Мінінфраструктури не підтримує законодавчу ініціативу групи народних депутатів щодо зміни портової реформи

Міністерство інфраструктури не схвалює законопроект № 4431 «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти». Про це під час круглого столу у Комітеті з питань транспорту та зв’язку, де обговорювався цей законотворчий документ, розроблений групою народних депутатів, повідомив начальник Департаменту державної політики у галузі морського та річкового транспорту Дмитро Демидович. «Позиція міністра – продовжувати розпочату реформу морських портів з певними корегуваннями, а законопроект № 4431 відкидає у цьому нас на кілька кроків назад, створюючи масу обмежень. Мета Закону України «Про морські порти» — залучення інвестицій, а це, відповідно, робочі місця, соціальна відповідальність, податки і т.д. Тобто чинний Закон здатен вирішити низку злободенних питань галузі: він створює умови для інвестицій, його розуміють інвестори, громадськість та експерти»,— зазначив Дмитро Демидович. Крім того, за його словами, цим Законом впроваджуються рівні умови роботи на ринку як для державних, так і для приватних стивідорних компаній. Також Начальник Департаменту пояснив, що метою створення Адміністрації морських портів України було розподілення господарської та управлінської функцій у галузі. «Завдяки утворенню АМПУ було консолідовано ресурси портових зборів, й тепер держава може самостійно фінансувати пріоритетні проекти»,— підкреслив Дмитро Демидович, нагадавши, що до сфери відповідальності АМПУ також належать капітанія, безпека мореплавства, проведення днопоглиблювання і утримання глибин відповідно до паспортних характеристик. Очільник АМПУ Юрій Васьков пояснив, що законопроектом № 4431 передбачено повернення права розпоряджатися портовими зборами державним стивідорним компаніям. Утім, за його словами, тоді кошти, як і раніше, не спрямовуватимуться на цільові потреби. «Майже 85% зношеність галузевих фондів – наслідок того, що з 1991 року не було цільового використання портових зборів, хоча саме це передбачено законодавством. Фактично ж ці кошти витрачалися на заробітну плату, покриття інших технічних витрат підприємств. За 6 місяців роботи АМПУ у 2013 році цю ситуацію вдалося змінити. На розвиток портової інфраструктури (цільове використання) за цей період витрачено 1,739 млрд. грн., або усі 100% портових зборів — 1 млрд. 108 млн. грн. та ще 600 млн. грн. з інших джерел. Це значно скоротило процес зношеності основних фондів»,— розповів Юрій Васьков. Водночас він зауважив, що про ефективність роботи АМПУ можна буде говорити лише після приходу інвесторів у порти. «Законом «Про морські порти» передбачено відносини АМПУ й інвестора. Лише тоді закон запрацює на повну. На жаль, процес залучення приватного інвестора затягнувся, що викликає напругу серед державних операторів, які не є конкурентоспроможними, через що їм складно сьогодні функціонувати. Тому сьогодні зусилля треба спрямовувати на залучення інвестора, сучасних ефективних портових операторів, й тоді ефективність АМПУ не викликатиме ні в кого сумнівів»,— наголосив Юрій Васьков. На сьогодні ж для приходу інвесторів у морські порти України перешкод немає. За словами Дмитра Демидовича, у січні 2014 року було повністю завершено роботу над правовим підґрунтям, а відтак сьогодні вже можна переходити у практичну площину по залученню інвестора. «Зараз Мінінфраструктури планує зустрічі з інвесторами, бізнесом, юристами, експертами для обговорення прикладних проектів на тому чи іншому підприємстві. По низці підприємств у нас вже готові проекти. Наприклад, на виході техніко-економічне обгрунтування по Маріупольському, Бердянському портах, розроблено — по «Южному», готуються такі проекти по Іллічівському та Білгород-Дністровському. Тобто робота не зупиняється, а знаходиться в активній фазі, й впевнений, що цього року ми досягнемо перших прикладних результатів»,— сказав начальник департаменту. Про неприйнятність законопроекту № 4431 заявили також представники громадськості, профспілок, бізнесу та провідні експерти галузі, що взяли участь у круглому столі. Серед них: Голова профспілки працівників Одеського морського порту Володимир Зайков, Голова Федерації роботодавців транспорту України Орест Климпуш, генеральний директор компанії «Бруклін-Київ» Юрій Губанков, компанія ТІС, директор «ЧорноморНДІпроект» Сергій Нікулін та інші. Усі вони погодились з тим, що не можна переривати реформу, та висловили готовність надавати власні пропозиції щодо її удосконалення. Відтак під час круглого столу вирішено подати позицію Мініфраструктури та громадськості на розгляд транспортного комітету Верховної Ради 9 квітня із проханням відкликати законопроект № 4431 «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти». mtu.gov.ua

