Наша мета – у 2018 році провести днопоглиблення у всіх портах,— Райвіс Вецкаганс

Адміністрація морських портів України (АМПУ) представила результати проведення днопоглиблювальних робіт в портах України у 2017 році, а також розповіла про плани на поточний рік в ході щомісячної звітної прес-конференції, яка відбулася 27 березня 2018 року у Міністерстві інфраструктури України. Брифінг відбувся за участю Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна. Днопоглиблення у 2017 році було основним напрямком капітальних інвестицій АМПУ. Загальний обсяг робіт склав 7,35 млн куб. м. Флагманом уцьому напрямку став порт Южний з показником 5,49 млн куб. м. Також роботи проходили в порту Одеса, Миколаїв, Ольвія, Білгород-Дністровськ, Маріуполь, Чорноморськ. «Наша мета — у 2018 році провести днопоглиблювальні роботи в усіх 13 портах. Загальний обсяг днопоглиблення складе 12,32 млн куб. м. Робота вже ведеться практично у всіх портах, але проекти знаходяться на різних стадіях. Для днопоглиблення в Херсонському порту вже обрано підрядника і з ним підписано контракт. По Чорноморську тендер також відбувся, угоду плануємо підписати 5 квітня. Крім цього, оголошено тендери на проведення днопоглиблювальних робіт в порту Рені, Одеса, Ізмаїл, Миколаїв, Маріуполь і Бердянськ. Водночас, своїм флотом проводимо днопоглиблення в порту Ізмаїл, на Херсонському морському каналі, а також завдяки сприятливим погодним умовам відновили роботи у Маріуполі»,— розповів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Нагадаємо, наприкінці січня в порту «Южний» було завершено масштабний проект з днопоглиблення акваторії біля причалу № 25. Роботи було виконано китайським підрядником — China Harbour Engineering Сompany Ltd. (CHEC) з випередженням графіку майже на три місяці. Ще один проект з днопоглиблення акваторії та підхідних каналів у порту «Южний» знаходиться в стадії реалізації.

Оперативна інформація щодо роботи портів та каналів станом на 27 березня

У зв’язку з погодними умовами, Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє оперативну інформацію щодо роботи морських портів та каналів станом на 08:00 27 березня 2018 року. № Морський порт Обмеження Примітки 1. Б. – Дністровськ Обмежень немає   2. Бердянськ Обмежень немає   3. Ізмаїл Обмежень немає   4. Чорноморськ Обмежень немає   5. Маріуполь Обмежень немає   6. Миколаїв Обмежено: лоцманські проведення суден (туман); вантажні операції зернових (дощ)   7. Одеса Обмежень немає   8. Ольвія Обмежено лоцманські проведення суден (туман)   9. Рені Обмежень немає   10. Скадовськ Обмежено лоцманські проведення суден (туман)   11. Херсон Обмежено: лоцманські проведення суден (туман); вантажні операції зернових (дощ)   12. Усть – Дунайськ Обмежень немає   13. Южний Обмежень немає   14. Гирло «Бистре» Відкрито   15. БДЛК (Бузько – Дніпровсько – лиманський канал) Закрито (туман)   16. ХМК (Херсонський морський канал) Закрито (туман)  

Дорожня карта щодо приведення проекту ГСХ Дунай-Чорне море у відповідність до Конвенції Еспо отримала позитивну оцінку

Імплементаційний Комітет Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) відзначив прогрес України в частині розробки і подання проекту деталізованої дорожньої карти щодо приведення проекту «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти» в повну відповідність з положеннями Конвенції Еспо. Дане питання обговорювалося в ході 41-ого засідання Імплементаційної Комітету та Протоколу про стратегічну екологічну оцінку в Женеві (Швейцарська Конфедерація). Українську делегацію представляли фахівці Адміністрації морських портів України (АМПУ), Міністерства інфраструктури України, Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства закордонних справ України. «Найважливішим завданням проекту по ГСХ Дунай-Чорне море є відновлення судноплавства на Кілійському гирлі річки Дунай. Це дозволить поліпшити соціально-економічний стан регресивних регіонів Одеської області, запобігти створенню Румунією монополії щодо забезпечення сполучення на ділянці Дунай — Чорне море VII-ого Міжнародного транспортного коридору, а також відкриє перед вантажовідправниками альтернативний шлях доставки вантажів за більш конкурентною ціною», — розповів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. В ході засідання розглядалися також окремі процедурні питання щодо подальшої імплементації проекту, в тому числі проведення консультацій з Румунською стороною з питань транскордонного впливу, а також проведення спільного комплексного екологічного моніторингу дельти р. Дунай. Крім цього, на даному заході розглянуті аспекти приведення законодавства України у сфері охорони навколишнього середовища у відповідність до Конвенції Еспо. Були відзначені вжиті Україною кроки, як наприклад, прийняття і вступ в силу Закону України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище», а також розробка супутніх нормативно-правових актів, як вже прийнятих, так і тих, що ще мають бути розроблені і введені в дію. Довідка Глибоководний судновий хід «р. Дунай — Чорне море» (далі – ГСХ р. Дунай — Чорне море) був створений в якості альтернативного суднового шляху, дав вихід морським портам Дунайського регіону (Ізмаїл, Рені, Усть — Дунайськ) до Чорного моря, з можливістю проходу суден, типу і класу водних шляхів, як внутрішніх (ВВШ), так і шляхів міжнародного сполучення. Ділянка Кілійського гирла Дунаю, який входить до складу ГСХ р. Дунай — Чорне море віднесена до вищого VII класу водних шляхів категорії «Е» згідно Переліку основних внутрішніх водних шляхів Європи («Синя книга») ЄЕК ООН.

