HR-менеджмент: вимірні цілі — зрозумілий результат

У рамках реалізації стратегії розвитку персоналу ДП «АМПУ», 29–30 листопада на базі Южненської філії ДП «АМПУ» відбувся бізнес-тренінг для керівників структурних підрозділів філій ДП «АМПУ», що відповідають за роботу з персоналом. Основним завданням тренінгу, присвяченого новій концепції HR-менеджменту було отримання фахівцями підприємства нових навичок, що дозволяють здійснювати управління персоналом, виходячи з того, що стратегічні цілі мають бути вимірними, а значить — керованими. Це стосується як роботи, пов'язаної з управлінням персоналом, так і роботи підприємства в цілому. «Мета бізнес-тренінгу — ознайомлення учасників з новими концепціями управління персоналом, які добре зарекомендували себе в країнах з розвиненою ринковою економікою, а також активно застосовуються деякими вітчизняними приватними компаніями і корпораціями. Найближчим часом ми плануємо організувати навчальні тренінги з системи оцінки ефективності персоналу і розробки KPI»,— прокоментувала результати чергового етапу навчання начальник служби персоналу ДП «АМПУ» Ольга Кузьміна. За її словами, кількісна оцінка стратегії управління персоналом підприємства є одним з ключових показників ефективності або KPI (Key Performance Indicators). Показники ефективності, а також механіка їх досягнення, у свою чергу, мають бути ясними і зрозумілими для співробітників на усіх рівнях компанії. У такому разі KPI стануть основою для мотиваційної матеріальної і нематеріальної дії (як прямої, так і непрямої) і стимулюватимуть розвиток персоналу і підприємства в цілому. Керівник тренінгу — кандидат економічних наук, доцент Тамара Деревянко відзначила, що особливу цікавість учасники тренінгу виявили також до кількісної оцінки іміджу підприємства на ринку праці. «Кожне підприємство на ринку праці має принаймні два іміджі: імідж, що декларується підприємством, через сайт, ЗМІ або PR компанії, і імідж, який складається в мисленні у основних гравців ринку. Розбіжність в іміджах чинить негативний вплив на керованість персоналу»,— сказала експерт. Тому важливо не лише знати про наявність таких розривів в сприйнятті іміджу підприємства, але і активно працювати над їх скороченням.

Україна посилює участь у реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону, − Володимир Омелян

Україна посилює участь у реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону та виступає за ефективне багатостороннє співробітництво всіх країн-учасників. Про це заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час 4-ої зустрічі Міністрів країн Дунайського басейну, яка відбулась у м. Брюссель (Королівство Бельгія) сьогодні, 3 грудня 2018 року. «Дунайський регіон має найважливіше значення для розвитку економіки Центральної та Східної Європи. Річка Дунай є одним з основних внутрішніх водних шляхів ЄС і України. Одразу 3 українських морських порти розташовані на Дунаї − Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть і повинні бути точками росту транзиту європейських перевезень. Тому Україна посилює участь у реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону та виступає за ефективне багатостороннє співробітництво всіх країн-учасників. З цією метою ми відпрацьовуємо реалізацію амбітного проекту «Реконструкція об’єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай − Чорне море на українській ділянці дельти», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що глибоководний судновий хід «Дунай – Чорне море» включений до Переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення і тому від реалізації проекту виграють усі країни-учасники Дунайського регіону. За словами міністра інфраструктури України, проект «Дунай – Чорне море» не лише є вкрай важливим для розвитку прилеглих українських територій, але й відповідає стратегічним інтересам ЄС. Адже одним з пріоритетних завдань Стратегії ЄС для Дунайського регіону є створення ефективних мультимодальних терміналів у річкових портах уздовж Дунаю і його судноплавних приток. «Відновлення глибоководного суднового ходу р. Дунай − Чорне море є одним з основних транспортних проектів України в Дунайському регіоні. З відновленням українського суднового ходу у з’єднанні Дунай − Чорне море з використанням Кілійського гирла Дунаю учасники судноплавства отримали реальну можливість вибору оптимального, в кожній конкретній ситуації, варіанту маршруту плавання в Нижньому Дунаї − або через Сулінський канал у Румунії, або через гирло Бистре в Україні. Українська держава готова до співпраці з усіма зацікавленими сторонами заради спільного процвітаючого майбутнього Дунайського регіону», − наголосив Міністр інфраструктури України.
За підсумками 4-ї зустрічі Міністрів Дунайського басейну учасники підписали Висновки щодо ефективного відновлення та технічного обслуговування інфраструктури водних шляхів на р. Дунай та її судноплавних притоках.
 