«Зерновий форум-2014» пройде в Одесі

Питання розвитку зернового ринку в 2014/15 МР будуть запропоновані учасникам для обговорення з експертами світового рівня в рамках тринадцятої міжнародної конференції «Зерновий форум- 2014: нові ринки, виклики та можливості», яка за традицією пройде напередодні нового сезону (16–18 червня, м.Одеса). Організатором виступає інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», інформпідтримку надає портал ЦТС. Формат і програма Зернового форуму нададуть можливість отримати максимум корисної інформації кожному сегменту ринку — сільгоспвиробнику, трейдеру, представнику логістичної і сюрвейерської компанії, переробнику, інжинірингової компанії, а також фінансовим структурам. Крім того, місце проведення дозволить створити максимально комфортну обстановку як для ділового спілкування, так і для культурної програми. 2013/14 МР достатньо унікальний для зернового ринку України. Незважаючи на погодні катаклізми, в Україні отримано рекордний урожай зернових, який, за оцінками аналітиків АПК-Інформ, склав 63 млн. тонн. Зберігаючи протягом останніх 5 років 6 місце в ТОП-10 світових виробників зерна, Україна на тлі зростання виробництва зернових зробила великий крок вперед у світовій торгівлі зерном, значно збільшивши за цей період свою частку в структурі світового ринку. Згідно з даними USDA, в 2013/14 МР Україна займе друге місце в рейтингу світових експортерів зерна, піднявшись на нього з 7 місця (2012/13 МР), залишивши позаду Аргентину, ЄС, Австралію, Канаду і Росію. Це свого роду прорив для України на світовому ринку зерна. Зміна структури світового ринку зерна спричинило зміну географії експорту зерна. Частка експорту українського зерна на традиційні ринки збуту — Близький Схід і ЄС — значно скоротилася, при цьому збільшившись в країни Азіатського регіону. Так, частка ЄС в експорті української пшениці в 2013/14 МР зменшилася практично до 1% (липень-січень) в порівнянні з 33% в сезоні 2011/12 і 14% в 2012/13 МР. Відвантаження української зернової в країни Близького Сходу також значно зменшилися — до 17% в 2013/14 МР (липень -січень) в порівнянні з 30% в сезоні-2011/12 і 22% в 2012/ 13 МР. При цьому частка експорту пшениці з України в країни Азії за період липень-січень 2013/14 МР склала вже 29% від загального експорту при тому, що за підсумками минулих двох сезонів ця частка була на рівні 5% (2011/12) і 2% (2012/13). Не менш яскрава картина спостерігається в секторі української кукурудзи. Частка експорту зернової в країни азіатського регіону тільки за період липень/січень сезону-2013/14 склала 27% від загального експорту, при цьому даний показник становив 13% за підсумком сезону-2011/12 і всього лише 4% в 2012/13 МР. Частка ЄС в експорті української кукурудзи також значно зросла за останні кілька сезонів. Так, за підсумками липня-січня 2013/14 МР вона склала близько 43% (56% за підсумком сезону 2012/13 і 27% — 2011/12). Зміна географії — це не тільки експансія України на світовій арені, а й нові виклики для українських експортерів і виробників зерна. Нові покупці висувають нові вимоги, і для утримання своїх позицій їх потрібно буде задовольнити. Чи зможе Україна утримати свої позиції і закріпитися на другому місці в рейтингу світових експортерів зерна?..Крім нових викликів в секторі світової торгівлі в Україні існують і інші чинники, які є визначальними у подальшому розвитку зернового ринку країни. Так, погода поки залишається одним з головних критичних чинників, що визначає виробництво та експорт причорноморського зерна. Інфраструктурна «дисципліна», державне регулювання, законодавча база, політична складова — це тільки частина проблемних питань, які суттєво впливають на функціонування зернового ринку. cfts.org.ua

