Оброблено суден: 22

АМПУ оголосила тендер на придбання днопоглиблювального судна

Адміністрація морських портів України (АМПУ) оголосила про проведення процедури відкритих торгів на будівництво самовідвізного морського земснаряда бункерного типу. Технічні вимоги до судна і кваліфікаційні вимоги для участі в тендері розміщені в електронній системі Prozorro.  До участі запрошені національні та міжнародні суднобудівні компанії. Для забезпечення рівних умов тендерна документація опублікована двома мовами — українською та англійською. Свої пропозиції компанії можуть подати АМПУ в термін до 18 жовтня 2017 року. Очікувана вартість земснаряда становить 691,2 млн грн. «Програма оновлення флоту АМПУ до 2021 року передбачає придбання 20 сучасних плавзасобів. Ми починаємо її реалізацію з придбання землесоса і в нашому фінансовому плані на поточний рік така інвестиція закладена. Пріоритетність придбання землесоса продиктована тим, що щорічно АМПУ повинна вибирати від 8 до 10 млн куб. м наносного ґрунту в рамках експлуатаційного днопоглиблення. Придбання землесоса дозволить нам збільшити виконання обсягів таких робіт власними силами без залучення підрядників», — заявив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. На даний час власний флот АМПУ складається з несамохідного земснаряда «Скіф» (в складі земснаряда — мотозавозня МЗ-348), самовідвізного землесоса «Меотида», самовідвізного землесоса «Тилігульський», самовідвізного землесоса «Інгульський» і земкаравана «Ріон» (в складі земкаравана — багаточерпаковий земснаряд «Ріон», дві шаланди — «Кримська 3», «Кримська 9» і мотозавозня МЗ-318). Нагадаємо, 21 червня АМПУ спільно з Американською торговою палатою в Україні провела «День розвитку флоту» (Ukrainian ShipYard Day — 2017), в ході якого представила програму оновлення флоту підприємства до 2021 року. АМПУ планує придбати 20 плавзасобів, серед яких шість лоцманських катерів, сім багатофункціональних суден нафто-сміттєзбирачів, сучасний криголам для забезпечення безпеки судноплавства на Азовському морі. Для поновлення днопоглиблювального флоту підприємства крім самовідвізного землесоса передбачена закупівля промірного катера і ґрунтовідвізної самохідної шаланди.

Українські та німецькі інженери обговорили варіанти відновлення будівництва обгороджувального хвилелому на Карантинному молу Одеського порту

