АМПУ запрошує на Одеський ярмарок вакансій

26 вересня Адміністрація морських портів України спільно з Державною службою зайнятості проведуть Одеський обласний ярмарок вакансій за участю підприємств, що здійснюють свою діяльність на території Одеського порту.На ярмарку будуть представлені такі компанії:· Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» · ТОВ «Новотех-Термінал» · ТОВ «Українська національна стивідорна компанія» · ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс»· ТОВ «Новолог» · ТОВ «Порто-Сан»· ТОВ «Євротермінал»На заході усі зацікавлені у працевлаштуванні матимуть можливість дізнатися, які актуальні та перспективні вакансії пропонують компанії Одеського порту та інших підприємств області. Проведення ярмарку — це черговий крок АМПУ, спрямований на реалізацію завдань Меморандуму про співпрацю з Державною службою зайнятості. Метою співпраці є створення умов для професійного розвитку персоналу та залучення кваліфікованих фахівців у портову галузь. Захід відбудеться у приміщенні Одеського міського центру зайнятості за адресою м. Одеса, вул. Ген. Петрова 22-В. Початок об 11.00

ТЕО концесії державних стивідорних компаній «Ольвія» та «Херсон» презентовано для ознайомлення потенційним інвесторам

У середу, 19 вересня 2018 року, в Києві International Finance Corporation (IFC) провела конференцію для потенційних учасників майбутніх конкурсів по вибору концесіонера держстівідоров в портах «Ольвія» та «Херсон». Щоб ознайомитися з презентацією ТЕО проектів до Києва прибули представники більше 25 українських і закордонних компаній (США, Китай, Франція, Швейцарія, Великобританія, Японія, Туреччина, Катар, Корея). Техніко-економічне обґрунтування пілотних концесійних проектів було розроблено Консорціумом міжнародних консультантів, сформованим ЄБРР та International Finance Corporation (IFC). У відкритті конференції взяли участь: міністр інфраструктури України Володимир Омелян, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс, регіональний менеджер IFC по Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Бретт Пельмар і глава напрямку інфраструктури та енергетики ЄБРР в Україні Марк Магалецький. «Бізнес проявляє інтерес до проектів концесії державних стивідорних компаній в портах «Ольвія» та «Херсон». Після презентації ТЕО проектів ми проведемо більш 10 індивідуальних зустрічей з потенційними інвесторами, де обговоримо можливість їх участі у концесійних конкурсах»,— зазначив Райвіс Вецкаганс. Крім того, він додав, що пілотні проекти в «Ольвії» та «Херсоні» — це тільки перший крок трансформації державних стивідорних компаній за допомогою державно-приватного партнерства. Надалі, базуючись на досвіді перших концесійних конкурсів, держава та інвестори зможуть більш ефективно взаємодіяти при реалізації аналогічних проектів у портах Чорноморськ та Южний. Про професійний інтерес бізнесу до пілотних проектів концесії дерстівідорів в портах «Ольвія» та «Херсон» свідчить також склад учасників конференції. Здебільшого це портові оператори, власники вантажів і міжнародні трейдери. Всі вони або мають великий досвід роботи в портовій галузі в Україні та за її межами, або зацікавлені у створенні чи розвитку власних перевалочних потужностей в українських портах. «Це ще раз доводить, що Україна стає все більш цікавою для інвесторів. Ми прагнемо готувати концесійні проекти відповідно до кращих світових практик та в суворій відповідності до всіх норм та правил. Це дозволить інвесторам бути впевненими у своїх інвестиціях та ставати стратегічними довготривалими партнерами України. І я хочу наголосити, що Президент України та Уряд підтримують модернізацію інфраструктури та залучення інвесторів саме через механізм державно-приватного партнерства. Я маю надію, що вже в жовтні цього року законопроект щодо концесії № 8125 буде прийнятий Верховною Радою України»., — зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Він також додав, що ТЕО пілотних проектів «Ольвія» та «Херсон» розроблено відповідно до чинного законодавства, тому конкурс по вибору концесіонера може бути проведено незалежно від прийняття нового законопроекту. Деякі представники іноземних компаній ще напередодні конференції встигли ознайомитися з роботою держстівідорів в портах «Ольвія» та «Херсон». «Ми тільки-но повернулися з Херсона та Миколаїва, де ознайомилися з роботою стивідорів в цих портах, тому сьогоднішня презентація ТЕО концесії для нас була вдвічі цікавішою. Проекти, безумовно, заслуговують на увагу. Але, перш ніж приймати подальші рішення, нам необхідно детально ознайомитися з умовами та проаналізувати їх з урахуванням особливостей українського ринку», — прокоментували результати конференції представники Nectar Group (Великобританія). У свою чергу, учасники конференції від турецької компанії CEYGROUP — оператора порту Самсун — розглядають проекти концесії портів «Ольвія» та «Херсон» в контексті розвитку свого бізнесу та вибудовування єдиного логістичного ланцюжка від українських виробників аграрної продукції до кінцевого споживача — клієнтів турецької компанії. «Ми вже зараз опрацьовуємо сільськогосподарські вантажі з України. Можливість розвитку власної перевалки в цих портах наблизить нас до виробника і може дозволити оптимізувати логістику. Деякі умови ТЕО, наприклад, чисельність персоналу, у порівнянні з міжнародними бенчмарками, вимагають додаткових консультацій. Однак проекти взагалі — цікаві». Індивідуальні переговори між представниками Міністерства інфраструктури України, IFC, ЄБРР, АМПУ та інвесторами триватимуть до кінця тижня.