Мінфраструктури ініціює налагодження діалогу із представниками місцевої влади та трудових колективів щодо господарської діяльності морських портів України

Міністерство інфраструктури незабаром проведе зустрічі із представниками обласних та місцевих органів управління і трудових колективів морських портів України з метою налагодження конструктивного діалогу із підприємствами у рамках нинішньої напруженої суспільно-політичної ситуації в державі. Зокрема планується обговорити кадрові ініціативи по портах Миколаївського регіону. Мінінфраструктури вже отримало кілька листів від очільника Миколаївської облдержадмінстрації Миколи Романчука щодо звільнення з посад начальників адміністрацій портів: Миколаївського, «Октябрьск», а також директорів держпідприємств «Миколаївський МТП» й «СМП Октябрськ». Водночас працівники портів у своєму зверненні до Голови Миколаївської ОДА висловили занепокоєння, що зміна керівництва цих підприємств на сьогодні, через складні економічні реалії в країні, може спричинити розбалансування господарської діяльності морських портів, втрату досягнутих обсягів вантажопереробки, знизити інвестиційну активність, а також викликати соціальну напругу у трудових колективах. Відтак Мініфраструктури наголошує: усі кадрові рішення у регіонах прийматимуться відповідно до законодавства. Тобто при призначенні та звільненні очільників підприємств, які належать до сфери управління Міністерства, враховуватиметься точка зору керівництва облдержадміністрацій. Однак ця позиція повинна бути аргументованою та обґрунтованою. Мінінфраструктури відкрите до максимально широкого обміну думками для вирішення проблемних питань із усіма сторонами, зацікавленими у стабільній роботі та розвитку портової галузі.Довідка За три місяці 2014 року вантажопереробка усіма портовими операторами Миколаївського морського порту склала 5 млн. 392 тис. тонн, морського порту «Октябрськ» — 1 млн. 917 тис. тонн. Обидва порти демонструють позитивну динаміку вантажопереробки. Також у портах повністю виконуються умови колективних договорів. mtu.gov.ua