АМПУ організувала зустріч портового бізнесу з керівництвом Клайпедського порту

26 березня 2018 року керівництво Клайпедського морського порту (Литва) на запрошення Адміністрації морських портів України (АМПУ) провело презентацію для представників портового співтовариства України з питань управління портом, функцій дирекції порту і її зобов'язань перед державою і бізнесом. Зустріч пройшла в Міністерстві інфраструктури України. «Клайпедський державний морський порт є єдиним морським портом Литовської Республіки. У 2017 році вантажообіг порту склав 43 млн тонн. Протягом останніх 17 років щорічний приріст вантажообігу становить 6,4%. Запорукою успіху ми вважаємо побудову гнучких умов для співпраці держави та бізнесу, а також нашу роботу, орієнтовану на досягнення максимальної прибутковості й повернення інвестицій», — розповів директор з ринкових питань і загальних справ порту Артурас Друнгілас. Дирекція Клайпедського порту була заснована в 1991 р. рішенням Уряду, а у 1992 р. Клайпедський порт отримав статус державного морського порту. У 1996 р. був прийнятий Закон про Клайпедський державний морський порт, який встановив, що земля, акваторія, причали, гідротехнічні споруди, навігаційні шляхи, канали і обладнання Клайпедського порту, а також інші об'єкти інфраструктури належать державі і не можуть бути приватизовані. Всіма цими об'єктами держави володіє і забезпечує їх роботу державне підприємство «Дирекція Клайпедського державного морського порту». Керує підприємством генеральний директор. «Найважливіші рішення зі стратегічного планування приймаються Радою з розвитку порту і Радою порту. Рада порту – це нижній рівень прийняття рішень. Генеральний директор порту є головою цього органу. Крім того, до Ради порту входять представники муніципалітету, найбільших компаній, що працюють в порту, асоціації стивідорних компаній, судновласників, агентів і маклерів, і навіть вищих профільних навчальних закладів. При цьому рішення, прийняті на Раді порту, не можуть виконуватися, поки не будуть розглянуті і схвалені на Раді розвитку порту. Рада розвитку порту має більш високий рівень представництва. Її очолює Міністр транспорту, а учасниками є віце-міністри з різних міністерств, а також представники муніципалітету, бізнесу і профільних асоціацій», — пояснив Артурас Друнгілас. За його словами, функції дирекції Клайпедського морського порту частково збігаються з функціями АМПУ. Зокрема, дирекція розробляє плани щодо стратегії розвитку порту, будує і розвиває інфраструктуру порту, реалізує проекти з днопоглиблення, забезпечує безпеку судноплавства і ефективне використання коштів держави. Капітан порту є заступником генерального директора порту і у нього в підпорядкуванні знаходяться служба управління руху суден, служба портового нагляду та відділ флоту. «Служба управління руху – це лоцманський підрозділ, що надає послуги з проведення суден, які є виключно державними. Оскільки на кону стоїть безпека, ми вважаємо, що гарантувати її найвищий рівень може саме державна компанія. Служба портового нагляду веде роботу у разі виникнення різних інцидентів, а також здійснює моніторинг навантаження вантажів, переміщення небезпечних вантажів. Відділ флоту володіє плавзасобами, які проводять регулярні вимірювання глибини в порту», - розповів представник Дирекції порту. У Клайпедському порту вважають, що той факт, що капітан порту входить до складу дирекції дозволяє порту найбільш ефективно виконувати свою функцію щодо раціонального використання коштів і забезпечення повернення інвестицій. «Коли капітан входить до керівного складу підприємства, то у нього мета не контролювати і забороняти, він зацікавлений у збільшенні показників роботи підприємства, і його іміджі, щоб судна заходили і вантажилися повністю. Якби капітан порту входив до складу, наприклад, органу, який контролює безпеку на транспорті, то у нього в пріоритеті стояли б питання безпеки», — зазначив Артурас Друнгілас. В ході зустрічі, учасники також ознайомилися з питаннями забезпечення безпеки судноплавства, обговорили умови оренди землі, реалізації інвестиційних проектів у Клайпедському порту, методику розрахунку портових зборів і можливості отримання певних пільг від держави. «Упевнений, такі зустрічі корисні і АМПУ, як керуючому органу, і портовому бізнесу з точки зору ознайомлення з європейською системою управління портом, організацією роботи в порту стивідорних компаній і портових операторів, кращими практиками щодо реалізації проектів державно-приватного партнерства та іншими питаннями, необхідними для побудови ефективної моделі розвитку портової галузі в Україні. Тому плануємо зустрічі з представниками адміністрацій європейських портів зробити традиційними», — підкреслив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. З презентацією Клайпедського порту можна ознайомитися за посиланням.

Оперативна інформація щодо роботи портів та каналів станом на 26 березня

У зв’язку з погодними умовами, Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє оперативну інформацію щодо роботи морських портів та каналів станом на 08:00 26 березня 2018 року. № Морський порт Обмеження Примітки 1. Б. – Дністровськ Обмежень немає   2. Бердянськ Обмежень немає   3. Ізмаїл Обмежень немає   4. Чорноморськ Обмежень немає   5. Маріуполь Обмежень немає   6. Миколаїв Обмежень немає   7. Одеса Обмежень немає   8. Ольвія Обмежень немає   9. Рені Обмежень немає   10. Скадовськ Обмежень немає   11. Херсон Обмежень немає   12. Усть – Дунайськ Обмежень немає   13. Южний Обмежень немає   14. Гирло «Бистре» Відкрито   15. БДЛК (Бузько – Дніпровсько – лиманський канал) Відкрито   16. ХМК (Херсонський морський канал) Відкрито  

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n