Технічні та юридичні аспекти закінчення будівництва обгороджувального хвилелому контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського морського порту стали предметом дискусії українських та німецьких інженерів в ході дводенної робочої зустрічі, що проходила в Одеському порту 13–14 вересня. Інженери німецької консалтингової компанії Sellhorn (штаб-квартира Гамбург, ФРН) провели попередній аналіз даних, наданих АМПУ в рамках переговорного процесу з німецьким державним банком KfW щодо залучення коштів для завершення реалізації проекту по будівництву хвилелому, призначеного для захисту причалів контейнерного терміналу ДП «Контейнерний термінал Одеса». Українську сторону представляли керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук, головний інженер Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту морського транспорту «ЧорноморНДІпроект» Віталій Патинський, фахівці інженерної та юридичної служб АМПУ і її Одеської філії. Німецьку сторону представляли топ-менеджери ДП «Контейнерний термінал Одеса» (дочірнє підприємство HPC Hamburg Port Consulting GmbH) на чолі з президентом компанії Філіпом Суінсом і Німецького державного банку розвитку KfW на чолі з начальником відділу банку Томасом Айзенбахом. Звертаючись до учасників зустрічі, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс заявив: «Для нас дуже важливо завершити цей проект. В кінці травня ми підписали додаткові угоди до інвестиційного контракту з будівництва хвилелому. Важливо встановити авторський нагляд за веденням робіт, а також, в разі потреби, можливість залучення міжнародних інженерів-консультантів, щоб максимально знизити всі ризики, якщо такі можуть виникнути». Нагадаємо, реалізація проекту будівництва контейнерного терміналу на Карантинному молу була розпочата в 2010 році спільними зусиллями ДП «Одеський морський торговельний порт» та німецького інвестора, компанії «ГПК-Україна» (перейменована в КТО). Загальна кошторисна вартість проекту — 6,4 млрд грн, в т. ч. кошти АМПУ — 3,7 млрд грн, кошти інвестора — 2,7 млрд грн. До складу терміналу входить гідротехнічна споруда — захисний хвилелом довжиною 900 метрів, який зводила підрядна організація ТОВ «Маст-Буд» за проектом ТОВ «ГТ-проект». У квітні 2014 року масивні залізобетонні конструкції хвилелому на ділянці 180 метрів накренилися і частково пішли під воду, через що будівництво було призупинено на 2,5 роки. Перший і другий пускові комплекси нового терміналу потужністю 250 тис. TEU (два причали, сумарною довжиною 650 метрів, 112,4 тис. кв. м складських площ, захисні берегоукріплення та ін.) були введені в експлуатацію в серпні 2014 року. Проектом передбачена експлуатація причалів незалежно від завершення робіт зі зведення хвилелому, що підтверджується отриманими дозвільними документами ДАБІ і Регістру судноплавства України. З початку 2016 року біля нових причалів терміналу оброблено 264 судна-контейнеровоза; дохід у вигляді портових зборів і плати за надання послуг склав 9 млн доларів США. 25 травня поточного року між українською і німецькою стороною було підписано додаткову угоду до Генерального інвестиційногодоговору, відповідно до якого Адміністрація морських портів України бере на себе зобов'язання завершити будівництво і ввести в експлуатацію огороджувальний хвилелом «Карантинного молу» довжиною не менше 900 метрів в термін до 31.12.2021 року. У березні та червні 2017 року під час візиту в Україну Державного секретаря Федерального міністерства транспорту і цифрової інфраструктури Німеччини Райнера Бомби обговорювалися варіанти фінансового сприяння німецького уряду якнайшвидшому відновленню захисного хвилелому в Одеському порту. Зокрема, можливість фінансування проекту банком KfW.

Вантажообіг контейнерів через українські порти до 2025 року може зрости на третину,— АМПУ

Під час II Міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа — Азія» і XI «Чорноморського контейнерного саміту» керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс окреслив основні вектори для розвитку портів України, збільшення вантажопотоків і розвитку контейнерних перевезень. Заходи відбулися на минулому тижні в Одесі. За словами Райвіса Вецкаганса, зараз АМПУ працює одразу за трьома напрямками для того, щоб українські порти стали привабливими для партнерів. «Застосування інноваційних практик призводить до усунення бар'єрів і підвищення конкурентоспроможності українських портів. Основні інновації — це впровадження єдиного морського вікна, розробка нової методики розрахунку ставок портових зборів, днопоглиблення за стандартами FIDIC. Таким чином ми усуваємо технічні, інфраструктурні бар'єри і робимо наші порти більш привабливими для партнерів»,— зазначив під час виступу на II Міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа — Азія» — Райвис Вецкаганс. Також він зазначив, що для залучення нових партнерів АМПУ здійснює капітальні інвестиції в стратегічно важливі об'єкти інфраструктури — проводить днопоглиблення, реконструює і будує причали, усуває вузькі місця в припортових залізничних станціях, збільшує власний спеціалізований флот. Зараз в стадії реалізації знаходиться низка великих інфраструктурних проектів, серед яких днопоглиблення підхідного каналу та акваторії в порту «Южний», днопоглиблення в порту «Чорноморськ», а також проекти з реконструкції і будівництва причалів. За результатами проведення міжнародних торгів переможцями стали компанії з ТОП-5 світових лідерів в сфері днопоглиблення. «Уже в цьому році АМПУ інвестує в розвиток портової галузі понад 3 млрд грн. Збільшення обсягів інвестицій дозволить реалізовувати спільні проекти, значимі для держави, такі як з Cargill і М. В. Карго, HHLA, Risoil, Kernel, Bunge і Louis Dreyfus. У цих проектах приватні інвестори будують потужності для перевалки і зберігання вантажів, а АМПУ проводить днопоглиблення, реконструює причальні і гідротехнічні споруди»,— зазначив керівник АМПУ. Презентація. Презентація. Партнерство бізнесу і АМПУ. Конкурентоспроможність, інновації, ліквідація бар'єрів Також АМПУ веде активну роботу по нарощуванню вантажопотоків, зокрема, за рахунок збільшення перевалки контейнерів в портах. Під час XI «Чорноморського контейнерного саміту» Райвіс Вецкаганс зазначив, що в даний час ведеться активна робота щодо зниження з 2018 року портових зборів, що дозволить ще інтенсивніше нарощувати вантажообіг в портах, в тому числі в режимі «транзит». Крім цього, на думку керівника АМПУ, з приходом Hutchison Port в порт Чорноморськ відбудеться приріст контейнерного вантажообігу і посилиться конкуренція на ринку. «Потрібно шукати інвесторів в активи державних стивідорних компаній, щоб термінали, які сьогодні неконкурентоспроможні, наприклад, як в Чорноморському порту, могли розвивати свої потужності», — зазначив Райвіс Вецкаганс. За прогнозами АМПУ, вантажообіг контейнерів через порти України до 2025 року при найбільш ймовірному сценарії може зрости на третину — до 756 тис. TEU. Відзначимо, що в 2016 році обіг контейнерів склав 579,5 тис. TEU. Презентація. АМПУ і контейнерні перевезення: статус, завдання, кроки для розвитку

