У порту «Южний» запрацювала «вільна практика» оформлення суден

У порту «Южний» вперше було оформлено судно в режимі «вільної практики». Перший досвід застосування такої процедури вже продемонстрував значне скорочення часу непродуктивного простою флоту. Починаючи з 12 березня 2014 року в морському порту «Южний» почав діяти режим оформлення суден, що передбачає обмін інформацією з агентами, портовими операторами, контролюючими та іншими органами паралельно в паперовому та електронному вигляді. Такий режим дозволяє застосовувати процедуру «вільної практики». Першим судном, що пройшло оформлення за принципом «вільної практики», став газовоз GAS GROUPER (прапор Маршаллових островів). Воно зайшло у порт в ніч на 13 березня для завантаження аміаком біля причалу № 3. Ошвартоване судно було о 0:30, після чого відразу почалася підготовка до здійснення вантажних операцій. Близько 2:30 у вантажні приміщення почали надходити перші тонни вантажу. Таким чином, вже перший досвід застосування «вільної практики» в «Южному» продемонстрував скорочення часу непродуктивного простою флоту на 2 години. Підготовча робота до впровадження першого модуля Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) тривала близько півроку. Орієнтуючись на досвід і напрацювання колег з Одеського морського порту, фахівці адміністрації «Южного» і Центру обробки даних компанії «ППЛ 33-35» здійснили ряд адміністративних і технічних заходів щодо організації роботи інформаційної системи обміну електронними документами. Наразі «вільна практика» працює в тестовому режимі. Незабаром процедурою швидкого оформлення зможуть скористатися всі судна, які швартуються біля причалів порту. Як відзначають фахівці адміністрації морського порту «Южний», впровадження тільки «вільної практики» дозволить додатково обробляти приблизно 2 млн. тонн вантажів на рік. Прес -служба адміністрації морського порту «Южний»

Реформування транспортної галузі відбуватиметься у тісній співпраці з експертним середовищем і громадськістю, – міністр інфраструктури

Міністерство інфраструктури підтримує широкий діалог щодо перетворень у транспортній галузі на принципах відкритості та прозорості. Про це міністр інфраструктури України Максим Бурбак розповів під час круглого столу на тему: «Розвиток портової галузі: ключові пріоритети та напрямки», організований Європейською Бізнес Асоціацією. «Реформування зупиняти не можна. Цей рух треба всіляко підтримувати, і в цьому я покладаюся на допомогу експертів, фінансистів, громадськості. Нам потрібно чітко розуміти, що відбувається у кожному сегменті галузі, й визначити подальші кроки. Ми готові відповісти на кожне запрошення обговорити проблеми розвитку транспортної галузі»,— запевнив Міністр інфраструктури. За його словами, відкритість і прозорість прийняття рішень щодо реформування транспортної галузі, зокрема у портовому секторі, сприятиме залученню інвесторів до України.«Ми забезпечимо прозорі правила гри. Цього, власне, не було зроблено попередньою владою»,— наголосив Максим Бурбак. Ініціативу Міністра інфраструктури налагодити широкий діалог з питань реформи транспортної галузі підтримали представники міжнародних консалтингових компаній та провідних фінансових установ. На думку партнера та керівника відділу транзакцій компанії EY Ukraine Дмитра Литвака, при Міністерстві інфраструктури потрібно активізувати діяльність робочої групи з реформи портової галузі та залучення приватних інвестицій на умовах концесії. До цієї групи входять провідні експерти, що працюють в Україні та мають успішний закордонний досвід із супроводу таких проектів. Високу оцінку намірам Міністерства інфраструктури провадити реформування портової галузі дав і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). mtu.gov.ua

Одеський порт прийняв перший у цьому році автомобілевоз

12 березня біля причалу Нового молу Одеського порту завершилася обробка теплохода типу ро-ро SEA AEOLIS (100 м, прапор Панами). Судно доставило зі словенського порту Копер 661 легковий автомобіль виробництва південнокорейської корпорації Hyundai Motor Company. Фахівці служби логістики і комерційної роботи адміністрації Одеського порту оперативно вивантажили і через транспортну естакаду доставили автомобілі своїм ходом на спеціалізований склад служби. Операція була виконана у нормативні терміни. До відома. Автомобільний термінал Одеського порту було відкрито 1 вересня 2009 року. 15 лютого 2010 р. є датою заходу у порт першого судна-автомобілевоза. За минулий рік термінал прийняв і відправив автодилерам понад 4,7 тис. легковиків Hyundai. Прес-служба адміністрації Одеського порту

