це пов'язано з тим, що через конкуренцію з приватними стивідорними компаніями доля державних стивідорів поступово знижується. Зараз держстивідори перевалюють лише чверть вантажів у портах. Без залучення інвестицій, які держава зараз не може забезпечити, цей процес буде продовжуватися. Тому на державному рівні було прийнято рішення про трансформацію і розвиток державних портових операторів через інструменти державно-приватного партнерства — концесію. Однією з головних переваг цього інструменту ДПП є можливість затвердження та контролю інвестиційних зобов'язань, які бере на себе концесіонер. А також збереження у власності держави після закінчення терміну договору майна, яке було передано у концесію, включаючи проведену модернізацію та нові об'єкти, що були побудовані інвестором. «ТЕО пілотних проектів концесії держстивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон» розроблено провідними міжнародними компаніями і фінансовими консультантами — IFC, ЄБРР, Castalia — та представлено інвесторам. Ухвалення нового Закону «Про концесії» істотно розширить можливості АМПУ як концесіодавця. Адміністрація портів зможе безпосередньо брати участь в розробці концесійних ТЕО й договорів, здійснювати контроль за виконанням інвестиційних, соціальних, екологічних зобов'язань і отримувати частину концесійного платежу для виконання цих функцій», — додав Володимир Шемаєв. Коментуючи перспективи прийняття Закону «Про концесії» глава Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Андрій Іванчук відзначив, що на цей час у законопроекті є ряд питань, за якими профільний комітет не прийшов до єдиної позиції. Тому вони будуть затверджуватися голосуванням. За його прогнозами, законопроект № 8125 може бути Розглянуто на засіданні Комітету ВР в середині жовтня та винесено на розгляд парламенту на початку листопада.

АМПУ і ДП «КТО» оголосили про новий етап розширення контейнерного терміналу на Карантинному молі в Одесі

У морському порту Одеса триває реалізація спільного проекту Адміністрації морських портів України та Дочірнього підприємства німецької компанії HHLA «Контейнерний термінал Одеса» (ДП «КТО») з розширення контейнерного терміналу на Карантинному молі. Це один з проектів, спрямованих на розвиток портової інфраструктури, який реалізується Адміністрацією морських портів України в рамках генерального інвестиційної угоди. На сьогоднішній день АМПУ вже виконала свою частину зобов'язань за проектом на 87%. Побудовано та введено в експлуатацію причали 1К і 2К довжиною 650 м, облаштована операційна акваторія глибиною 14,6 м. Крім того, АМПУ веде роботу по залученню кредитних коштів для завершення будівництва захисного хвилерізу на Карантинному молі довжиною 900 м. За словами керівника АМПУ Райвіса Вецкаганса, розширення контейнерного терміналу на Карантинному молі в Одеському порту — це успішний проект державно-приватного партнерства. «Він був розпочатий ще в 2010 р і його розвиток триває. Реалізація великих інфраструктурних проектів — це тривалий процес. Однак за підсумками синергетичний ефект від об'єднання зусиль АМПУ, приватного бізнесу із залученням іноземних інвестицій та «Укрзалізниці» виражається у збільшенні вантажообігу. Наша стратегічна мета — зміцнення позицій порту Одеса як одного з лідируючих портів, що займаються перевалкою контейнерів в Чорноморському басейні. Це тільки один із прикладів ДПП-проектів в портовій галузі. На сьогоднішній день у нас підписані меморандуми, інвестиційні договори та інші угоди з бізнесом, які передбачають більш ніж 30 млрд. грн. інвестицій в інфраструктуру наших портів. Слід відзначити, що співвідношення приватних інвестицій до державних по цим проектам становить 5 до 1 »,— зазначив Райвіс Вецкаганс. У вересні 2018 р. ДП «КТО» розпочало будівництво на штучно створеній території Карантинного молу тилового майданчика для складування та обробки контейнерів загальною місткістю до 3 тис. TEU. Необхідність в цьому майданчику викликана загальним збільшенням контейнерного вантажопотоку терміналу в 2017–2018 рр., а також зростанням обробки вантажів на нових причалах 1К і 2К (понад 40% від усього вантажообігу ДП «КТО»). Новий майданчик, для якого на першому етапі будуть закуплені два козлових перевантажувача RTG, планується ввести в експлуатацію влітку-восени 2019 року. «Для нас дуже важливо, що Німеччина в непростий для України час вкладає великі інвестиції в розвиток контейнерного терміналу в Одеському порту, це є істотним внеском в розвиток транспортної інфраструктури України. Жоден іноземний інвестор не буде вкладати гроші, якщо він не бачить конструктивної позиції і співпраці з боку державних партнерів. Тому хочу подякувати адміністрації порту в особі Ігоря Ткачука, керівництву ДП «АМПУ» в особі Райвіса Вецкаганса, за сприяння в успішній реалізації даного проекту »,— відзначив президент ДП «КТО» Філіп Свенсен. Концерн HHLA (материнська компанія ДП «КТО») вже інвестував понад 150 млн. доларів в контейнерний термінал. Для збільшення пропускної спроможності і підвищення ефективності роботи терміналу компанія планує вкласти ще кілька десятків мільйонів доларів. «Сам факт запуску нової інвестиційної програми — це знакова подія для нас і свідчить про те, що ми віримо в успіх нашого контейнерного терміналу в Одеському порту і перспективи розвитку української економіки в цілому»,— підкреслив Філіп Свенсен. Також він детально розповів про чотири глобальних компонента інвестиційної програми: «Це вкладення в термінальну інфраструктуру порту, це розвиток інтермодальних перевезень по всій Україні, це розширення нашого перевалочного бізнесу за рахунок інших видів вантажів разом з контейнерними, а також впровадження сучасних високотехнологічних ІТ рішень. У свою чергу начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук зазначив, що компанія «КТО» в цьому році вже збільшила перевалку вантажів більш ніж на 10% і планує подальше збільшення вантажообігу. «Для адміністрації порту цей рік важливий ще й тому, що спільними зусиллями з німецькою стороною ми відновили спорудження нового хвилелому Карантинного молі. Для нас це великий прорив. Будівництво хвилерізу було призупинено майже п'ять років тому. Сьогодні цей проект знаходиться під пильним контролем Прем'єр-міністра України, Міністерства інфраструктури і, що дуже важливо,— уряду Німеччини. Кількість делегацій, які відвідали за останній час Одеський порт, темпи виконання робіт і кількість розпочатих інвестиційних проектів свідчить про те, що Одеський порт успішно розвивається і рухається вперед. І в цьому величезна заслуга в тому числі наших надійних партнерів, які з нами працюють вже 17 років — найбільший німецький логістичний концерн HHLA і ДП «КТО»,— резюмував він. Зараз зі станції «Одеса-порт» запущені регулярні контейнерні залізничні потяги в напрямках Івано-Франківськ, Дніпро та Харків. У найближчі дні очікується запуск блок-поїзда в напрямку Києва, в подальшому — на інші напрямки. Поїзд в Івано-Франківську область, що був запущений 5 місяців назад, вже завантажений більш ніж на 85%. Поїзд на Дніпро, який почав курсувати тільки два місяці тому, завантажений в середньому на 60%. Поїзд на Харків (було всього 4 відправки) завантажений в середньому поки до 30%. «З кожним новим рейсом зростає завантаження блок-поїздів. Клієнти дуже задоволені і вітають розвиток цього сервісу. Маршрутизація контейнеропотока і запуск регулярних блок-поїздів — це новий рівень сервісу і колосальний крок вперед та яскравий приклад ефективної співпраці держави, залізниці, Одеського порту та бізнесу. За це хочу окремо подякувати керівництву «Укрзалізниці» — Євгену Кравцову та В'ячеславу Єрьоміну, які змогли разом з нами, Адміністрацією Одеського порту, з нашими сусідами — терміналом «Бруклін-Київ Порт», забезпечити запуск регулярних контейнерних блок-поїздів з Одеського порту»,— відзначив генеральний директор компанії Анастас Коккін. Довідка: Адміністрація морських портів України — державне підприємство, яке відповідає за ефективне управління державним майном в морських портах та розвиток портової інфраструктури. Протягом останніх трьох років АМПУ системно збільшує капітальні інвестиції в реалізацію інфраструктурних проектів. У 2018 року за цим напрямком планується виділити понад 2,5 млрд грн., що в 4 рази більше, ніж у 2015 р. До складу АМПУ входить 13 морських портів, які займають 2,9 тис. га земельних ділянок та 55 тис. га акваторії, 263 причали протяжністю 40 км. Морські порти забезпечують більш 40% міжнародного вантажообігу України. Обсяг перевалки вантажів в 2017 р.склав 133 млн. т.