Констанца: корисний досвід одного з найбільших європейських портів

За підсумками Ukrainian Ports Forum-2018, який АМПУ організувала і провела в травні поточного року, ми отримали запрошення від румунських колег відвідати з офіційним візитом порт Констанца для розширення співпраці та обміну досвідом. Порт Констанца є одним з найбільших портів на Чорному морі та в Європі, який може переробляти до 100 млн тонн вантажів на рік. Українська делегація відвідала порт в серпні 2018 року. За результатами цього візиту сторони домовилися про тісну співпрацю з розвитку портів, їх кадрового потенціалу, забезпечення безпеки та іншим напрямкам. Меморандум щодо цього планується підписати найближчим часом. На деяких особливостях роботи порту Констанца, з огляду до можливості їх застосування в Україні, хотілося б зупинитися більш докладно. Структура та форма власності Для Європи розповсюджена практика, коли за один порт «відповідає» своя адміністрація. В Румунії схожа ситуація. В морському порту Констанца, а також портах Мідія, Мангалія і яхтовій марині Tomis керуючим органом, а саме, портовою адміністрацією є національна компанія Maritime Ports Adminastration SA Constantza. Цікаво, що Адміністрація має свої представництва в інших європейських містах – Відні, Будапешті та Белграді для просування послуг та залучення вантажопотоку та інвестицій.Адміністрація має статус акціонерного товариства, 80% акцій якого належить державі, а 20% — приватному інвестиційному фонду. У власності Адміністрації знаходиться акваторія та інфраструктура (залізничні та авто дороги, мережі тощо). Земля в порту належить державі і може передаватися Адміністрації в користування на умовах концесії. В свою чергу Адміністрація має право передавати земельні ділянки для будівництва терміналів в суб-концесію або оренду за умови залучення нових вантажопотоків. Такий підхід, за словами представників Адміністрації порту Констанца, дає можливість прописати більш специфічні та деталізовані вимоги до інвестора. Це, з одного боку, дозволяє передбачити ще на етапі погодження умови майбутнього співробітництва, урахувати стратегічні завдання розвитку порту, специфічні умови, пов’язані з наявною економічною ситуацією та, як наслідок, підписати максимально вигідну відносно розвитку порту та реалістичну щодо виконання угоду з інвестором. У договорі сторони також прописують причали, які будуть використовуватися при завантаженні чи розвантаженні судна та інші деталі. Це дозволяє заздалегідь планувати роботу порту. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що Адміністрація порту Констанца використовує класичну, широко розповсюджену у провідних портах Європи модель управління – Landlord. Портові збори, сервіси та інвестиції Ставки портових зборів визначає Адміністрація. Всього в порту Констанца діє три збори: оплата за вхід в порт, оплата за користування акваторією (корабельний збір) та причальний збір. Оплата за вхід в порт розраховується виходячи з тоннажу судна. Якщо мова йде про лінії, то тариф зменшується. Корабельний і причальний збір застосовується з розрахунку максимальної довжини судна і кількості днів перебування в порту в залежності від тоннажу судна. Слід зазначити, що в порту Констанца не використовується підхід цільового використання портових зборів. Освоєння коштів здійснюється в порядку пріоритетності завдань. Існує єдиний фонд, в якому акумулюються всі портові збори. Кошти з цього фонду можуть бути використані на будь-які потреби підприємства. Переважна більшість коштів, що спрямовуються на капітальні інвестиції в Констанці, – майже три чверті від загального обсягу — надходять з державного бюджету та Європейського фонду регіонального розвитку. Вони спрямовуються зокрема на здійснення днопоглиблювальних робіт, розвиток причального фонду, модернізацію системи безпеки. Буксирні та лоцманські послуги у порту зараз надаються приватними компаніями. З точки зору Адміністрації порту, передача буксирних послуг приватним компаніям була на 100% ефективним кроком. Проте надання приватними компаніями лоцманських послуг в Констанці