Підсумки роботи морських портів України в січні -лютому 2014

 За оперативними даними cлужби експлуатації ДП «Адміністрація морських портів України» з початку року обсяг вантажопереробки в морських портах України склав −22 млн. 733 тис. тонн, що відповідає рівню 2013 року. •Державними портовими операторами було перероблено — 6 млн. 550 тис. тонн (29% загального обсягу); • Приватними портовими операторами через всі причали було перероблено — 16 млн. 183 тис. тонн (71% загального обсягу). У тому числі, приватними портовими операторами через причали АМПУ — 8 млн. 545 тис. тонн (38% загального обсягу). Переробка експортних вантажів склала 16 млн. 115 тис. тонн (приріст на 7,9% до показників 2013 р.), імпортних — 2 млн. 5 тис. тонн (падіння на 22,8% до показників 2013 р.). Перевалка транзитних вантажів склала 4 млн. 552 тис. тонн (падіння на 9,7% до показників 2013 р.), каботажних — 60 тис. тонн (падіння на 70,3% до показників минулого року). Переробка контейнерів у морських портах становила – 116 009 TEU (зростання на 2,7% до того ж періоду 2013 р.). Більш детальну інформацію можна знайти в розділі «Показники роботи». Прес -служба ДП «АМПУ»

ЄБРР виступає за спадкоємність реформ портової галузі

Представник ЄБРР Андрій Цокол під час круглого столу «Розвиток портової галузі: ключові пріоритети і напрямки», організованому Європейською бізнес асоціацією за участі Центру транспортних стратегій, заявив про підтримку тих зусиль у портовій реформі, які робилися раніше. «Ми присутні в Україні вже більше 20 років і фінансуємо проекти, в тому числі і в портовому секторі. Ми дійсно вважаємо, що повинна бути спадкоємність, і потрібно продовжувати працювати з тієї точки, на якій зупинився попередній уряд. Їм була пророблена робота з розробки стратегії реформування портового сектора, законів, підзаконних актів»,— заявив Цокол. Він також акцентував увагу на необхідності займатися не просто вдосконаленням законодавчого та регуляторного поля, але також реалізацією конкретних проектів.«Ніщо краще не прорекламує зарубіжним інвесторам наміри уряду і бажання залучити приватний капітал у портовий сектор, ніж успішно реалізований пілотний проект. З цієї точки зору хотів би сказати, що приватні інвестори в портовому секторі вже є і давно успішно працюють. Також в процесі цієї фази знаходиться ряд проектів, які, ми вважаємо, необхідно підтримати і дати їм можливість запуститися і почати працювати. Механізм концесії, який обговорювався сьогодні, є цікавим, сучасним і прийнятним для України, але, з нашої точки зору, не єдино можливим. Він може співіснувати з іншими механізмами. Є вже реалізовані проекти на основі інших механізмів, наприклад, оренди»,— підкреслив представник ЄБРР. З точки зору ЄБРР, потрібно дати можливість реалізувати ті проекти, які були розпочаті на основі інших механізмів та реалізувати їх в тому полі, в якому вони готувалися. Тобто, на думку Цокола, немає сенсу всі проекти переводити на механізм концесії. «З точки зору нашої готовності, ЄБРР готовий фінансувати проекти в портовому секторі, як на основі концесії, так і на основі інших механізмів. На цей рахунок була заява керівництва банку про готовність надати Україні 5 млрд. євро на всі проекти до 2020 року. Поки що немає конкретної суми на портові проекти. Головне, щоб ці проекти були. Ми готові їх розглядати за їх наявності»,— вважає він. Цокол також відзначив кілька конкретних питань, конкретних проблем, вирішення яких допомогло б поліпшити процес роботи над проектами. На законодавчому рівні одне з головних питань — це питання землі. «Справа в тому, що по старій законодавчій базі, до прийняття закону про морські порти, у інвестора практично не було можливості отримати права на землю, будь то право власності або оренди, до початку будівництва. І це створювало велику проблему для банків, тому що по суті іпотека в цьому випадку була неповноцінною. Це не давало банкам гарантії та ефективного механізму стягнення у разі, якщо проект піде не так. При новому законі передбачена можливість у приватного інвестора отримати право оренди або навіть власності на землю, але поки що це не дійшло до конкретної реалізації. Тому дуже важливо скоріше перейти до цієї реалізації»,— упевнений банкір. Друга проблема — це внесок держави. «Не секрет, що портовий сектор — це не тільки термінали, а й стратегічні об'єкти інфраструктури. Тут дуже важливо порівнювати бажання залишити за собою певну ресурсність та можливість забезпечити достатній обсяг інвестицій. Якщо держава бере на себе зобов'язання інвестувати в стратегічні об'єкти інфраструктури — гідротехніку, причали і так далі,— то під це має бути виділено необхідне фінансування. Бо приватний капітал не може без цього реалізувати свій проект. А у нас так часто буває, що виникають затримки, і приватний інвестор змушений відкладати запуск свого терміналу. Ми пропонуємо всі проекти, які є в реалізації на сьогоднішній день, і закликаємо забезпечити виконання своїх зобов'язань державою. Це буде найкращою рекламою для приватних інвесторів»,— резюмував він. cfts.org.ua

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n