На річках Дніпро та Південний Буг тривають тральні та дноочисні роботи

Шляхові роботи дозволять перевірити габарити суднових ходів, виявити та усунути підводні перешкоди для забезпечення безпеки річкового судноплавства. Організацію та виконання робіт здійснює філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «Адміністрація морських портів України». Роботи виконує Південна пошуково-тральна бригада філії в складі теплохода «Затока» та спеціалізованого трального моточовна. Площа акваторії внутрішніх водних шляхів, де проведуть тралення і дноочистку, складе понад 30 кв. км. На річці Дніпро роботи будуть проведені на ділянці від м. Херсон до м. Нікополь, на річці Південний Буг — від м. Миколаїв до м. Вознесенськ (Миколаївська область), а також на ділянці с. Лаврівка – м. Гнівань (Вінницька область). Тралення буде вестися жорстким і м'яким тралом, а також ехотралом. Наразі теплохід «Затока» розпочав тральні роботи на річці Південний Буг на ділянці Миколаїв-Вознесенськ (Миколаївська область). Судно рухається від Вознесенська вниз і використовує м’який трал для обстеження суднового ходу. Пройти ділянку планується за 4–6 днів. «З відкриттям навігації на внутрішніх судноплавних шляхах ми приступаємо до обстеження двох найбільших річок України – Дніпро та Південний Буг. Філія «Днопоглиблювальний флот» проводить ці роботи вперше в своїй діяльності. На 2019 рік у нас заплановано провести аналогічні роботи на всій протяжності річки Дніпро, а також річки Прип’ять із залученням власного спеціалізованого флоту. Це дозволить суднам безперешкодно та безпечно ходити внутрішніми водними шляхами та залучати на річку більше вантажів. Розвиток річкових перевезень сприятиме розвантаженню автомобільних та залізничних шляхів, особливо в пікові періоди»,— зазначив начальник філії «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ» Сергій Бомчак. Перший етап тральних і дноочисних робіт триватиме орієнтовано до 10 квітня. Після повернення з Південного Буга теплохід буде проводити тралення засобами вимірювальної техніки на ділянці Херсон-Нікополь і піде вгору до Дніпру.

Морський порт Чорноморськ прийняв перший в цьому році балкер з імпортним вугіллям

28 березня морський порт Чорноморськ прийняв перший у 2019 році балкер з імпортним вугіллям. Судно «Hong Jing» з партією коксівного вугілля із США ошвартувалося біля глибоководного причалу № 1 порту Чорноморськ. Дедвейт балкера – 82354 тонни, довжина – 225 м. На борту судна – 75 тис. тонн вугілля. Вантажообробка судна здійснюється трьома технологічними лініями, з одночасним вивезенням вантажу на тилові площі. Планується, що розвантаження балкеру буде закінчено 03 квітня 2019 року. Чорноморський порт має успішний досвід роботи з вантажами імпортного вугілля. Раніше тут вже здійснювали вивантаження великих суден-панамаксів дедвейтом 92 500 тонн і більше. У минулому році порт опрацював майже 300 тис. тонн імпортного вугілля. Зараз за замовленням АМПУ в порту Чорноморськ триває реалізація масштабного проекту з капітального днопоглиблення. За його підсумками порт зможе вільно приймати судна типу Panamax та post-Panamax, що значно збільшить можливості по перевалці у Чорноморську вугілля, зерна та інших вантажів. В рамках проекту у минулому році було закінчено першу за останні 20 років реконструкцію підхідного каналу. Цьогоріч буде завершено роботи в акваторії 1-го ковша Сухого лиману.

АМПУ представила інвестпроект СПГ-терміналу у порту Рені

Ренійська філіяАдміністрації морських портів України розглядає можливість залучення інвесторів для реалізації проекту державно-приватного партнерства зі створення терміналу для приймання, накопичення, зберігання та бункерування суден скрапленим природним газом у морському порту Рені. Проект передбачає будівництво СПГ-терміналу та плавпричалу для бункерування суден на території т.зв. «Бази технічного обслуговування» морського порту Рені. Розташування у спеціальній економічній зоні «Рені», близькість міжнародної траси Одеса-Бухарест разом з можливістю ефективного використання існуючих активів та суміжної інфраструктури робить проект СПГ-терміналу перспективним та вигідним як для держави, так і для потенційного приватного інвестора. Серед переваг проекту для приватного інвестора зазначається також можливість отримання міжнародних та європейських грантів, участь у міжнародних програмах з будівництва СПГ-терміналів задля зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище, а також включення дунайських портів України до Європейської транспортної мережі (TEN-T). Очікується, що реалізація інвестпроекту сприятиме зростанню кількості суднозаходів в порт «Рені», а отже — збільшенню надходжень від портових зборів та інших послуг для АМПУ, а також надходжень у бюджети різних рівнів (сплата податків, концесійного платежу) для держави. Крім того, проект матиме значний позитивний вплив на економічну, соціальну та екологічну ситуацію в регіоні за рахунок створення нових робочих місць, модернізації інфраструктури та зменшення шкідливих викидів на внутрішніх водних шляхах України, зокрема, на Дунаї. Зазначимо також, що актуальність створення СПГ-терміналу серед іншого, викликана необхідністю обладнання станцій бункерування суден зрідженим природним газом в морських портах України. До 2025 року відповідно до Директиви 2014/94/EU в морських портах має бути встановлена достатня кількість СПГ-терміналів. Багато європейських країн використовують зріджений природний газ як паливо для суден вже більше десяти років. Це позитивно вплинуло як на економічну ефективність морського транспорту, так і довкілля. Суден, що працюють на зрідженому природному паливі поки що мало, але їх кількість постійно збільшується. Реалізація проекту запланована на період 2020–2025 рр., презентація розміщена на інвестиційному порталі Адміністрації морських портів України investinports.com.

Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility), − Володимир Омелян

Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.

Наприкінці березня порти Маріуполь та Ізмаїл перевищили позначку 1 млн тонн перевалки вантажів

Одразу два українські морських порти — Маріуполь та Ізмаїл — за підсумками неповних трьох місяців 2019 року перевищили позначку у 1 млн тонн перевалених вантажів кожен. За оперативними даними, станом на 25.03.2019 р. Маріупольський морський порт обробив 1 млн 98 тис. тонн вантажів, а порт Ізмаїл – 1 млн 33 тис. тонн. Серед основних вантажів, що обробляються у Маріуполі — чорні метали, зернові, рослинна олія, вапняк і чавун. У Ізмаїлі переважають руда, хімічні та мінеральні добрива, соняшникова олія, шрот, чорні метали, нафтопродукти.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n