IBM займеться дигітализацією операційного середовища порту Роттердам

Адміністрація порту Роттердам і IBM починають довгострокову співпрацю з дигіталізації операційного середовища порту з використанням технології інтернету речей і хмарних технологій. Про це повідомляє Seanews. Згідно з повідомленням Адміністрації порту, в проекті також беруть участь компанії Cisco і Axians. Першим етапом реалізації проекту стане розробка програми, яка буде акумулювати і обробляти дані гідрометеомоніторінга і інформаційного обміну в режимі реального часу за допомогою хмарної платформи IBM, що використовує технологію інтернету речей. На всій території порту та акваторії (причалах, якірних стоянках і автодорогах) здійснюється установка датчиків, які будуть передавати інформацію про приливи, течії, температуру, швидкісті і напрямки вітру, висоту хвилі, видимість і наявність вільних місць біля причалів. Аналіз цих даних за допомогою хмарних технологій інтернету речей IBM дозволить визначити оптимальні вікна для постановки суден до причалів і скоротити простої суден. Наприклад, можна визначити, в який час судну краще зайти і вийти з порту з максимальним завантаженням. За оцінками Адміністрації порту, запуск програми значно підвищить безпеку і ефективність судноплавства в порту. У свою чергу, оператори порту зможуть одночасно бачити дії всіх учасників процесу. В Адміністрації підрахували, що якщо порт і судноплавні компанії зможуть скоротити час перебування судна в порту на одну годину, економія складе близько $ 80 тис. Роттердам — ​​найбільший порт-хаб Європи. Обслуговує океанські сервіси, фідерні лінії, трубопровідний, залізничний та автомобільний транспорт. У порту діють близько 120 терміналів. Порт в 2016 році скоротив вантажообіг в порівнянні з 2015 роком на 1,1% — до 461,2 млн т. Контейнерообіг збільшився на 1,2% — до 12,4 млн TEU. У листопаді 2017 року ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) і Адміністрація порту Роттердам в рамках візиту делегації АМПУ в Нідерланди досягли домовленості про співпрацю з низки питань. Порти України

На терміналі Cargill в порту «Южний» зібрали перший силос

На будівництві зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill в морському порту «Южний» виконано монтаж першої силосної вежі. Про це повідомила компанія MV Cargo, що здійснює будівництво терміналу. «Днями ми завершили зборку першої з чотирнадцяти веж, якими буде обладнаний новий термінал Cargill і MV Cargo. Зборка однієї «бочки» — так називають їх фахівці — займає від чотирьох до шести тижнів. Монтаж даху тут найбільш тривалий процес, він займає до 70% всього часу роботи над конструкціями», — повідомила компанія в Facebook. Зборка металоконструкцій силосних башт терміналу почалася в січні 2018 року. «Купола двох майбутніх силосів вже зібрані і готові до підйому. Монтаж даху силосу, в якому буде зберігатися зерно, найбільш тривалий процес. Він займає близько 70% загального часу всього монтажу», — повідомляла MV Cargo. У грудні 2017 року China Harbour Engineering Сompany достроково завершила днопоглиблювальні роботи в рамках проекту «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту «Южний», реалізація якого забезпечить функціонування зернового терміналу Cargill. Згідно з контрактом, CHEC виконала збільшення глибини підхідного каналу з 16 метрів до 19 метрів і створила операційну акваторію глибиною 16 метрів біля причалів № 23–25. MV Cargo здійснює будівництво зернового терміналу Cargill в порту «Южний». Потужність одночасного зберігання зерна складе 290 тис. тонн. Комплекс буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання на 80 тис. тонн. Добова потужність по прийому і розвантаженню зерна з залізниці складе 9 тис. тонн. Загальна сума інвестицій — $ 150 млн. Термінал забезпечить перевалку 10% зернових, вироблених в Україні. У серпні 2015 року Cargill, MV Cargo і ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) підписали тристоронній меморандум про наміри реалізувати інвестиційний проект з будівництва зернового терміналу в порту «Южний» потужністю 5 млн тонн. В рамках проекту MV Cargo здійснить будівництво наземного термінального комплексу, АМПУ забезпечить створення судноплавної операційної акваторії причалу № 25 і судноплавного підхідного каналу до причалу № 25. У меморандумі зафіксовано намір Cargill придбати 51% терміналу. Порти України

До уваги портових операторів!

