Морські порти України у першому кварталі 2019 року збільшили перевалку на 12,4%

За підсумками перших трьох місяців 2019 року українські порти обробили близько 37 млн тонн вантажів, що майже на 4,1 млн тонн (або на 12,4%) перевищує показники за аналогічний період минулого року.  Найбільше на позитивну динаміку збільшення перевалки традиційно впливають продукція АПК, гірничо-металургійного комплексу, контейнерні вантажі, а також добрива. Так, протягомсічня-березня 2019 рокуобсяг перевалки хлібних вантажів склавпонад 13,7 млн тонн, що на 33,5% більше, ніж у 2018 р. На понад 30% зросла перевалка руди (7,8 млн тонн проти майже 6 млн тоннза перший квартал минулого року). Майже 6-відсоткове зростання продемонструвалаолія — вже перевалено близько 1,6 млн тонн. Зберігається тенденція ростуобробки контейнерних вантажів: у першому кварталі 2019 року було оброблено 223,5 тис. TEU, що більше, ніж на 14% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. З початком посівної кампанії продовжується збільшення імпорту хімічних та мінеральних добрив, як фасованих, так і сипучих. Сукупний обсяг їх перевалкиза перший квартал 2019 року склав майже 640 тис. тонн, що на більше ніж удвічі перевищує аналогічний показникминулого року. Як і в першому кварталі 2018 року, зростання загальних обсягів перевалки відбулося насамперед за рахунок експорту української продукції, який збільшився, порівняно з минулорічним, на майже 5 млн тонн (+20,1%), тоді як імпорт і транзит навпаки скоротилися на 6,1% та 17,2% відповідно. Серед портів, за підсумками першого кварталу, абсолютнимлідером з обсягу перевалкивантажів ставпорт Южний – 11,6 млн тонн, що майжена 19% більше, ніж у першому кварталі 2018 року.Позначку у 8 млн тонн перевершив Миколаївський порт – загалом обсяг перевалки тут досяг 8,12 млн тонн, що на понад 26% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Понад 6 млн тонн вантажів обробилиза три місяці порти Чорноморська та Одеси: 6,37 млн тонн та 6,22 млн тонн відповідно. Протягом1 кварталу 2019 рокуморські портиУкраїни обробили 2838 суден, що лише на 15 суднозаходів менше ніжза аналогічний період минулого року. Лідери за зростанням кількості суднозаходів – Херсон, Ольвія та Чорноморськ. Послугами водного транспортув портахОдеса та Чорноморськза перший квартал 2019 року скористалось 11 373 пасажири, що на 33% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Переважно це пасажири поромної переправи у порту Чорноморськ. У першому кварталі 2019 року, завдяки сприятливим погодним умовам вдалося у понад 8 разів збільшити кількість суднопроходів по річці Дніпро. Від початку року здійснено вже 665 суднопроходів. Це дало можливість перевезти 723,9 тис. тонн вантажів, що в 7,7 разів перевищує показник за 1 квартал 2018 року. Серед вантажів, що перевозилися по Дніпру, більшість традиційно складають зернові – 388,8 тис. тонн. З повним оглядом вантажообігу за 1 квартал 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Інформація щодоперевезенняпасажирів розміщеназа посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

АМПУ та ЕВА організують фахову дискусію щодо актуальних законодавчих ініціатив для розвитку портової галузі на Ukrainian Ports Forum 2019

Адміністрація морських портів України продовжує розширювати програму Ukrainian Ports Forum 2019 — головної події портової галузі України. Разом з Європейською Бізнес Асоціацією актуалізуємо законодавчі ініціативи, від яких залежить розвиток бізнесу у морських портах. 31 травня 2019 року в Одесі, рамках Ukrainian Ports Forum 2019, відбудеться круглий стіл «Розвиток портової галузі: говорять практики», організаторами якого виступає Логістичний комітет Європейської Бізнес Асоціації та АМПУ. Наразі основними напрямами обговорення на круглому столі визначено: - реформування портової галузі: зміна моделі управління портами та нові механізми залучення інвестицій; - проблемні питання здійснення екологічних перевірок в морських портах: законодавче та регуляторне поле; - законодавчі зміни у морегосподарському комплексі України. До обговорення запрошуються експортери та імпортери, представники морського бізнесу, портових операторів, логістичних компаній, банківських та фінансових установ, постачальники та усі, хто бере участь у розвитку та експлуатації портової інфраструктури. Реєстрація на Круглий стіл вже відкрита та доступна у режимі онлайн за цим посиланням. Нагадаємо, що цього року Ukrainian Ports Forum в Одесі, буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейну. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