ІСПС в Одеському порту відзначила першу річницю з моменту впровадження новації

1 квітня в Одеському порту відбулася презентація Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) для кореспондента столичного видання «Магістраль». Презентацію провів комерційний директор Центру обробки даних «ППЛ 33-35» (провайдер інформаційної системи) Андрій Шевчук. За випадковим збігом обставин це захід співпав з річницею впровадження електронної системи в Одеському порту. Підчас презентації представник столичного ЗМІ побував у службі логістики і комерційної роботи адміністрації порту, на вантажному митному комплексі, яким оперує компанія «Євротермінал», відвідав контейнерний термінал на Карантинному молу (оператор ДП «ГПК Україна»). Як зазначив А. Шевчук, 2 квітня виповнюється рік, як в Одеському порту почав діяти пілотний проект електронної системи. Основна мета впровадження ІСПС — охоплення всієї матриці технологічних ланцюжків і трансформація паперового документообігу в електронний при оформленні вантажів у всіх українських портах. — ІСПС дозволяє піти від корупційних схем, мінімізувати контакт бізнесу з контролюючими органами і провладними структурами, зробити прозорою систему оформлення вантажів у портах. Експедитору не потрібно робити до 30 копій документів і обходити з ними всі контролюючі органи. Тепер він сам створює електронний наряд або за нього це робить група обліку служби логістики і комерційної роботи порту. Якщо до ІСПС не було ніякої можливості зафіксувати факт звернення до контролюючих органів, то тепер реєстрація відбувається в автоматичному режимі відразу ж після створення електронного наряду. Завдяки ІСПС стало можливим ідентифікувати посадову особу, яка здійснювала процедуру оформлення документів або відмовила в оформленні. На даний момент в Одеському порту практично повністю реалізовані 3 технологічні ланцюжки: застосування «вільної практики», оформлення імпортних навантажених контейнерів, які вивозяться автомобільним і залізничним транспортом»,— розповів А. Шевчук.Найближчим часом до системи будуть підключені портові оператори та лінійні агенти, що дозволить створити замкнутий ланцюжок участі в ІСПС усіх зацікавлених сторін у конкретному морському порту. На даний момент проходить тестування системи за участю операторів. Наприклад, оператор контейнерного терміналу ДП «ГПК Україна» технічно готовий. Залишилися деякі юридичні формальності.У групі обліку служби логістики та комерційної роботи порту представнику ЗМІ продемонстрували процес створення електронного наряду. А приміщенні митного посту «Одеса -порт» Південної митниці Міністерства доходів і зборів, розташованому в одній будівлі зі службою логістики і комерційної роботи адміністрації порту, журналісту дав інтерв'ю головний державний інспектор відділу митного оформлення Максим Боліщук. — З квітня 2013 року у нас функціонували два варіанти наряду — у паперовому та електронному вигляді,— розповів головний державний інспектор посту «Одеса-порт».— Починаючи з 2 вересня минулого року почалася промислова експлуатація ІСПС, яка повністю виключила паперові носії. Тепер ми візуємо наряд в електронному вигляді, завіряючи його електронним цифровим підписом. Які ж переваги застосування електронного наряду? Зникли черги експедиторів, які змушені були приносити сюди на візування вантажні документи. Тепер експедитори оформлюють їх, не виходячи зі свого офісу, і так само можуть відслідковувати в системі просування свого наряду. З березня ми перейшли на візування в електронному вигляді нарядів на контейнери, що перевозяться залізницею. Тиждень тому було введено новий модуль — алгоритм електронної черги, що створює прозорість її формування. Тобто експедитор, перебуваючи на робочому місці, може контролювати візування нарядів митними органами. Нормативним актом визначено чіткий перелік товарів, які можуть оформлятися позачергово. Наприклад, швидкопсувні вантажі, гуманітарна допомога, товари, необхідні для подолання наслідків стихійних лих і катастроф, тварини і т.д. Якщо інспектор митниці робить позначку про першочергове візування наряду, то він обов'язково повинен посилатися на нормативний документ. Ще одна важлива новація: буквально днями ми перейшли на цілодобове візування нарядів. Це збільшило пропускну спроможність посту «Одеса-порт» на 30–40 проц.Алгоритм формування електронної черги допоміг виявити причини, за яких відбувається затримка в оформленні нарядів. За словами А. Шевчука, затримка близько 40 проц. нарядів відбувається з вини експедиторів: це або не повністю надана необхідна інформація, або судно ще не прийшло в порт і т.д. Зараз спільно з митницею розглядається можливість установки «фільтра» в системі, котрий не допустить наряди на судна, які ще не зайшли в порт.Впровадження ІСПС планується у всіх вітчизняних портах. З 12 березня в порту «Южний» стартував один з модулів ІСПС — «вільна практика». В Іллічівському морському порту найближчим часом почнеться дослідна експлуатація ІСПС. Тобто оформлення контейнерів відбуватиметься паралельно в електронному та паперовому варіантах. Планується, що електронний документообіг буде поширений на всі вантажі, що проходять не тільки через порти, але і перевозяться залізницею, авіаційним та автомобільним транспортом. Проект розрахований на довгострокову перспективу. ПРЕС-СЛУЖБА АДМІНІСТРАЦІЇ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ

Фахівці апарату управління АМПУ провели семінар з реалізації інвестиційних проектів

Фахівці апарату управління Адміністрації морських портів України провели семінар для представників адміністрацій Іллічівського, Одеського морських портів і морського порту «Южний». Семінар був організований службою стратегічного розвитку ДП «АМПУ». У ньому взяли участь керівники та спеціалісти апарату управління АМПУ та структурних підрозділів, до компетенції яких входять питання розвитку, інвестування, будівництва, а також питання правового характеру. У ході наради обговорювалися актуальні законодавчі питання оформлення землі, об'єктів портової інфраструктури, реалізації та супроводу інвестиційних проектів, укладання інвестиційних договорів та ін. Начальник служби стратегічного розвитку АМПУ В'ячеслав Вороной звернув увагу учасників семінару на аналіз існуючого правового поля і питання, які необхідно враховувати при переговорах з потенційними інвесторами в морських портах. Учасникам наради було представлено проект «дорожньої карти» реалізації інвестпроектів, що передбачає можливі варіанти правового статусу земельних ділянок, фінансування та типів інвестдоговорів. Нагадаємо, що минулого тижня міністр інфраструктури Максим Бурбак озвучив ідею розробки такої «дорожньої карти», яка дозволить АМПУ і інвестору вибрати оптимальний варіант співпраці. Прес-служба ДП «АМПУ»

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n