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031 визначено, що радіологічному контролю підлягають практично всі товари, а в разі наявності та належного функціонування в пунктах пропуску комплексів автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів радіологічний контроль таких товарів здійснюється в разі перевищення природного радіаційного фону. Наведені норми свідчать про те, що в разі відсутності скидів з морського судна забруднюючих речовин і наявності на терміналі портового оператора комплексів автоматизованого контролю, які не подали сигналу про перевищення радіаційного фону ні судно, ні вантаж не підлягають екологічному і радіологічному контролю, а митниця завершить митне оформлення без будь-яких вимог наявності відміток екологічної інспекції. Нормативно-правовими актами України не обмежено перелік осіб, які можуть бути власниками комплексів автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів, тобто їм може бути і портовий оператор. Таким чином, наявність на терміналі портового оператора власного комплексу автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів дасть можливість прискорити оформлення суден.

З початку року морські порти України збільшили перевалку вантажів майже на 11%

У січні 2018 року вантажоперевалка в морських портах України склала 10,8 млн т, що на 10,9% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Про це свідчать оперативні дані Адміністрації морських портів України. Всього, за даними АМПУ, перевалка експортних вантажів в морських портах України склала 7,8 млн т, що на 1,1% менше в порівнянні з січнем 2017 року. Зростання показників відбулося по металам і металопродукції − 1,5 млн т (+ 21,2%), контейнерам − 26,3 тис. ТЕU (+ 17%), зерновим − 3,1 млн т (+1, 1%). У той же час, перевалка імпортних вантажів збільшилася на 70% порівняно  з минулим роком і склала 2,1 млн т. Перевалка імпортного вугілля становила 0,7 млн т (+ 112,3%), імпорт рудних вантажів склав 0,7 млн т (+ 42%), нафти − 0,08 млн т (у січні минулого року перевалки не було), нафтопродуктів − 0,05 (+ 16%), контейнерів — 26,9 тис. ТЕU (+5%). Зниження показників відбулося по будівельним вантажам − 0,08 млн т (-35,4%). «2018 рік розпочався зі значного зростання показників перевалки. Завдяки сприятливим погодним умовам порти працюють в штатному режимі, що дає можливість у повному обсязі забезпечувати потреби вантажовідправників. У цьому році на показниках вантажообігу відіб'ються і заплановані комплексні заходи АМПУ: роботи з днопоглиблення в усіх портах України, ремонт причальної інфраструктури, плюс подальша реалізація інвестиційних проектів у Одесі, Южному, Миколаєві, Маріуполі»,— зазначив керівник АМПУ Райвис Вецкаганс. Всього, в січні 2018 року морські порти України обробили 913 суден, що на 291 одиницю або 46,8% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Нагадаємо, порти Дунайського регіону з початку року нарощують динаміку вантажообігу – порівняно з минулим роком перевалка у Дунайських портах зросла у 5 разів. З повним оглядом вантажообігу за січень 2018 року у розрізі номенклатур вантажів і портів можна ознайомитися за посиланням.