В АМПУ вивчають нові підходи до підвищення ефективності роботи підприємства

Керівники структурних підрозділів ДП «Адміністрація морських портів України» пройшли тренінг з сучасних систем управління та мотивації персоналу. Навчання відбулося з 24 по 25 вересня 2018 року на базі навчально-курсового комбінату Херсонської філії ДП «АМПУ». Його основною метою було формування сучасних знань та навичок щодо ефективного управління персоналом. Як зазначила начальник відділу управління персоналом ДП «АМПУ» Ольга Кузьміна: «Тренінг для керівників структурних підрозділів є однією з складових програми підвищення кваліфікації персоналу, яка була започаткована на підприємстві за підсумками HR-конференції для спеціалістів портової галузі, що проходила в рамках форуму UKRAINIAN PORTS FORUM-2018». Навчання проводилось бізнес-тренером — кандидатом економічних наук, доцентом Дерев’янко Тамарою Антонівною. Під час тренінгу Фахівці АМПУ ознайомились з провідними методами управління персоналом та вимірювання результатів управління; функціями сучасних систем управління персоналом та прикладами їх використання на передових підприємствах України, сучасними методами матеріальної та нематеріальної системи мотивації; принципами формування іміджу підприємства на ринках праці; методами ідентифікації, аналізу та управління ризиками, пов’язаними з персоналом. По закінченню навчання учасники пройшли тестування на сайті інституту І. Адізеса, яке дозволило слухачам визначити етап життєвого циклу підприємства, де вони працюють, та свій особистісний стиль управління. Участь у тренінгу підтверджено сертифікатами про закінчення курсів.

В порту Чорноморськ розвантажено ще сім локомотивів General Electric

В морському порту Чорноморськ було розвантажено другу партію локомотивів General Electric для Укрзалізниці. Вона складається з семи тепловозів, які прибули в Україну на судні BBC ELBE. Після проходження митних процедур локомотиви будуть направлені для доукомплектації на Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ). Нагадаємо, перший з 30 вантажних тепловозів GE прибув 10 вересня. Зараз він знаходиться на КВБЗ для остаточного укомплектування. За повідомленням Укрзалізниці, зазначені 8 тепловозів розпочнуть роботу на залізниці в листопаді поточного року, їх планують задіяти для перевезень у південному напрямку. Наступна партія локомотивів під розвантаження очікується за декілька тижнів.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n