вважають скоріше помилковим. В першу чергу, через недостатній контроль за безпекою мореплавства, а також втрачений прибуток. За словами керівництва Адміністрації порту, після закінчення дії договорів з приватними лоцманськими копання, вони планують повернути ці послуги і зробити їх виключно державними. Вільні економічні зони Порт Констанца є вільною економічною зоною з 2007 року відповідно до національного законодавства. Підприємства, що працюють в порту отримали низку переваг, як спрощення митних процедур, звільнення від сплати ПДВ. Це дало поштовх для розвитку бізнесу – в порту відкрили свій бізнес близько 590 фірм, включаючи судноплавні компанії, виробничі та фасувальні підприємства, банки тощо. Морська безпека, охорона та екологія На сьогодні вимоги ключових міжнародних нормативних документів з морської безпеки імплементовано в національне законодавство Румунії. Призначений орган (Designated Authority) в сфері виконання вимог з морської безпеки та охорони суден, портів і портових засобів – Міністерство транспорту Румунії, як і в Україні. У сфері управління Міністерства транспорту Румунії, також, діє Морська адміністрація (Naval Authority). Контроль за безпекою мореплавства в Румунії, як планується і в Україні, здійснює Морська адміністрація. У сфері морської безпеки та охорони вона наділена функціями контролю тільки у відношенні суден. Міністерство транспорту Румунії, як Призначений орган – делегувало Адміністрації портів ряд повноважень у сфері морської безпеки, серед яких: координація заходів забезпечення вимог з морської безпеки та охорони в портах і на портових засобах, встановлення рівня охорони в порту, проведення перевірок портових засобів на предмет виконання вимог з морської безпеки, проведення оцінки і розробка плану охорони порту, затвердження оцінок і планів охорони портових засобів, а також видача сертифікатів відповідності портових засобів та ін. Оператори порту через визнані організації проводять щорічні моніторинги безпеки з метою підтвердження дії сертифікатів відповідності, виданих на портові засоби під їх управлінням. Діє Комітет безпеки порту, в який входять представники всіх суб'єктів морської безпеки, які здійснюють свою діяльність в порту. Відповідно до Кодексу ОСПЗ всі конвенційні судна, які повинні зайти в порт, надають в адміністрацію порту, не пізніше 24 годин до прибуття, всю необхідну інформацію, що ретельно аналізується на відповідність вимогам законодавства за допомогою спеціальної програми оцінки. Капітан порту (Harbour Master) — наділений повноваженнями не дозволяти постановку судна до причалу портового засобу, який не відповідає вимогам з морської безпеки. Охорона в морському порту Констанца здійснюється на умовах аутсорсингу на компенсаційній основі, витрати на яку включені в послуги стивідорам. Контроль і координація охорони лежить на Адміністрації порту. Територія в 2600 га контролюється 150 робітниками охоронної компанії на основі довгострокового контракту. Витрати за контрактом з охоронною компанією повністю покриваються Адміністрацією за рахунок вартості пропусків в порт. Безпеці в порту Констанца приділяють значну увагу. Зокрема, Адміністрація планує інвестувати 12 млн євро в систему відеоспостереження і контролю доступу. На даний час будується ультрасучасний периметр з системами моніторингу і реєстрації, який буде забезпечувати високоефективний контроль доступу, що підвищить рівень безпеки в порту. Екологічний контроль Констанци здійснюється Адміністрацією порту. На балансі підприємства є спеціалізований флот для забезпечення цієї функції. Державна екологічна служба в порту не представлена, але має право здійснювати перевірки (2 рази на місяць). Державні екологи не мають право підійматися на борт судна, робити проби баластних вод або здійснювати інші види контролю. Екологічна служба порту регулярно надсилає звіти про екологічний стан в порту до Державної екологічної службу. Сергій Гронський, заступник Голови АМПУ

Одеський апеляційний господарський суд відхилив претензії «Пароходства Болгарського морського флоту» до АМПУ на 2 млн грн