Новий міст через Сухий лиман дозволить збільшити пропускну здатність автомобільного руху в порт Чорноморськ

13 вересня в Одеській обласній державній адміністрації під головуванням очільника ОДА Максима Степанова відбулася зустріч, присвячена реалізації проекту будівництва мостового переходу через Сухий лиман в Чорноморську. На ній були присутні керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, міський голова Чорноморська Валерій Хмельнюк і інші представники місцевих органів влади. «АМПУ в частині розвитку порту Чорноморськ поставила мету в найближчі два роки створити умови для проходження і обробки суден типу Panamax. Для цього ми організовуємо міжнародні тендери на днопоглиблення підхідного каналу та акваторії, заплановані проекти розвитку причальної та наземної інфраструктури. В даний час вантаж в порт йде через понтонну переправу, яка була побудована в 1968 році, модернізована в 1982 році і має певні обмеження щодо руху великотоннажного автотранспорту. В результаті будівництва нового мостового переходу, яке підтримало Уряд, ми отримаємо сучасний інфраструктурний об'єкт, який дозволить збільшити пропускну здатність автомобільного руху в порт», — підкреслив Райвіс Вецкаганс. На сьогоднішній день транспортним переходом через Сухий лиман служить понтонна переправа, зараз знаходиться на балансі Іллічівської філії АМПУ. Це гідротехнічна споруда  і її експлуатація вимагає проведення постійного ремонту раз в п'ять років. За оціночними даними вартість такого ремонту може скласти 40 млн грн, а проведення робіт заблокує більш ніж на місячний період рух транспорту. У зв'язку з цим міською владою було ініційовано будівництво нового сучасного моста. Кабінет міністрів погодив виділення коштів для реалізації проекту, перший транш в розмірі 57,8 млн грн вже надійшов на рахунок цільового фонду бюджету міста Чорноморська. Запланований термін здачі об'єкта в експлуатацію — літо 2018 року. У реалізації проекту також бере участь ДП МТП «Чорноморськ».

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про переміщення землесосу «Меотида» та криголаму «Капітан Білоусов» до акваторіїї Азовського моря,— Юрій Лавренюк

13 вересня 2017 року на засіданні Уряду було розглянуто та прийнято рішення щодо переміщення самовивізного землесосу «Меотида» та криголаму «Капітан Білоусов» з акваторії Чорного моря до акваторії Азовського моря.  «Наразі стоїть нагальна необхідність переміщення вищезазначених суден з метою забезпечення проведення термінових днопоглиблюваних робіт в акваторії Азовського моря», — зазначив Юрій Лавренюк. Рішення було підтримано та прийнято Кабінетом Міністрів України. Міністерство інфраструктури України

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2017 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n