АМПУ модернізує Бузько-Дніпровсько-лиманський канал

«Бузько- Дніпровсько-лиманський канал буде модернізований», — про це заявив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс під час зустрічі з експертами міжнародних днопоглиблювальних компаній, українських проектних інститутів та організацій. Цього тижня на зустрічі в Адміністрації морських портів України (АМПУ) провідні фахівці China Harbour Engineering Company Ltd, Boskalis, Van Oord, Jan De Nul, DEME, ДП «ЧорноморНДІПроект», ТОВ «Інститут «Укррічтранспроект», Одеського національного морського університету обговорили актуальні питання щодо поточного стану проектування та розвитку Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК). «Враховуючи зростаючу кон’юнктуру вантажообігу в морських портах Миколаївського регіону, АМПУ як балансоутримувач БДЛК вивчає різні варіанти розвитку каналу. Наразі основною задачею  вважаю консолідацію інтересів і позицій кожного портового оператора, кожного морського порту та терміналу регіону, експертів з днопоглиблення та проектувальників з міжнародним досвідом. Розвиток Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу має бути системним і відбуватися в інтересах усіх зацікавлених сторін», − зазначив Райвіс Вецкаганс. Під час зустрічі були обговорені два важливі питання. Перше − сучасний стан та експлуатація БДЛК. Друге питання −  розробка проектної документації для можливості здійснення реконструкції БДЛК шляхом проведення днопоглиблювальних робіт. Філією «Дельта-лоцман» у 2016 році для вирішення питань пов’язаних з розвитком БДЛК був укладений відповідний договір з проектування.  Завданням на проектування передбачається розробка проектної документації у три етапи. Було зазначено, що проектна документація за першим етапом реконструкції БДЛК зараз знаходиться на завершальній стадії, а рішення щодо розробки проектної документації за двома наступними етапами буде прийматися на підставі потреби визначеної портовими терміналами та операторами, які здійснюють експлуатацію БДЛК. Представники міжнародних  днопоглиблювальних компаній, українських проектних  організацій та інститутів звернули увагу на ряд актуальних питань, які мають бути вирішені підрядником під час розробки проектної документації з реконструкції БДЛК. Зокрема, одним із доволі проблемних питань є прийняття рішення стосовно утилізації ґрунтів, вилучених під час виконання днопоглиблювальних робіт на БДЛК та застосування відповідних технологій, які можуть бути економічно доцільними в умовах траси каналу. Учасники зустрічі дійшли згоди, що проблема утилізації ґрунтів, отриманих під час виконання днопоглиблювальних робіт з реконструкції БДЛК, має бути вирішена з урахуванням сучасного світового досвіду.  Також під час дискусії присутні обговорили питання актуалізації існуючих норм стосовно проектування морських каналів та акваторій, що зараз діють в Україні, а також доцільність розробки одиничних розцінок на підводно-будівельні (днопоглиблювальні) роботи для різних засобів механізації. «Впевнений, спільними зусиллями ми знайдемо найкращий варіант реалізації цього амбітного проекту і Бузько-Дніпровсько-лиманський канал стане надійною транспортною артерією півдня України з потрібними глибинами та сучасною інфраструктурою», − наголосив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс, підбиваючи підсумки робочої зустрічі. Довідка: Бузько-Дніпровсько-лиманський канал відіграє особливу роль в економічному житті Миколаївського регіону. Канал забезпечує прохід суден з Чорного моря до морських і річкових портів, терміналів, суднобудівних і судноремонтних підприємств Миколаївської та Херсонської областей і ряду інших портів, розташованих уздовж траси БДЛК (Очаків, Ольвія, Дніпро-Бузький морський торговельний порт, Спеціалізований морський порт «Ніка-Тера», Миколаївський порт «Нібулон» та інші). Протяжність траси БДЛК складає 81,368 кілометра, кількість колін 12, оголошена прохідна осадка суден 10,3 метра. За минулі роки кількість суден, проведених через БДЛК, в середньому становить понад три тисячі суден у рік, у тому числі і судна довжиною понад 250 м. Технічне обслуговування шляхом днопоглиблення для підтримки навігаційних глибин та забезпечення безпеки судноплавства за допомогою власного флоту та із залученням спеціалізованих підрядних організацій здійснює філія «Дельта-лоцман» − структурний підрозділ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»).

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n