Уряд розглянув основи Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року

Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

АМПУ пропонує нові проекти для розвитку приватного бізнесу в порту Скадовськ

ДП «Адміністрація морських портів України» та Мінінфраструктури спільно з Фондом державного майна України ініціює реалізацію проектів розвитку приватного бізнесу у порту Скадовськ. Йдеться про відновлення ефективного використання причалів та територій малих портів й портопунктів на умовах взаємовигідної оренди причалів. Зараз на сайті Фонду державного майна України запропоновані до оренди 5причалів у порту Скадовськ та портопункті Хорли. Вони можуть використовуватися для обслуговування як вантажних, так і пасажирських суден. Також потенційними об’єктами оренди є майданчики ДП «Скадовський морський торговельний порт», що в сполученні із причалами Скадовської філії ДП «АМПУ» формують перспективні зони для розвитку порту. Скадовський порт має усі передумови для реалізації інвестиційних проектів як українськими, так і іноземними компаніями. Порт має позитивний досвід співпраці в сфері експортно-імпортних операцій з турецькими партнерами. До того ж, Скадовськ є діючою альтернативою закритим портам тимчасово окупованого Криму. Порт розташований у регіоні з розвинутим аграрним виробництвом та великими запасами якісного піску. Раніше лише портопункт Хорли Скадовського порту забезпечував перевалку піску в обсязі близько 4 млн тонн на рік. Причали порту пристосовані для зберігання вантажів, здійснення експортно-імпортних операцій та за паспортними характеристиками можуть приймати судна класу Ro-Ro. Так, наприклад, у тилу причалу № 1 порту розташовані складські майданчики ДП «Скадовський морський торговельний порт» загальною площею понад 7400 кв. м, а в тилу причалу № 2 — майданчики для відстою автотранспорту призначення «експорт» та «імпорт» загальною площею понад 25 000 кв.м. Окрім вантажних операцій, Скадовський порт може використовуватись для розвитку пасажирських перевезень на лінії Миколаїв-Очаків-Кінбурн-Скадовськ. Морський маршрут може стати цікавою альтернативою автобусному чи автомобільному сполучення. Також ці напрямки можуть бути використані для розвитку туристичних маршрутів до Джарилгацького національного природного парку та Чорноморського біосферного заповідника. Оренда причалів передбачає привабливі умови орендної плати, якщо інвестор вкладе кошти у їх ремонт. Інформація щодо надання в оренду причалів Скадовської філії ДП «Адміністрація морських портів України» опублікована на офіційному сайті Фонду державного майна України. Також інформацію про оренду причалів та інші проекти державно-приватного партнерства можна отримати на інвестиційному порталі «АМПУ» investinports.com. АМПУ, в свою чергу, готова надати усім потенційним бажаючим орендувати причали та супутні інфраструктурні об’єкти вичерпну інформацію про їх стан, технічні особливості, обсяги необхідної реконструкції та ремонту для повноцінного відновлення функціонування.

АМПУ: Визначено переможця аукціону на проведення днопоглиблення у порту Маріуполь

4 квітня 2019 року в електронній системі закупівель Prozorro було визначено переможця аукціону з визначення підрядника, що проведе експлуатаційне днопоглиблення підхідного каналу та акваторії морського порту Маріуполь. «Успішне проведення аукціону — важлива подія для українського судноплавства на Азові. Завдяки відкритим торгам ми не лише досягли економії у 90 млн. грн., але й створили умови для підвищення конкурентоспроможності порту Маріуполь, який останнім часом опинився у складних умовах через ситуацію у Керченській протоці»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів Райвіс Вецкаганс. Він також додав, що найближчим часом очікується проведення ще одного аукціону, за підсумками якого буде вирішена аналогічна проблема ще одного українського порту на Азові – Бердянська. До аукціону були допущені три з семи компаній, що подали заявки на участь у тендері на проведення днопоглиблення у порту Маріуполь: ТОВ «Укрстройсервіс» (Україна), Consal S. R.L. (Румунія), ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро «Азімут» (Україна). Найнижчу ціну запропонувало ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро« Азімут» (Україна), яке й було визначено системою переможцем аукціону. Економія за підсумками відкритих торгів склала 20% від стартової ціни, яка була встановлена на рівні 460 млн грн (без ПДВ). Найближчим часом очікується оприлюднення рішення про намір укласти договір з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро «Азімут» та подання відповідної документації переможця. Підрядник має виконати днопоглиблення в порту Маріуполь в обсязі 1,98 млн куб. м. Основні роботи (1,87 млн куб. м) необхідно буде провести на підхідному каналі Вугільної гавані і 115 тис. куб. м — в акваторії порту. Слід зазначити, що в 2017–2018 рр. ДП «АМПУ» п'ять разів оголошувало тендери на днопоглиблення в портах Азова. Але визначити переможців не вдавалося через недостатню кількість учасників аукціонів. Цього разу єдина закупівля по двом портам – Маріуполь та Бердянськ – була розділена на два окремих тендери. Крім того, було скасовано фінансове забезпечення, що дозволило залучити до участі у тендері й іноземні компанії. Підготовка та проведення закупівлі послуг цього року було забезпечено новою спеціалізованою філією ДП «АМПУ» — «Днопоглиблювальний флот», в функції якої входить організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на внутрішніх водних шляхах України та в акваторіях морських портів.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n