 

Нова редакція Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України

З метою актуалізації відносин з морськими агентами, спрощення порядку укладання договорів з ними та керуючись принципами прозорості, а також задля дотримання забезпечення рівних умов усіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» була розроблена нова редакція  Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, у формі договору приєднання відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України. З умовами Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України та порядком приєднання до нього можна ознайомитись за посиланням. При виникненні питань щодо укладання Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, агентські компанії можуть звернутися до відділу логістики та євроінтеграції служби з організації роботи портів апарату управління ДП «АМПУ» за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, каб. 117, тел. +38048 775-95-05, електронна адреса: 

Українські порти на Азові можуть збільшити перевалку вантажів майже на 800 тис. тонн на рік за умови безперешкодного пропуску суден через Керченську протоку

Ситуація, що склалася із судноплавством на Азовському морі, залишається складною. Зараз проходу через Керченську протоку чекають 17 суден, що прямують до портів Бердянськ та Маріуполь. Прохід декількох суден у перші дні грудня не вирішує проблем, що призвели до майже двократного скорочення кількості суднозаходів в українські порти. Тоді як безперешкодне проходження суден через Керченську протоку дозволило б збільшити обсяги перевалки в українських портах на Азовському морі майже на 800 тис. тонн на рік. Про це йшлося у понеділок, 3 грудня 2018 р., на прес-конференції керівника Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса. «За останні п’ять років через військові дії на Донбасі, будівництво мосту через Керченську протоку та цьогорічні безпідставні затримки суден порти Маріуполь та Бердянськ зменшили обсяги перевалки майже вдвічі — до 8,9 млн. тонн. Це, в першу чергу, експорт продукції українських виробників до таких країн як Італія, США, Туреччина, Єгипет, Туніс, Великобританія, Франція, Сирія», — відзначив керівник АМПУ. За його словами, порти Маріуполь та Бердянськ вже стикалися з тим, що прохід суден через Керченську протоку був закритий впродовж декількох днів – під час монтажу арок Керченського мосту. Проте, нинішня затримка була значно тривалішою. Фактично судна, які прямували до азовських портів України, не могли пройти з Чорного до Азовського моря з 22 листопада до початку грудня. «1 та 2 грудня завдяки тиску з боку керівництва нашої держави та міжнародних партнерів до портів Маріуполь та Бердянськ пройшло 6 суден, одне з яких чекало проходу з 17 листопада», — повідомив Райвіс Вецкаганс. Він також зауважив, що азовські порти готові працювати на повну потужність і спроможні, за умови безперешкодного пропуску суден через Керченську протоку, збільшити перевалку вантажів на 800 тис. тонн на рік. Задля цього Адміністрація морських портів України продовжує реалізацію проектів з днопоглиблення. Зараз ми працюємо власним флотом, тому що провідні міжнародні компанії поки не хочуть заводити свій спеціалізований флот до Азову. Це не дозволяє реалізувати проекти днопоглиблення каналів та акваторій Маріуполя та Бердянська в повному обсязі. Крім цього, ми ведемо реконструкцію причалів, реалізуємо спільні інвестиційні проекти з стивідорними компаніями та готуємось до забезпечення льодової навігації на Азові.

Україна заявила протест у комітеті з безпеки на морі IМО у зв'язку з агресією РФ у Керченській протоці

Україна заявила протест у зв'язку з агресією Росії в Керченській протоці в комітеті з безпеки на морі Міжнародної морської організації (IМО), 34 країни підтримали, повідомляє посольство України у Великій Британії. «3 грудня 2018 року українська делегація в комітеті з безпеки на морі Міжнародної морської організації (IМО) висловила категоричний протест Російській Федерації у зв'язку зі збройним нападом і захопленням у полон трьох українських військових катерів і членів їх екіпажів»,— зазначено в повідомленні українського посольства в понеділок. "Зазначається, що на підтримку позиції України висловилися делегації 34 країн-членів IМО. Дипломати поінформували, що українська сторона засудила численні факти дискримінаційних перевірок суден, які прямують до українських портів, що є порушенням Конвенції ООН з морського права та двосторонніх українсько-російських угод. Міжнародна морська організація (IМО) — міжнародний орган, покликаний вивчати морські питання, куди входять 170 держав-членів і три асоційовані члени. Її керівний орган — асамблея проводить засідання один раз на два роки. Комітет із безпеки на морі вирішує всі питання, пов'язані з безпекою судноплавства, а також проблеми охорони на морі та боротьби з піратством і збройним розбоєм проти суден. Нормативно-правові документи, підготовлені в підкомітетах і розглянуті на сесіях комітетів, розглядаються і приймаються на чергових сесіях асамблеї.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n