Одеський апеляційний господарський суд прийняв 12.09.2018 постанову, у який задовільнив апеляційну скаргу ДП «АМПУ». Тим самим було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 у справі № 915/112/18, за яким українське державне підприємство повинно було сплатити на користь «Пароходства Болгарського морського флоту» майже 2 млн грн. Судова справа між «Пароходством БМФ» з одного боку, та PLASKE SA (ПЛАСКЕ СА), АТ «ПЛАСКЕ» та ДП «Адміністрація морських портів України» – з іншого, стосувалася питання розрахунку портових зборів. Болгарська компанія стверджувала, що ДП «АМПУ» необґрунтовано віднесло пороми ГЕРОЇ ОДЕСИ (болг. GEROITE NA ODESSA) та ГЕРОЇ СЕВАСТОПОЛЯ (болг. GEROITE NA SEVASTOPOL) до групи «А» (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди) замість групи «Б» відповідно до поділу, затвердженого Наказом Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори». «Пароходство БМФ» вимагало визнати такі дії протиправними та стягнути збитки в розмірі 68899,76 дол. США, що еквівалентно 1 921 651,51 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 у справі № 916/112/18 позов «Пароходство БМФ» частково задоволено. З ДП «АМПУ» на користь позивача повинні були стягнути збитки в розмірі 68 899,76 дол. США, що еквівалентно 1 974 155,61 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1033,50 дол. США, що еквівалентно 28 824,87 грн за вимогу майнового характеру та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн за вимогу не майнового характеру. Не погоджуючись з цим, ДП «АМПУ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. На захист своєї позиції АМПУ навело наступні аргументи: «віднесення поромів до групи «А» ґрунтується на тому, що у Класифікаційних свідоцтвах на судно “GEROITE NA ODESSA” та на судно “GEROITE NA SEVASTOPOL”, що видані Болгарським морським регістром, зазначено, що ці судна є залізничними поромами (англ. “train ferry”) накатного типу (англ. “Ro-Ro”, що означає “Roll-on/Roll-off”) та мають льодовий клас “Ice 1 m”, тобто, зазначені судна є вантажними та не віднесені до пасажирських, що виключає можливість нарахування портових зборів за ставками групи «Б». Одеський апеляційний господарський суду взяв до уваги ці аргументи та відмовив «Пароходству БМФ» у задоволенні позову.

У порту Одеса ліквідували навчальну пожежу та розлив нафтопродуктів

14 вересня на території Нафторайону і в акваторії Нафтогавані Одеського морського порту пройшли навчання з ліквідації аварійного розливу нафтопродуктів при пошкодженні корпусу танкера. В ході заходів були відпрацьовані порядок дій органів управління адміністрації порту, а також призначених сил і засобів для ліквідації розливу в акваторії і гасіння пожежі, що виникла на технологічному майданчику причалу. За легендою навчань в Одеському порту «нафтоналивне судно здійснило навал на причальні споруди при швартуванні до причалу № 5-н. В результаті аварії танкер отримав пошкодження корпусу з порушенням герметичності. З пробоїни в паливному баку вище ватерлінії на 0,5–0,6 м паливо почало витікати в море … ». Інформація про аварійну ситуацію надійшла в головну диспетчерську Одеської філії АМПУ, після чого був оперативно створений штаб з ліквідації НС і введений в дію портовий План локалізації і ліквідації розливу забруднюючих речовин. Одним з найважливіших завдань навчань було відпрацювання взаємодії сил і засобів адміністрації порту і підприємств, компаній різного підпорядкування та форм власності. Навички злагоджених дій залучених сил були продемонстровані при бонуванні аварійного судна і зборі нафтопродуктів, що розлилися спеціалізованою бригадою, судами ділянки портофлоту адміністрації порту, буксирами-бонопостачальниками ДП «Одеський порт» і підрозділом ТОВ «Екомарін». Умовне загоряння нафтопродуктів на причалі оперативно ліквідували підрозділи служби пожежної безпеки Одеської філії АМПУ спільно з підрозділом міської пожежної команди і за підтримки пожежного аварійно-рятувального буксира «Граніт» ДП «Одеський порт». У вересні 2018 року командно-штабні навчання АМПУ під керівництвом заступника голови адміністрації Сергія Гронського відбулися в портах Южний і Одеса. Заходи проведені АМПУ відповідно до окремого доручення заступника міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка про запобігання і реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах морського транспорту.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n